Найяскравіші риси національного характеру героїв роману “Маруся Чурай” Ліни Костенко

Герої роману “Маруся Чурай” живуть і діють у відблиску всеохоплюючого образу – історичної України, яка піднялась на священну війну за свої права, державність і незалежність. Ліна Костенко розкрила далеке, сховане у віках коріння того руху, який відчутно активізувався і поширювався у надрах радянської тоталітарної системи, підкресливши тим, що державність і незалеж-ність – одвічна мрія українського народу. Ліна Костенко у цьому творі найбіль-шою мірою довела, що українській ментальності притаманні не тільки емоцій-ність і ліризм,

але й прагнення дії, сильна воля та інтелект. Полтава, де відбуваються основні події роману, – складова частина України. Міське козацтво, запорожці – палкі патріоти, які захищають свій край віл ворожих навал і готові померти за Україну славною козацькою смертю.

У них багато спільних рис: відданість козацькій присязі, побратимству, відчайдушна хороб-рість, духовне благородство, але кожний з них – це яскрава індивідуалізована постать. Сивочолий полковник Пушкар, який “і славу мав, і силу”, зберіг розважливість розуму, гуманність, повагу до закону. Почуття обов’язку – ця непорушна святість є основною

рисою національного характеру героїв роману.

Вона яскраво втілена в образі Івана Іскри. Тільки-но “заграли знову труби до походу”, Іван відгукується на поклик гетьмана. Висока внутрішня культура Івана Іскри, душевне благородство виказують себе у кожному порухові його душі, у кожному вчинку.

Маруся для Іскри – не просто дівчина, вона для нього символ України, легендарна українська пісня, поетичне українське єство. На суді схвильовано і вирішальне звучить його слово: “Ця дівчина не просто так, Маруся, Це – голос наш. Це – пісня.

Це – душа!”. Іншу національну рису українського козацтва втілює Лесько Черкес. Справедлива, відчайдушна душа, він з презирством ставиться до судейських: “Ви, канцелюги, у чорнилі пальці, бумажне кодло… в походах небувальці”. Гарячий і поривистий Лесько Черкес зберігає вірність обов’язкові. Носієм справедливості виступає у творі велитсий гетьман Богдан Хмельниць-кий. Ліна Костенко підносить на вищий художній рівень постать державного мужа, увиразнює кращі риси характеру, якими мусили б бути наділені і якими були справді провідники українців у попередні віки.

У романі “Маруся Чурай” розум Богдана Хмельницького осягає всі народні проблеми. За його наказом піднімається Україна. Саме воля і мудрість гетьмана вирішили долю Марусі Чурай.

В образі головної героїні художньо вмотивована одна із найкращих національних рис характеру українців – вірність даному слову, вірність у коханні, вірність материзні. Такими були і батьки героїні. Це ж вони вчили доньку, що найбільшим злом для України завжди була зрада.

Недарма ж запорожець зронив на суді: “Зрадити в житті державу – злочин, а людину – можна?”. Вічна провина зради – це одна з найболючіших проблем нашої історії і нашого сьогодення. Ліна Костенко просвічує її рентгеном своєї художньої, пристрасної мис;іі, щоб надалі не було місця зраді у “незглибимій душі” українця.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Найяскравіші риси національного характеру героїв роману “Маруся Чурай” Ліни Костенко


нова драматургія її засадничі принципи
Найяскравіші риси національного характеру героїв роману “Маруся Чурай” Ліни Костенко