На розпуттях велелюдних – крилаті вирази

На розпуттях велелюдних
В українській літературній мові вислів поширився з поеми Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим…” (1845):
Тільки я, мов окаянний,
І день, і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає –
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
Першоджерелом цього вислову є біблійний Плач Ієремії. Звертаючись до свого народу, пророк вигукує: “Вставай, гірко ридай уночі при зміні кожної варти; виливай, як воду, серце твоє перед лицем Господа; простирай до нього руки твої [благаючи] про душу немовлят твоїх, що вмирають на розпуттях усіх вулиць” (2,19). І далі: “Камені святилищ розкидані на розпуттях усіх вулиць”.
“На розпуттях велелюдних” означає: на особливо людних місцях (які були й місцями страти, покарання, місцями, де просили милостиню, і т. ін.).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

На розпуттях велелюдних – крилаті вирази


корнель гораций анализ произведения
На розпуттях велелюдних – крилаті вирази