НА НЕБІ СОНЦЕ – Спокій

Літературне читання 4 клас – О. В. Науменко – Генеза 2015

КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ

ПЕЙЗАЖ У ПРОЗОВИХ ТВОРАХ

Спокій

“НА НЕБІ СОНЦЕ…”

На небі сонце – серед нив я. Більше нікого. Йду… Тихо пливе блакитними річками льон. Так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен й поплисти. А там ячмінь хилиться й тче… тче з тонких вусів зелений серпанок1. Йду далі. Все тче. Хвилює серпанок. Стежки зміняться глибоко в житі, їх око не бачить, сама ловить нога. Волошки дивляться в небо. Вони хотіли бути як

небо і стали як небо. Тепер пішла пшениця. Твердий, безостий колос б’є по руках, а стебло лізе під ноги. Йду далі – усе пшениця й пшениця. Коли сьому край буде? Біжить за вітром, немов табун лисиць, й блищать на сонці хвилясті хребти. А я все йду самотний2 на землі, як сонце на небі, і так мені добре…

Михайло Коцюбинський

1Серпа́нок – легка прозора тканина.

2Само́тний – тут: сам, наодинці.

– Доведи, що герой сам-один і йому добре.

– Поділи текст опису на частини. Знайди в кожній частині порівняння, слова в переносному значенні.

– Які слова підказують, визначають кольори, якими наповнений пейзаж? Який настрій вони створюють?

– Прочитай виразно текст опису. Читай так, ніби це ти йдеш, усе бачиш і відчуваєш.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

НА НЕБІ СОНЦЕ – Спокій


марко вовчок невільничка аналіз твору
НА НЕБІ СОНЦЕ – Спокій