Главная ⇒ 📁Довідник з української культури ⇒ МОХ РУДОЛЬФ


МОХ РУДОЛЬФ

МОХ РУДОЛЬФ (псевд. – Мех, Рудольф, Р. М., 16.04.1816, м. Бережани, тепер Тернопільської обл. – 12.02.1892, с. Острів, тепер Галицького р-ну Івано-Франківської обл.) – письменник, громадський діяч.

Закінчив Львівську духовну семінарію (1842). Належав до сподвижників і продовжувачів справи “Руської трійці”. Автор віршів українською народною мовою панегіричного та описово-моралістичного змісту (збірка “Мотиль”, 1841). В газеті “Зоря галицька” виступив із сатиричним віршем “Розпука орендарська над селянами, котрії до розуму приходять” (1848) і фрагментами драми про скасування панщини в Галичині “Терпен – спасен” (1849). Кріпосне лихоліття, безпросвіття галицького села показані в п’єсах “Справа в селі Клекотині” (1849), названій І. Франком “першою пробою української комедії в Галичині”, і “Пам’ятка 3 Мая 1848” (1878). Соціально-побутова віршована драма “Опікунство” була поставлена в українському галицькому театрі (1864).

Р. Мох – активний діяч українського суспільно-політичного і культурного руху 1848 р., учасник так званого “Собору руських учених” (1848). У виступах і статтях у пресі закликав до організації народу, відстоював його національні й соціальні права, розвиток освіти й культури (“Слово до народа галицько-руського”, 1848). Велику культурно-освітню роботу проводив у селах, засновував хори, був одним із най – діяльніших організаторів руху за тверезий спосіб життя.

Літ.: Справа в селі Клекотині. Л., 1900; Франко І. Руський театр в Галичині // Франко /. Зібр. творів: У 50 т. К., 1980. Т. 26.

Р. Кирчів


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

МОХ РУДОЛЬФ


сочинение поездка на путешествие

Related posts:

  1. РУДОЛЬФ ЕРІХ РАСПЕ РУДОЛЬФ ЕРІХ РАСПЕ (1737-1794) Німецький письменник Рудольф Еріх Распе менш відомий людям, ніж його герой – барон Мюнхаузен. Коли кого-небудь називають бароном Мюнхаузеном, мають його за великого фантазера або брехуна. Річ у тім, що Распе,...
  2. ПЕТРУШЕВИЧ СТЕПАН ПЕТРУШЕВИЧ СТЕПАН (1772 – 1860, с. Бережниця, тепер Жидачівського р-ну Львівської обл.) – західноукраїнський громадський діяч, просвітитель, збирач народної творчості, автор драматичних творів українською і польською мовами. Точної інформації про життєдіяльність С. Петрушевича немає. Відомо,...
  3. РАСПЕ, Рудольф Еріх (1737 – 1794) РАСПЕ, Рудольф Еріх (Raspe, Rudolf Erich – 1737, Ганновер – 1794, Макрос, Ірландія) – німецький письменник. Распе студіював у Геттінгені та Лейпцигу природничі науки та філологію. З 1762 р. працював писарем у...
  4. ПРИТЧІ – Рудольф КАСНЕР Рудольф КАСНЕРПРИТЧІ З німецької переклав Олег КУЗЬМЕНКО СЕРЕДИНА УЧЕНЬ. Коли роздягаєш артишок або цибулину, то завжди залишається артишок або цибулина, тільки трохи менші. Ось я й подумав, що коли роздягти світ, аби дізнатись, який він,...
  5. ПРИГОДИ БАРОНА МЮНХАУЗЕНА – РУДОЛЬФ ЕРІХ РАСПЕ РУДОЛЬФ ЕРІХ РАСПЕ ПРИГОДИ БАРОНА МЮНХАУЗЕНА Маленький дідок із довгим носом сидить біля каміна й розказує про свої пригоди. Його слухачі сміються йому просто в очі: – Ох і Мюнхаузен! Оце барон! Він собі спокійно...
  6. ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (псевд. – Григорієвич, 09.03.1853, м. Калуш, тепер Івано-Франківської обл. – 23.10.1912, Відень) – громадський діяч, педагог, письменник, критик, публіцист. По закінченні Віденського університету (1879) вчителював у Львові, працював редактором журналу “Зоря” (1887 –...
  7. ГРІХ – Рудольф КАСНЕР ГРІХ Мораліте Дійові особи: Маска короля Артура Маска королеви Жевьєври Ця сцена – епілог трагедії, в якій гріховна любов Женьєври і Ланселота розглядається як причина занепаду могутності короля Артура і лицарів Круглого столу. Дія відбувається...
  8. Пригоди барона Мюнхгаузена – Рудольф Еріх Распе Рудольф Еріх Распе Пригоди барона Мюнхгаузена Переказ для дітей Корнія Чуковського Переклад Григора Тютюнника (1981) Зміст НАЙПРАВДИВІША ЛЮДИНА НА ЗЕМЛІ Маленький дідок із довгим носом сидить біля каміна й розказує про свої пригоди. Його слухачі...
  9. Зоря галицька “Зоря галицька” – перша українська газета в Галичині, що виходила з різною регулярністю у Львові (1848-57), друкувалася кирилицею, з 1853 перетворилася на рупор “москвофілів”. Разом з тим на її сторінках з’явилися твори М. Шашкевича, А....
  10. ГУНІАЛЕВИЧ ІВАН ГУНІАЛЕВИЧ ІВАН (04.12.1823, с. Палашівка, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 02.06.1903, Львів) – літературний діяч і журналіст “москвофільської” орієнтації. Народився в селянській родині. Навчався на теологічному факультеті Львівського університету. Був священиком у Калуському повіті,...
  11. Жандарм Європи – крилаті вирази Жандарм Європи У західноєвропейській пресі “жандармом Європи”, “міжнародним жандармом” називали царську Росію в 1848-1849 рр. – час піднесення революційного руху в Європі. Це про неї, що згубила з світу Пушкіна, Лєрмонтова, Полежаєва, що мучила на...
  12. Библиотека моего дяди (краткое содержание) – Рудольф Тёпфер Действие происходит в начале XIX в. Повествование ведется от лица главного героя. В уединенном квартале Женевы, в доме, расположенном близ собора Святого Павла и епископальной тюрьмы, растет юноша-созерцатель, рано потерявший родителей и опекаемый дядей. Он...
  13. КОВАЛІВ СТЕПАН КОВАЛІВ СТЕПАН (псевд. – Дрозд, Дроздишин, Стефан П’ятка, Плескачка та ін.; 25.12.1848, с. Брониця, тепер Дрогобицького р-ну Львівської обл. – 26.06.1920, м. Борислав, тепер Львівської обл.) – письменник і освітній діяч. Виходець із бідної селянської...
  14. УСТИЯНОВИЧ МИКОЛА УСТИЯНОВИЧ МИКОЛА (псевд – Николай з Николаєва, Наум, Дротарь та ін.; 07.12.1811, м. Миколаїв, тепер Львівської обл. – 03.11.1885, м. Сучава, тепер Румунія) – письменник, громадський діяч, священик. Походив із родини бурмістра. Навчався в Миколаєві...
  15. МОГИЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН МОГИЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН (03.03.1811, с. Підгірки, тепер Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – 13.08.1873, с. Яблунька, тепер Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл.) – поет – романтик, один з продовжувачів традицій діячів “Руської трійці”. Народився в сім’ї священика. Оскільки...
  16. СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН (псевд. – Данило Лозовський, Сєльський, Павло Свій, Павлин Стахурський, Sorjan; 1841, с. Варшиця, тепер у складі Калинівки Вінницької обл. – 12.09.1876, Львів) – український і польський письменник, громадсько-освітній діяч, актор, видавець, редактор, мовознавець,...
  17. БАЧИНСЬКИЙ ЮЛІАН БАЧИНСЬКИЙ ЮЛІАН (1870, Львів – р. см. невід., Соловки) – громадський і політичний діяч, журналіст. Походив зі священицької родини. Світогляд формувався під впливом польського позитивізму й соціального демократизму. В історію української суспільно-політичної думки ввійшов 1896...
  18. РУСЬКА ТРІЙЦЯ “РУСЬКА ТРІЙЦЯ” – гурток західноукраїнської демократичної молоді, що діяв у 1833 – 1837 рр. у Львівській семінарії. Його назва утворилася від кількості семінаристів (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич), які склали ядро гуртка. До гуртка...
  19. Образ собору у романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” І. “Собор Паризької Богоматері” – один із найкращих історичних романів XІX століття . ІІ. Собор Паризької Богоматері – рівноправний герой твору. 1. Символічність назви собору . 2. Опис собору – привід для натхненної поеми в...
  20. Москвофільство “Москвофільство” – мовно-літературна, а пізніше суспільно-політична течія у Галичині, Закарпатті, на Буковині у XIX ст., стрижнем програми якої було єднання з Російською імперією. “М.” найбільше проявлялося у Закарпатті як пропаганда російської мови, заохочування талановитої закарпатської...
  21. БУТОВИЧ ГРИГОРІЙ БУТОВИЧ ГРИГОРІЙ (рр. нар. і см. невід.) – давньоукраїнський поет першої половини XVII ст. У 1642 р. був студентом Замойської академії. Цього ж року видав у Львові віршований панегірик Львівському єпископу Арсенію Желиборському “Єводія або...
  22. Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Комплекс питань щодо мови й нації в аспекті світобачення Франка розглядаємо на тлі тих національно-мовленевих процесів, що були характерні для України наприкінці XІX ст. На початку літературної діяльності Франка у Східній Україні вже було закладено...
  23. ВІТАЛІЙ З ДУБНА ВІТАЛІЙ З ДУБНА (2-га пол. XVI ст. – бл. 1640, м. Дубно, тепер Рівненської обл.) – поет, філософ, релігійний діяч. Був високоосвіченою людиною, знав грецьку й латинську мови. На початку XVII ст. – один із...
  24. Твір на тему – Трагічна доля підгірського селянина у творах Івана Франка І. Франко написа велику кількість прозових творів із галицького селянства, яке він добре знав, бо сам із нього вийшов. Тема розорення та пролетаризації селянства майстерно втілена в оповіданні “Добрий заробок” (1881 р.), в якому правдиво...
  25. ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН (1816, с. Чепелі, тепер Бродівського р-ну Львівської обл. – 09.02.1899, Відень) – поет, журналіст, видавець. Брат Я. Головацького. Навчаючись у Львівській духовній семінарії, належав до гуртка “Руська трійця”. Закінчив медичний ф-т Віденського університету....
  26. БЕЛЕЙ ІВАН БЕЛЕЙ ІВАН (псевд. і крипт. – Роман Розмарин, Гнат Перевізник, Ів. Б. ей та ін., 1856, м. Войнилів, тепер смт. Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – 20.10.1921, Львів) – журналіст, перекладач, критик і громадсько-політичний діяч. Закінчив...
  27. ДІДИЦЬКИЙ БОГДАН ДІДИЦЬКИЙ БОГДАН (псевд. – Богдан Будегріш, Богданко, Шляхтиченко та ін.; 01.02.1827, м. Угнів, тепер Сокальського р-ну Львівської обл. – 19.01.1909, Львів) – письменник, літературознавець, журналіст і видавець, громадсько-культурний діяч. Навчався у Львівському (з 1846) та...
  28. ПАВЛИК МИХАИЛО ПАВЛИК МИХАИЛО (псевд. і крипт. – А. і М. П; К., М. П.; М. Т.; X., М-м.; П-к; М.; Галицький М.; Іванів М.; Коломийчук П.; Максим, Михайло, Покутський М., Покуцький М.; Ткаченко М., Ткаченко Михайло,...
  29. КОХОВСЬКИЙ ВСЕВОЛОД КОХОВСЬКИЙ ВСЕВОЛОД (псевд. – Данило Медовик, Погонець, Володько Нечуй, В. К, Вс. П.; 16.03.1835, с. Стародубівка, тепер Слов’янського р-ну Донецької обл. – 14.05.1891, Петербург) – письменник, педагог. Засновник (1864), голова Ради (1870), директор (1889 –...
  30. ШАШКЕВИЧ ВОЛОДИМИР (07.04.1839, с. Нестаничі, тепер Радехівського р-ну Львівської обл. – 16.02.1885, Львів) – поет, драматург, культурно-освітній діяч. Син Маркіяна Шашкевича. Навчався у Львівському та Віденському університетах, працював дрібним урядовцем. Разом з К. Климковичем, Д. Танячкевичем, Ф....
МОХ РУДОЛЬФ
«
»