МОКОША

Богиня-покровителька родини, материнства, здоров’я дітей, цілителька, берегиня домашнього вогнища, яка є матір’ю живучої сили природи. З давніх часів вона зображалася у вінку з колосся та пишних квітів з піднятими до сонця руками, в оточенні двох вершників на конях, іноді з півнем у руках чи над головою, а поруч неї – знаки Сварги (образ на рушниках); є її зображення з рогом достатку в руках (образ у камені, на статуї Світовида). Інша форма її імені Макоша, як вважають, походить від назви рослини мак, який в українців завжди був символом родючості,

достатку;, а також розуму. Тому мак широко використовують для приготування обрядових страв, печива, пирогів, куті та ін. Мокоші приносять у жертву прядиво (вовну, нитки), бо вона, як і Доля, – Богиня-пряля. Подекуди її також вважають покровителькою вівчарства: “Мокуша стриже овець”.

Мокошами ще в XVI ст. називали знахарок, чаклунок; загалом Мокоша позначає водну, жіночу природу Землі. В Україні й досі існує назва квітів водяних рослин мокоша (водяна лілія, лотос, латаття біле).

Мокошин день – п’ятниця. У цей день жінки не шиють, не прядуть, не перуть білизни, щоб не розгнівити свою покровительку. Найбільшими Мокошиними святами є п’ятниця на Русальному тижні та остання п’ятниця жовтня (так звані “Бабські Святки”). У Колі Сварожому Мокоші також відповідає сузір’я Водолія.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


МОКОША


дорога що нікуди не вела
МОКОША