Місто скорочено – Василь Слапчук

Хати за руки побралися,
З села не випускають,
Школа посередині, як подоляночка.
Усім класом сонце зустрічали. Вперше закурив, не криючись,
Як матір на вальс запросив – зніяковіла,
Злякалася, коли руку після танцю відпустив, –
Тепер уже назавжди,
Хоча й музика не переставала.
Провела до зупинки, перевзувся з чобіт у черевики..
Шнурівки зав’язуючи, у бік міста вклонився,
Через плече не озирнувся.
А позаду мене село горіло,
Заграва на все небо,
Від недопалка мого зайнялося.
Я ж гадав, що це сонце наді мною сходить.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5.00 из 5)


Місто скорочено – Василь Слапчук


сочинение моя сестра
Місто скорочено – Василь Слапчук