Місце і роль Бога у творчості Шевченка
Про що б не розповідав, що б не описував, до якої б теми не звертався поет, він не забуває Бога, має Бога в душі і серці. Бог для Тараса Шевченка – то велика і найцінніша духовна сила. Без неї не можна ні жити, ні творити, ні боротися.
Наприклад, багато разів герой твору “Єретик” Іван Гус звертається до Бога, відчуваючи в ньому силу, без котрої не обійтися ні йому, ні народові.
А ось що говорить поет про тих, хто “шкуру дере з братів незрячих гречкосіїв”:
Умийтеся! Образ Божий багном не скверніте.
Розповідаючи про сваволю
Пошлемо думу аж до Бога,
Його розпитати,
Чи довго ще на сім світі
Катам панувати?
Виливаючи тугу за рідною Україною, її народом, важко переносячи її біль і страждання, поет знову-таки не забуває Бога:
…Боже милий,
Зжалься, Боже милий.
Або:
Боже милий!
Чи довго бути ще мені
В оцій незамкнутій тюрмі?
Духовність, тобто те, що пов’язане із внутрішнім світом людини, її мораллю, думами, займала одне з найважливіших місць у творчості Тараса Шевченка. І на початку літературної
Творчість поета – згусток добра і правди. Він був сіячем на духовній ниві нашого народу. Він вірив, що є сила, котрій треба поклонятися, бо вона, духовність в найсвятішому її розумінні, врятує людство від морального і духовного спустошення, виродження, збідніння.
Цією силою є Бог.
Місце і роль Бога у творчості Шевченка
поза межами болю скорочено твір
Місце і роль Бога у творчості Шевченка