“Мина Мазайло” М. Куліша – твір без позитивних героїв

І. Зав’язка твору, конфлікт.

ІІ. Процес українізації у 20-х роках XX століття.

1. Причетність героїв п’єси до процесів українізації.

2. Обмеженість свідомості Мокія.

3. Безглузда войовничість обивателя. . На її погляд українців та укра­їнської мови нема, усе це – вигадка, і взагалі “прілічнєє бить ізнасілован – ной, нежелі українізірованной”.

Її антагоніст – дядько Тарас – теж дуже категоричний у своїх судженнях, 1918 року він носив у Києві жовто-блакитний прапор, а тепер сперечається з “радянським українцем”

Мокієм та з тьотьою Мотею. Образ має якийсь водевільний характер, тому цього героя не можна вважати справжнім за – хисником українського.)

ІІІ. Трагікомічнісгь існування штучно створеної радянської людини. (Усю трагіко мічність ситуації письменник передає через філологічний конфлікт. Але п’єси викликає не тільки сміх, а й примушує замислитись, адже в ній змальовані ре альні події і реальна ситуація 20-х років XX століття.

Справді, у ці роки держава дозволила змінювати прізвища, і тисячі радянських людей рвали зв’язок із минулим, зі своїм корінням, відхрещувались відділів і прадідів.

Мабуть, слова дядька Тараса були правдивими, коли він доводив, що “їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, .щоб і духу не було… Попереджаю!”)




“Мина Мазайло” М. Куліша – твір без позитивних героїв


твір чи можна пробачити зраду
“Мина Мазайло” М. Куліша – твір без позитивних героїв