Микола Вороний Блакитна панна

Блакитна панна

Своєрідна побудова вірша передбачає використання тавтології як основного художнього засобу.

Має крилами Весна Запашна,

Лине вся в прозорих шатах,

У серпанках і блаватах…

Сяє усміхом примар

Попелястих, пелехатих.

З-поза хмар,

Попелястих, пелехатих.

Поезія вирізняється специфічним способом римування: римуються перший, другий, п’ятий, сьомий рядки і третій, четвертий, шостий, восьмий. Ось вона вже крізь блакить

Майорить,

Довгождана, нездоланна…

Ось вона – Блакитна Панна!…

Гори, гай, луги, поля –

Їй виспівує: “Осанна!”

Вся земля

Їй виспівує: “Осанна!”

А вона, як мрія сну

Чарівна,

Сяє вродою святою,

Неземною чистотою,

Сміючись на пелюстках,

Променистою росою.

На квітках

Променистою росою.

І уже в душі моїй

В сяйві мрій

В’ються хмелем арабески,

Миготять камеї, фрески,

Гомонять – бринять пісні

І сплітаються в гротески.

Голосні

І сплітаються в гротески.




Микола Вороний Блакитна панна


аналіз твору каторжна
Микола Вороний Блакитна панна