Мій улюблений драматичний твір другої половини XІX століття
Друга половина XІX століття відкрила світові ціле сузір’я самобутніх і оригінальних українських письменників-драматургів – Марка Кропивницького, Михайла Старицького, І. Карпенка-Карого, які написали чудові п’єси, що і складали основу репертуару театральних труп. Найбільше із п’єс цього періоду мені сподобалася драма М. Старицького “Талан”, написана у 1893 році. Присвячена драма відомій актрисі Марії Заньковецькій.
У творі вперше в українській літературі була звернена увага на життя, складні творчі будні акторів професійної
Актриса прагне нести світло мистецтва широким масам, виховувати їх. Картинами народного життя, звичаїв і обрядів, багатством та красою рідної поезії і мови, вона намагається піднести національну свідомість і знедолених низів, і зденаціоналізованої верхівки.
Лучицька виходить заміж за поміщика Квітку і на деякий час залишає сцену. Проте ні спокою, ні рівноваги в домі чоловіка вона не знайшла. Більше того, її пригнічують умови бездуховного існування, її переслідує жорстока свекруха, мучить безпідставними ревнощами чоловік. Але Лучицька все-таки знаходить у собі сили й повертається в театр, де глядачі тепло вітають її гру.
Та цькування талановитої актриси триває, набуває ще цинічніших форм. Одного разу вона непритомніє під час вистави. Здоров’я остаточно залишає Лучицьку і деякий час по тому серед своїх справжніх друзів актриса помирає. Таким гірким був. її талант, такою важкою виявилася її життєва доля.
П’єса М. Старицького “Талант”, на мій погляд, є однією з найкращих у творчому доробку драматурга. Це зразок соціально-психологічної драми в українській літературі.
Мій улюблений драматичний твір другої половини XІX століття
кар'єризм приклад з літератури
Мій улюблений драматичний твір другої половини XІX століття