Метафора
Метафора (грецьк metaphora – перенесення) – найпоширеніший троп поетичного мовлення, заснований на схожості, аналогії, іноді – контрасті явищ. Використовується для розкриття сутності одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю. Метафора буває простою і складною, тяжіє до поезії, в той час як метонімія – до прози.




(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)Метафора
біла ворона приклад з життя
Related posts:
- Метафора – приклади в літературі. Метафори з творів М. Рильського Поетична мова М. Рильського надзвичайно багата метафорами, які присутні в кожній його поезії. Поет активно використовує всі типи метафор, його авторські розгорнуті метафори яскраві, влучні та цікаві. “Вже й любов доспіла під промінням теплим і...
- Чим різняться метафора і метонімія? У метафорі слова поєднуються між собою за принципом схожості, а в метонімії – за принципом логічної залежності. Метафору можна перетворити на порівняння, а метонімію – ні, її можна лише доповнити. Наприклад, вираз “сніг грає на...
- Порівняння й метафора: що у них спільного? Порівняння – один із видів тропів, який пояснює особливості явища, предмета, людини через зіставлення їх з іншими на основі схожості: Над сизим смутком ранньої зими Принишкли хмари, мов копиці сіна. В. Симоненко Порівняння складається з...
- ТРОП ЕПІТЕТ ПОРІВНЯННЯ ПЕРСОНІФІКАЦІЯ МЕТАФОРА Тропи Слова, вжиті у переносному, образному значенні для уточненої характеристики явища. Тропи дають можливість влучно і лаконічно розкрити сутність будь-чого: “зіниці твої виткані із подиву” (Г. Чубай) – про очі дівчини. Виділяють тропи прості –...
- ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА – ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА Образності літературним творам надають такі художні засоби, як епітет і метафора. Епітет – це художнє означення: палке Слово, золоте жито,...
- Парфуми як іронічна метафора мистецтва кінця ХХ століття Парфуми як іронічна метафора мистецтва кінця ХХ століття Мистецтво завжди шукає. Теми, образи, алегорії, символи, загалом форму подання того, чим переймається митець. Загальні тенденції зазвичай розвиваються паралельно у декількох видах мистецтв, що залежить і від...
- Орієнтовний план аналізу ліричного вірша I. Дата написання. II. Реально-біографічний і фактичний коментар. III. Жанрова своєрідність. IV. Ідейний зміст: 1. Провідна тема. 2. Основна думка. 3. Емоційне забарвлення відчуттів, виражених у вірші в їх динаміці або статиці. 4. Зовнішнє враження...
- Абстрагування Абстрагування – (лат. abstractio – віддалення, відсторонення) – мислене виокремлення суттєвих, найістотніших ознак, прикмет предметів, явищ об’єктивної дійсності чи творів людської діяльності з неістотних, випадкових, другорядних їх ознак. Наслідком абстрагування є загальне поняття, категорія. Процес...
- Парфуми як іронічна метафора мистецтва кінця XX століття (за романом Патріка Зюскінда “Запахи”) Мистецтво завжди шукає. Теми, образи, алегорії, символи, загалом форму. подання того, чим переймається митець. Загальні тенденції зазвичай розвиваються паралельно у декількох видах мистецтв, що залежить і від загального стану культури, і від проблем, що хвилюють...
- Ліна Костенко. Коротко про письменницю. “Чайка на крижині”. Розгорнута притчева метафора про духовність людини, її неповторну “крилатість” УРОКИ 43-44 Тема. Ліна Костенко. Коротко про письменницю. “Чайка на крижині”. Розгорнута притчева метафора про духовність людини, її неповторну “крилатість”. Мета. Поглибити знання учнів про життя і творчість письменниці; виразно читати диптих, визначати провідну думку...
- Зв’язок із “нечистою силою” як метафора злодіяння Літературна діяльність М. Гоголя припадає на першу половину XІX століття. Останнім часом навколо імені, безсумнівно, великого письменника точаться запеклі суперечки: “чий М. Гоголь, російський чи український?” Очевидно, передбачаючи таке питання, сам Микола Васильович у листі...
- Образ Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини До теми війни у XX сторіччі зверталося багато письменників. Серед тих, хто засуджував війну у своїй творчості, є чимало знаменитих імен, але у Бертольда Брехта антивоєнні мотиви посідають особливе місце. З його біографії відомо, що...
- М. ГОГОЛЬ. “ВЕЧІР ПРОТИ ІВАНА КУПАЛА”. ЗВ’ЯЗОК З “НЕЧИСТОЮ СИЛОЮ” ЯК МЕТАФОРА ЗЛОДІЯННЯ 1. Що вирішує зробити Петро задля того, аби одружитися на Пидорці? А Сльозно просити Коржа, щоб той дав згоду на весілля. Б Викрасти красуню в батька. В На війні здобути золота і з ним приїхати...
- Пророча метафора майбутнього Німеччини у п’єсі Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” П’єса “Матінка Кураж та її діти” була написана у Швеції восени 1939 року, коли друга світова війна вже почалась. Пізніше Брехт зізнався: “Коли я писав, мені здавалося, що зі сцен великих театрів люди почують попередження...
- Пророча метафора майбутнього Німеччини у п’єсі Бертольда Брехта “Матінка Кураж та її діти” П’єса “Матуся Кураж та її діти” була написана у Швеції восени 1939 року, коли друга світова війна вже почалась. Пізніше Брехт зізнався: “Коли я писав, мені здавалося, що зі сцен великих театрів люди почують попередження...
- Образ матінки Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини (за драмою Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти”) У драмі Бертольда Брехта “Матінка Кураж та її діти” втілені всі основні риси брехтівських п’єс – філософічність, жорстока логіка, нещадний аналіз, який співвідносний з умовним ігровим началом. Під час Тридцятилітньої війни, яка була у XVII...
- Образ Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини (за драмою-пересторогою Бертольда Брехта “Матінка Кураж та її діти”) До теми війни у XX сторіччі зверталося багато письменників. Серед тих, хто засуджував війну у своїй творчості, є чимало знаменитих імен, але у Бертольда Брехта антивоєнні мотиви посідають особливе місце. З його біографії відомо, що...
- Термін Термін (лат. terminus – кордон, межа, кінець) – слово чи словосполучення, яке точно позначає спеціальне поняття і його співвідношення з іншими поняттями певної галузі (наприклад, у літературознавстві – метафора, метонімія, троп; інверсія, анафора, фігура). Т....
- Персоніфікація Персоніфікація (лат. persona – особа та facerе – роблю) – уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям; вид метафори, що сприяє поетичному олюдненню довколишнього світу: Ой, не крийся, природо, не крийся, Що ти в...
- Метонімія Метонімія (грецьк. metonimia – перейменування) – різновид тропа, близького до метафори: визначення предмету або явища за однією з його прикмет, коли пряме значення поєднується з переносним за суміжністю (напр. з’їв три тарілки, мається на увазі...
- Як виникла алегорія? У чому її сутність? Чим вона відмінна від метафори? У народних казках образи тварин і рослин часто мають інакомовне значення, тобто переносне, символічне, алегоричне. Люди, спостерігаючи за поведінкою тварин, проектували їх звички на себе: осел став означати людину вперту чи нерозумну; лисиця – хитру,...
- Лексика Лексика (грецьк. lexikos – словесний, словниковий) – сукупність слів мови, її словниковий склад. Термін використовується і стосовно окремих пластів словникового складу (побутова Л., поетична Л. і та ін.), і для позначення всіх слів, властивих якому-небудь...
- Що лежить в основі психологічного паралелізму? Паралелізм – це вид повтору, сутність якого полягає в одночасному зображенні двох або кількох явищ, здійснюваному в однакових синтаксичних конструкціях В основі паралелізму – зіставлення предметів, подій, явищ за принципом подібності або контрасту, тому нерідко...
- Потворне Потворне – одна з естетичних категорій, яка позначає ту грань естетичного освоєння світу, що породжена сприйняттям предметів, явищ об’єктивної дійсності, суспільних подій, * вчинків людей і не відповідає естетичному ідеалові людини, має негативне значення для...
- Чим зумовлене перейменування в художньому творі? Перейменування (гр. metonimia – метонімія)- троп, заміна назви якогось предмета чи явища іншою назвою на основі асоціативного зв’язку між ними. Як і в метафорі, один із елементів метонімії опущений і лише мається на думці. Гомоніла...
- Символ Символ (грецьк. symbolon – умовний знак, натяк) – предметний або словесний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища (лотос – С. божества в індійців, хліб-сіль – С. гостинності в українців, блакитний колір – С. надії...
- Тропи – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Тропи ЕПІТЕТ (від гр. epitheton – додаток) – художнє означення певних особливостей зображуваного предмета. У ролі епітета виступають прикметники (зелений став), прислівники (сплять щасливо), іменники (Україна-мати), дієприслівники (співають ідучи). Розрізняють зорові епітети (сизий...
- Контраст Контраст (фр. contraste – протилежність) – різко окреслена протилежність у чомусь: рисах характеру, властивостях предметів чи явищ. В основі має антитетичний принцип світосприйняття (див.: ). Цей прийом був здавна відомий народній свідомості, зафіксований, зокрема, у...
- Денотат Денотат (лат. denotatus – позначений, визначений) – предмет або явище дійсності, яке служить об’єктом позначення для знака в процесі семіотичної діяльності; одне з ключових понять семіотики (див.: Знак, , ). Інформацію про Д. у системі...
- Автологічний тип художнього образу РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 2. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ 2.3. Види літературно-художнього образу 2.3.1. Автологічний тип художнього образу. Автологічним можна назвати тип художнього образу, в якому чуттєвий образ є формою вияву такої ідеї, яка, певним чином розширюючи...