Головна ⇒ 📁Довідник з української культури ⇒ МАСЛЯК ВОЛОДИМИР

МАСЛЯК ВОЛОДИМИР

МАСЛЯК ВОЛОДИМИР (псевд. – Володимир Залуквич, Вуйко Владзьо, Ов – сій Паленичка, Судислав та ін.; 14.09.1858, с. Сернки Середні, тепер Діброва Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл. – 15.07.1924, Львів) – поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, журналіст.

Навчався у Львівському і Ягеллонському (Краків) університетах. Із 1888 р. викладав у гімназіях міст і містечок Галичини, в тому числі у Львові. Працював у редакціях часописів “Діло”, “Зоря”, “Зеркало”, “Нове зеркало” (останні – сатиричні); 1886 р. видав книжку “Поезії”

(т. 1), 1897 – збірку віршів “З чорного шляху”, 1919 – “Поезії”. Для образного мислення В. Масляка прикметні розмірковування над минулим і сучасним України (зокрема, критицизм щодо ідеалізації козацько-гетьманських часів – “Будьмо вже мудріші”), передсимволістська стилістика (“Над луко морем”). Центральний у письменника образ неньки – України позначений драматизмом у вподібненні Ніобі, русявій “невісті” (з прибитими до хреста руками, зраненій неволею й кайданами вдовиці, що “воскресення жде і волі”). Патріотична віра в “день обнови”, громадські “виходи” властиві

календарному жанрові (“Щедрий вечір”, “Рускій хаті (З Новим роком)”. Запізнілому романтикові не чужим було козакофільство (поеми “Байда”, “Похід Наливайка”), Гумористика й сатира В. Масляка черпала образи й сюжети з життя (“Жидок і мужик”), галицьких анекдотів (“Логічно”), Біблії (“Суд Соломона”), традиції Руданського (“Той, що над нами”, “Як в пеклі”). Діалоги в нього жваві, мова – колоритна, використовує народну етимологію, гру слів тощо.

Деякі ліричні тексти поета поклали па музику М. Вербицький, А. Вахнянпн. В. Масляк – автор сатиричної повісті “Кістяки Гольбейна” (1896), що компрометує галицькі українські “мертві душі” з інтелігенції, сатиричних книжок “Кандидат” і “Аристократи”, історико-літературних студій “Значення Івана Котляревського в руській літературі”, “З літератури руської” (характеризується Федьковичів доробок), статті про твори польських класиків Ю. Словацького і В. Реймонта. Перекладав вірші Ф. Шіллера, В. Гюго, П. Прерадовича, твори Н. Кобринської. Впорядкував збірники “Коляда… на рік 1897” і “На великі роковини і в пам’ять І. Котляревського” (1898).

Літ.: Кримський А. “Кістяки Гольбейна” 11 Кримський А. Твори: У 5 т. К., 1972. Т. 2; Каспрук А. А. Українська поема кінця XIX – початку XX ст. К., 1973; Франко І. Українська література в Галичині за 1886 рік // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. К., 1980. Т. 27.

В. Погребенник