Мама – мій найкращий друг

Щодо дружби так багато говорять. А що це значить? Я довго цього не розумів, доки не стався зі мною досить дивний випадок. Того дня все йшло не так. Ні, я не запізнювався до школи.

Будильник задзвенів вчасно. Мама мене, як завжди, нагодувала. Тато, як завжди, провів мене до зупинки . Та й погода була чудова. А що ж було поганого?

Спочатку я з’ясував, що забув удома щоденник. І щоуроку мене за це вичитували. Потім симпатична дівчинка з 5-Б назвала мене таким словом… Навіть і повторювати не хочеться яким.

У мого однокласника був День народження,

і він усіх пригощав цукерками, а мені не вистачило! Потім у мене раптом так сильно заболіло горло, що на уроці історії я не зміг вимовити ані слова. Ну й одержав “одиницю”. Нарешті, повертаючись додому, я впав на рівному місці. З’ясувалось, що наступив на власний шнурок, що розв’язався.

Я мало не заплакав з розпачу! Ні, не варто більше жити! Вдома мене зустріла мама. Побачивши моє нещасне обличчя і почувши мою сповідь, вона просто сказала: “Не тужи!

У житті бувають такі дні. Та не в тебе одного. Завтра все буде інакше!” Після таких слів горло у мене чомусь перестало боліти. Я тепер точно знаю, що мама – мій найкращий друг.

Дійсно, назавтра все було інакше.




Мама – мій найкращий друг
три брати засновники києва твір