“Ля-ля-ля!” – СТЕПАН ОЛІЙНИК Скорочено

Колись Шаляпіна і Гмирю1 Без мікрофона чув весь світ, А цей – несе його, мов гирю,

І за собою тягне дріт. Спішить на сцену перед нами І починає ще здаля Завзято бацати2 ногами Й варіювати3 “ля-ля-ля!” Хоч безголосий – Є в металі Запас незайманих джерел!

Тож верещить динамік в залі, Як недорізаний козел! Збагни – чи спів то, чи розмова? Щось шепче й вертиться, кружля. Ані мелодії, ні слова! Лящить обридле “ля-ля-ля!” Я 6 не писав про безголосся

І про таких молодиків, Та щось багато розвелося У нас подібних “співаків”! …Скінчивши,

радіо включаю, А в репродукторі4 здаля – З тією ж силою лунає Оте крикливе “ля-ля-ля!”

1 Шаляпін Ф. (1873-1938) – російський співак; Гмиря Б. (1903-1969) – український співак. 2 Бацати – різко бити. 3 Варіювати – співати по-різному. 4 Репродуктор (гучномовець) – радіопристрій.

Коментар У часи гумориста Степана Олійника естраду, радіо, телебачення заполонили беззмістовні пісні під фонограми. Та й музику інколи важко було назвати музикою. Отже, поет виступив проти такого “псевдомистецтва”. На жаль, майже таке ж становище в музичній культурі й нині. Заміть цікавих, змістовних, глибоких і щирих слів – один рядок, що нав’язливо повторюється в різних варіаціях, оте саме “ля-ля-ля”. Недаремно ж кращі співаки, композитори все частіше звертаються до народної пісні, що завжди була взірцем єдності змісту та форми, слів і мелодії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

“Ля-ля-ля!” – СТЕПАН ОЛІЙНИК Скорочено


аналіз балади крила
“Ля-ля-ля!” – СТЕПАН ОЛІЙНИК Скорочено