ЛОМОТА
ЛОМОТА- міфічна потвора, що несла людям хворобу кісток, кінцівок, нарости на суглобах тощо. Одна з тринадцяти доньок МАРИ. Зображувалась у вигляді потворної баби з вивернутими кінцівками, повернутою назад головою тощо. (За П. Трощиним).
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
ЛОМОТА
старицький талан аналіз
Related posts:
- ЛІДНИЦЯ ЛІДНИЦЯ – міфічна потвора, що несла простуду, відморожувала людям кінцівки тощо. За повір’ям, одна з тринадцяти доньок МАРИ. Зображувалась у вигляді обледенілої баби, в якої замість очей – дві крижини. (За П. Трощиним)....
- ВОГНЕВИЦЯ ВОГНЕВИЦЯ – міфічна потвора, що несла людям високий жар тіла, тиф та інші хвороби. Одна з тринадцяти доньок богині зла МАРИ. Зображувалась у вигляді кістлявої баби, в якої великі лихі очі палають вогнем. (За О....
- НАВІЯ НАВІЯ – міфічна потвора, що несла людям божевілля. Згідно з повір’ям, одна з тринадцяти доньок МАРИ. Зображувалася у вигляді потворної баби, що несамовито регоче, закотивши очі під лоба. (За П. Трощиним)....
- ОЧНИЦЯ ОЧНИЦЯ – міфічна потвора, що осліплювала людей, несла їм хворобу очей. За повір’ям – одна з тринадцяти доньок МАРИ. Зображувалася потворною брудною бабою з гнилими очима. (За П. Трощиним)....
- КОНЮШНИК КОНЮШНИК – “домашній” бог, що охороняв конюшню і коней від усякого лиха, хвороб, пожежі тощо. Давні українці приносили пожертвування К., залишаючи в яслах конюшень на ніч всілякі продукти. (За О. Афанасьєвим). КОРКУША – потвора, що...
- ГРИЗАЧКА ГРИЗАЧКА – міфічна потвора, що несла людям хворобу серця. Одна з тринадцяти доньок МАРИ. Зображувалася черв’якоподібною істотою, в якої над посинілою тонкою верхньою губою зависали гострі хижі зуби. (За П. Трощиним)....
- МАРА Спочатку – міфічна богиня зла. Пізніше образ мари почав уособлювати хворобливий, тривожний, неспокійний сон. Мислиться страшною істотою жіночої статі, нічним привидом, що насідає на сонну людину, а коли та прокидається, то мара миттю зникає –...
- Сочинение по сказке “Щелкунчик и Мышиный король” Э. Т. Гофмана Волшебную сказку о Щелкунчике я прочитал “на одном дыхании”. Настолько она увлекательная. Правда, у меня сначала были сомнения, происходит ли все на самом деле, или маленькой героине Мари все это снится. Но потом я понял,...
- МАРА (МАРЕНА) МАРА (МАРЕНА) – богиня зла, темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб (мору), смерті. За давньоукраїнською легендою, М. – донька Чорнобога – сіє на землі чвари, брехні, недуги, вночі ходить з головою під пахвою попід людськими...
- ПЕСИГОЛОВЦІ (БЕСИГОЛОЗЦІ, СИРОЇДИ) Велетні-людоїди, що відрізняються нечуваною жорстокістю. Мають вигляд вкритої шерстю людини із собачою головою, одним оком посеред чола, іноді з рогом. За переказами, живуть десь у Туреччині чи на краю землі. Пересуваються вони дуже швидко, чіпляючись...
- АРМАШЕНКО ПЕТРО АРМАШЕНКО ПЕТРО (рр. нар. і см. невід.) – поет – панегірист XVII ст. Видав у Чернігові 1699 р. твір на пошану гетьмана І. Мазепи “Theatrum perenis gloria” (“Театр довговічної слави”), написаний прозою та віршами. Книжка...
- Парадокс Парадокс (грецьк. paradoxon – несподіваний, дивовижний, той, що суперечить здоровому глуздові) – у логіці – міркування, – яке не належить до ряду істинних чи хибних. Трапляється П. у філософії (пойменований Е. Кантом антиномією), у математиці...
- ЗМІЙ Популярний персонаж української демонології, а також фольклору, в якому злилися язичницькі, християнські та середньовічні фантастичні мотиви. Змію притаманне зловороже ставлення до людей (він зваблює дівчат і жінок, вбиває чоловіків, спалює оселі тощо). Як представник нечистої...
- Тайна Мари Роже (краткое содержание) – Эдгар По Раскрыв тайну трагической гибели мадам Д’Эспанэ и её дочери (“Убийства на улице Морг”), Огюст Дюпен снова погружается в свои меланхолические раздумья. Однако роль Дюпена в драме на улице Морг снискала ему у парижской полиции славу...
- ЦМОК (ЗМОК) ЦМОК (ЗМОК) – бог хатнього добробуту, родинного вогнища у давніх українців, згодом у білорусів. Зображувався у вигляді змії, що символізувала блискавку. Згідно з повір’ям, мав серед людей своїх улюбленців, до яких приходив у вигляді курки,...
- Скорочено “Що записано в книгу життя” Коцюбинського Після хвороби онуки бабу переселили з печі у куток між дверима і мисником. Ніхто не зважав на бабу, яка була хвора і вже не ходила. Невістка, діти, син і навіть сама баба були в очікувані...
- ПЕК ПЕК – бог ПЕКЛА, а також війни, кривавих бійок, кровопролить та всілякої біди. Син ЧОРНОБОГА і МАРИ. Згідно з повір’ям – кровожерний, страхітливий, підступний, нещадний, але лякливий, надто боявся ЧУРА (звідси давне прислів’я: “Чур тобі,...
- ПОЛІСУН (ЛІСУН) ПОЛІСУН (ЛІСУН) – “вовчий бог”, божество, що, згідно з повір’ям, опікувало вовків, сприяло рівномірному розподілу хижаків на землі, підказувало, де знаходиться хвора тварина, яку вовкам слід з’їсти, тощо. Водночас П. – бог торгівлі у східних...
- ЯК ХВОРИЙ, ТО ЗВЕРТАЙСЯ НЕ ДО ПОПА, А ДО ЗНАХАРЯ (знахарі, ведуни) Сьогодні, як і колись (хоча набагато менш активно), по допомогу часто звертаються до представників категорії спеціальних людей. Знахарі – це люди, добре обізнані з народними методами й засобами лікування. Серед них є костоправи, кровопускателі, баби-повитухи,...
- КУПАЙЛО (КУПАЛО) КУПАЙЛО (КУПАЛО) – давньоукраїнський бог родючості, врожайного літа, лікарських рослин та добробуту. Свято К. з масовими ігрищами, поклонінням вогню й воді відзначалося в ніч з 23 на 24 червня. До святкового ритуалу входило: запалювання ЖИВОГО...
- Апокрифи Апокрифи (грецьк. apdkryphos – таємне, заповідне) – велика група християнського епосу, пов’язана із сюжетами Св. Письма, Житіями Святих, версіями першопочатку світу тощо. Існували у рукописному вигляді. Зміст А. відбитий у “Палеї толковій” та “Палеї історичній”....
- Творчість Л. Глібова. Дитячі роки Л. Глібова Дитинство Л. Глібова минало у селі Горби Кременчуцького повіту. Батьки його не цурались народних звичаїв. Хлопчикові подобалось слухати щедрівки, колядки, народні пісні. До школи Льолик спочатку не ходив, а вчився дома. Вчителькою його була Орина...
- КОЛЯДА КОЛЯДА – давньоукраїнська богиня неба, мати Сонця, дружина Дажбога (у давніх поляків та литовців – КОЛЕНДА, молдаван та румунів – КОЛИНДА). Один із найбільших та найшанованіших персонажів’міфології українців. Ім’я походить від слова КОЛО – стародавньої...
- ГНАТА Цього дня, 2 січня, заборонялося прясти та прати. Жінки здебільшого виготовляли обрядове печиво, а дівчата на вечорницях виготовляли прикраси: хатнім прикрасам належала особлива роль. Тож виготовляли “голубці” у вигляді птахів. Для цього брали шкаралупу з-під...
- ЛАД ЛАД – бог шлюбу та родинної злагоди й вірності та людської благополучності. Чоловік Лади. Зображувався лише разом з нею. Свято Л. відбувалося з 25 травня по 25 червня. В жертву Л. приносили білого півня (символ...
- Купайло, Купайло! Скорочено – Купайло, Купайло! Де ти зимувало? – Зимувало в лісі. Ночувало в стрісі1. Зимувало в пір’ячку. Літувало в зіллячку. 1 Стріха – нижній край солом’яної покрівлі селянської хати. Коментар У пісні прославляється міфічна істота дохристиянських...
- Ретроспекція Ретроспекція (від лат. retro – назад і specto – дивлюсь) – пригадування подій, колізій, що передували моментові фабули, в якому перебуває оповідач або персонаж епічного твору; одна з форм психологічного аналізу, з допомогою якої твориться...
- БОГИНІ (ЛІСНИЦІ, МАМУНЯ) Злобні істоти, зовні подібні до диких баб. Наділяються здатністю перевтілюватися, набираючи вигляду та голосу певних дівчат чи молодиць, щоб заманювати чоловіків. Українці вірять, що богині бувають не лише жіночої, але й чоловічої статі. Зваблені ними...
- ВОГНЕБОГ-СВАРОЖИЧ Син Сварога, Бог вогняних жертвоприношень. Вірогідно, колись у пам’яті народів зберігалися всі дванадцять (або й тринадцять) імен Сварожичів, які були покровителями місяців (згадаємо казку про дванадцять місяців). Найвідомішим в Україні Сварожичем вважається Симаргл – Вогнебог,...
- ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) – “хатнє” божество, що, за повір’ям, опікується життям усієї родини, яка мешкає купно, під одним дахом. За уявленнями давніх українців, мешкав, як правило, на горищі (на лежаку). Зображувався (уявлявся) обов’язково...