ЛІТОПИСНА ПОВІСТЬ ПРО ПОХІД ІГОРЯ СВЯТОСЛАВИЧА НА ПОЛОВЦІВ У 1185 РОЦІ

У тоиже час Святославич Ігор, онук Олегів, поїхав із Новгорода місяця квітня у двадцять і третій день, у вівторок, узявши з собою брата Всеволода з Трубець пізнали князя і вернулися б. Однак же не вернувся ніхто, а тільки Михалко Юрійович, упізнавши князя, вернувся. Але ліпші не прийшли були в замішання з ковуя-ми, і мало із простих чи хто з отроків боярських, бо всі ліпші билися, ідучи пішо, і серед них Всеволод немалу мужність показав. І коли приблизився Ігор до полків своїх, то поїхали навпоперек, і тут схопили на віддалі одного перестрі-лу1 од полку

свойого. І схоплений Ігор бачив брата свого Всеволода, який кріпко бився, і просив він душі своїй смерті, щоби не бачити загибелі брата свого. Всеволод же так бився, що навіть оружжя в руках його було не досить, а билися ж вони, ідучи навкруг біля озера. І так у день святої неділі навів на нас Господь гнів свій: замість радості навів на нас плач, і замість веселості – жаль на ріці Каялі…

Майже все руське військо загинуло; врятувалося втечею лише п’ятнадцять мужів, а ковуїв ще менше. Половці взяли в полон усіх чотирьох князів і кілька воїнів. Коли переможці ділили здобич, Ігоря забрав Кончак, з дочкою якого раніше

був заручений княжич Володимир. Кончак завіз Ігоря в своє головне стійбище на річці Тор, південній притоці Дінця. Скориставшись тим, що землі полонених князів залишилися без захисту, половці вирушили на Русь.

У цей час Київський князь Святослав об’їздив усі руські землі, маючи намір зібрати велике військо, щоб вирушити на половців. Дізнавшись про похід Ігоря та розгром його полків, великий князь сказав: “О любі мої браття, і синове, і мужі землі руської! Дав мені Бог придушити поганих %, але ви, не здержавши молодості, одчинили ворота на Руську землю. Воля Господня хай буде у всьому. Хай як мені жаль було на Ігоря, але нині більше я жалію за Ігорем, братом моїм”.

Руські війська вирушили назустріч ворогові. Однак половці встигли спалити місто Римів та чимало селищ. Багато руських людей загинуло, ще більше потрапило в полон.

Перебуваючи у свого свата, Ігор жив порівняно вільно, часто їздив на полювання. Звинувачуючи себе в розгромі руських військ, він переживав тяжкі душевні муки. Бачачи це, йому співчували навіть половецькі воїни й не раз пропонували тікати, проте князь вважав втечу ганьбою.

Половецькі війська ще не повернулися з походу, але стало відомо, що вони зазнали поразки. Виникла небезпека, що в знак помсти вони знищать полонених і Перестріл – віддаль польоту стріли, 70-90 м. з У 1184 році Святослав наголову розбив половців. Один з хрещених половців – Лавор – виявив бажання допомогти Ігореві втекти.

І князь Ігор, узявши в серце раду їх, убоявся приїзду їх і шукав, тікати. Та не можна було йому втекти ні вдень, ні вночі, тому що сторожі стерегли його, а пору таку він знайшов тільки при заході сонця. І послав Ігор до Лавора конюшого 2 свого, кажучи йому : “Переїдь на ту еторону Тору з повідним конем”,- бо нарадився він був із Лавором утікати в Русь. У той самий час половці напилися були кумису, а він був при вечері. Конюший, прийшовши, сказав князю своєму Ігореві, що жде його Лавор. Він тоді, вставши, зляканий і трепетний, поклонився образу Божому і хресту чесному, говорячи: “Господи серцевидче!

Чи спасеш ти мене, владико, недостойного?” І, взявши на себе хреста, ікону і піднявши стіну, він вийшов звідти. А сторожі його гуляли й веселилися, а про князя думали, що він спить. Він же, прийшовши до ріки і перебрівши її, сів на коня, і тоді рушили вони оба крізь вежі.

А визволення се вчинив Господь у п’ятницю ввечері. І йшов він пішки одинадцять день до города Дінця, а звідти рушив у свій Новгород, і обрадувалися йому. Із Новгорода він пішов до брата Ярослава в Чернігів, помочі прохаючи на Іїосейм’я4, і Ярослав зрадів йому і поміч йому дати обіцяв. Звідти ж Ігор поїхав до Києва до великого князя Святослава [Всеволодовича!. І рад був йому Святослав, і так само Рюрик, сват його.

З яких полків складалося військо князя Ігоря? Як поставився Ігор до лиховісного знамення? Які полки русичів брали участь у першій битві?

Розкажіть про перебіг цієї битви та її наслідки. Змалюйте обстановку, що склалася на світанку в суботу.

Побоювання виявилися марними. Через два роки в Путивль прибув княжич Володимир з жінкою і малим дитям. У різний час повернулися й інпгї князі та воїни. Конюший – боярин, який завідував стайнями князя.

Від швидкої їзди коні невдовзі були аагнані, і втікачі мусили йти пішки. Вони прямували не тим. шляхом, яким руські війська прийшли в поле, тому погоня не знайшла князя. Чому руські землі понад річкою Сейм.

Чому Ігор та інші князі не залишили свого війська? Розкажіть про головну битву і полонення Ігоря. Яке лихо принесла руському народу поразка Ігоря? Де був у цей час великий князь Святослав?

Що він сказав?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...


ЛІТОПИСНА ПОВІСТЬ ПРО ПОХІД ІГОРЯ СВЯТОСЛАВИЧА НА ПОЛОВЦІВ У 1185 РОЦІ
сочинение моя родина казахстан 3 класс