Літопис “Повість временних літ”
Літописи, найвизначніші пам’ятки історичної літератури стародавньої Русі, були написані як хроніки (щорічні записи, аннали) і містять у собі також різний літературний матеріал: оповіді, легенди, біографії та запозичення з візантійських хронік тощо. Літописання на Русі почалося в Києві, а перше літописне зведення, що дійшло до нас у кількох редакціях під назвою “Повість временних літ”, було укладене печерським ченцем Нестором близько 1110 р. Йому передували кілька київських (перше приблизно 1039 р.) і новгородських зведень.
“Початковий
Нестор не тільки доповнив “Початковий Літопис” (що кінчається 1093 p.), а й продовжив його до 1110 p., додавши відомості про усобиці між синами Ярослава,
“Повість временних літ” лягла в основу подальшого літописання в Києві та інших центрах Русі.
Літопис “Повість временних літ”
приклад білої ворони в літературі
Літопис “Повість временних літ”