Літаюча голова – ВІКТОР НЕБОРАК Скорочено

ВОНА ПІДНІМАЄТЬСЯ, ЯК ГОЛОВА, відрубана голова волоцюги. Вона промовляє уперше, і вдруге,

І втретє свої потойбічні слова: Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА! Над юрмищем площі нависло навскіс її всевидюще летюче бароко. Кров гусне в повітрі, розчахнутий зріз тінь відкидає, важку і глибоку:

Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА! Сокира невидима в місто ввійшла, стягнути з помостів тіла безголові, роззяви напились дешевої крові, та зішкребе слід іржавий з чола ПРИВИД ЛІТАЮЧА ГОЛОВА! Жереш мелодрами телевізійні?

Ти розглядаєш драконів за склом! Стіну тобі проламає чолом ожила

куля з Оркестру Фелліні – Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА! Запам’ятай, не сховатись ніде! Площа приходить у схови, площа! Бруківку темну свято полоще і в Реберітаційне небо гряде МАСКА – ЛІТАЮЧА ГОЛОВА Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА Я ГО ЛОВА ЛІТА ЮЧА ГОЛО ВАЯ ЧАГОЛО Ю АЯ АОАО

Коментар

Епатажна, дещо шокуюча і карнавальна рефлексія в сучасній постмодерній поезії – це своєрідний захист художньої свідомості від суспільних катаклізмів переходової доби. Мабуть, не варто шукати логічного змісту, теми та ідеї, у цьому випадку важливіші асоціації, прозорі натяки на відомі явища й погляд на них очима художника слова.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


Літаюча голова – ВІКТОР НЕБОРАК Скорочено


всі успішні люди кар'єристи твір зно
Літаюча голова – ВІКТОР НЕБОРАК Скорочено