Ліна Костенко. Коротко про письменницю. “Чайка на крижині”. Розгорнута притчева метафора про духовність людини, її неповторну “крилатість”

УРОКИ 43-44

Тема. Ліна Костенко. Коротко про письменницю. “Чайка на крижині”. Розгорнута притчева метафора про духовність людини, її неповторну “крилатість”.

Мета. Поглибити знання учнів про життя і творчість письменниці; виразно читати диптих, визначати провідну думку кожної частини, коментувати метафоричний підтекст образів, виховувати любов до поетичного слова, прищеплювати високі моральні якості.

Обладнання: збірки поезій, портрет письменниці.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

– Що ви пам’ятаєте

з вивченого раніше про життєвий шлях Ліни Костенко?

– Пригадайте назви творів, які вивчали. До якого літературного жанру вони належать?

– З яких творів ці рядки?

А) “Дощ полив, і день такий полив’яний. Все блищить, і люди, як нові”.

Б) “Апарат космічний загуркоче, пропливе смарагдовий кортеж…”

(“Пісенька про космічного гостя”).

В) “Був сірий день,

І сірий був сусід,

І сірий стіл,

І сірі були двері”.

(“Кольорові миші”),

– Які основні мотиви цих поезій? (Дружба, дух допитливості, жадоба відкриття, доброзичливість, любов до природи, індивідуальна

неповторність людини).

– Яка ж провідна думка всієї творчості Ліни Костенко? (Будь-яка людина – то неповторна індивідуальність, особистість).

II. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу.

1. Матеріал для вчителя. Ліна Костенко – символ нескореної України, аристократ духу. На долю поетеси випали як гучна слава, так і не менш гучне мовчання. Голос Ліни Костенко вирізнявся з-поміж усіх, і не змінили його ані роки репресій, ні цензурні заборони, ні гіркі розчарування. Вона залишилася сама собою – безкомпромісною, послідовною, мужньою і гострою на слово. “Альтернативою барикад” обрала поетеса слово й писала його в лункій тиші самоти, прагнула, аби колись література сягнула європейського рівня й здобулася на всесвітнє визнання.

У нове тисячоліття українська література ввійшла з жіночим ім’ям на устах. Ім’я це – Ліна Костенко. І через те високе небо Ліни Костенко стає вищим і для нас.

2. Матеріал для дітей.

Дитинство

Мій перший вірш написаний в окопі,

На тій сипкій від вибухів стіні.

Коли згубило зорі в гороскопі

Моє дитинство, вбите на війні.

Здавалося б, звідки в неї цей бунтарський дух? Навіщо це їй, дівчинці з інтелігентної вчительської родини?

Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. Батьки були людьми високоосвіченими. Коли дівчинці минуло шість років, сім’я переїхала до Києва. Довелося скуштувати гіркоти. Батько Василь, котрий знав 12 мов і викладав у школі всі предмети, отримав 10 років ГУЛАГу перед війною. Маленька Ліна тоді ще й не уявляла, що таке бути донькою “ворога народу”. А потім була війна. Евакуація. Страшні, сумні “біженські мандри”. Здавалося, що могло запам’ятатися одинадцятилітній дитині? Проте пережиті лихоліття пізніше вилилися у вірші про “балетну школу” замінованого поля та “перший вірш, написаний в окопі”. Закінчила школу, відвідувала літературну студію, потім – Київський педагогічний інститут.

Творчість

Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

А далі – навчання в Московському літературному інституті імені Горького. Там вона зустріла перше кохання і батька доньки Оксани – Єжи-Яна Пахльовського. Знайомство з непересічними творчими особистостями. На цей час припадає розквіт творчості молодої поетеси. Одна за одною виходять її збірки поезій “Проміння Землі” (1957 p.), “Вітрила” (1958 p.), “Мандрівка серця” (1961), котрі засвідчили: в українській літературі засвітилась зірка першої величини.

На своєму літературному шляху довелося Ліні Костенко пережити майже шістнадцятилітнє невизнання її як митця. Це був сумний період у житті письменниці, зокрема в історії української літератури взагалі. Але і тоді вона писала. Писала і складала в шухляду. Не зламалася, не зневірилася, не занепадала духом, а шліфувала своє поетичне слово.

Поверненням Ліни Костенко була книжка поезій “Над берегами вічної ріки”, а потім з’явилася і “Маруся Чурай”. Вона вмить зникла з книгарні, хоч і вийшла стотисячним тиражем.

Нагороди

Митцю не треба нагород, Його судьба нагородила. Коли в людини є народ, Тоді вона уже людина.

За історичний роман у віршах “Маруся Чурай” та збірку “Неповторність” письменниці було присуджено Державну премію ім. Т. Г. Шевченка. А 1994 р. поетеса була удостоєна Міжнародної літературної премії ім. Ф. Петрарки за книгу “Інкрустації”, видану італійською мовою.

Навесні 2000 року мисткиня стала лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги – за “справжнє лицарство у житті, подвижницьку діяльність в ім’я України, високохудожні твори в галузі літератури”.

3. Виразне читання поеми “Чайка на крижині”.

(Поема складається з п’яти частин: “Надбережжя”, “Крила на Одрі”, “Крила”, “Грунт”, “Усміх”. Твір написаний під час перебування поетеси у Польщі, в порту м. Щеціна у березні 1958 року).

4. Бесіда за змістом твору.

– Де перебувала героїня твору?

– Як описано порт м. Щеціна? Знайдіть рядки, зачитайте.

– Які зміни відбулися у порту з приходом весни?

– Що привернуло увагу героїні?

– Який діалог відбувся між героїнею і чайкою?

– Яку відповідь дає чайці героїня, а яку дали б ви?

– У яких рядках описане ставлення поетеси до Польщі? Зачитайте.

– Як Л. Костенко описує кораблі, які стоять на причалі?

– З чим асоціюється для героїні корабель?

– Чому поетеса не вважає себе іноземкою на чужій землі?

– Які почуття наповнюють душу поетеси, коли вона спостерігає за кораблем, що відпливає?

5. Теорія літератури.

Запис у зошитах. Диптих – два твори мистецтва, пов’язані одним задумом.

– Повторне читання кожної частини твору.

– Як за змістом пов’язані ці дві частини?

– Яка їхня головна думка? (У кожної людини є свій берег – батьківщина. Де б людина не була, але рідний край для неї є наймилішим, найдорожчим. Кожен повинен прагнути до самоствердження, духовного зросту, вдосконалення).

6. Літературна лабораторія (робота в групах з диптихом):

А) образи твору, їх притчева метафоричність;

Б) символічне значення людських крил;

В) образи: зима, весна, чайка.

– Дослідження образів.

Зима: “не вдягла білої свити”, “приміряла”, “пошукала, поплакала”, “бідувала в старій (свиті) із торішніх зів’ялих трав”, “лютувала, стелила рядно ожеледиць”, “сперечалася з морем” – “все збиралась на силі”.

Весна: “проснулись дерева”; “лід потемнів”, “крига буйно ломилась”, “лід кришився, б’ючись об каміння берегове…” (Різновидом метафор є уособлення – уподібнення живій істоті.)

Предмети і явища наділяються властивостями живих істот – даром мови, здатністю мислити і відчувати. У творі уособлення використано для того, щоб зобразити пори року (зиму і весну) виразно, жваво, поетично).

– Розповідь самотньої чайки.

Наприклад. Зима поступово втрачала свою силу. Крига скресала, лід кришився, б’ючись об берегове каміння. Річка була темна, широка і я пливла самотньо на останній крижині. Чайки держаться гурту, а я відпливала одна. Крижина піді мною була тонка і майже прозора. Я не боялася, що її розмиє весняна вода, що вона не вдержить мене, затріщить і відламається. Мені було байдуже, що вода піде колами. Я ж маю крила. Можливо, до самого моря лежить мій шлях.

– Чому героїня поеми звернула увагу на самотню чайку?

– Які думки виникли у неї з цього приводу?

– Чи є щось спільне між цим морським птахом і героїнею твору?

Г) інформаційне гроно.

– Що потрібно в житті для птаха, для людини?

Птах

Людина

Небо

Земля

Воля

Поле

Хмари

Пара

– Які крила має людина?

Людські крила – правда, чесність, довір’я, вірність у коханні, щедрість на турботи, щедрість до роботи, вічне поривання, пісні, надії, поезії, мрії.

(Людські крила у поезії Ліни Костенко мають символічне значення. Крила, на думку поетеси, має духовно багата людина. Вони зроблені не з пуху, як у птахів, а з правди, чесності, довір’я, з пісні, з надії, з поезії і мрії. В цьому смисл життя людини. Крила для кожного є глибоким духовним наповненням, що проявляється індивідуально. Людина повинна прагнути до самоствердження, подолання життєвих випробувань, вдосконалення.

– Що означає вислів “виросли крила за плечима”?

– Чому, на думку поетеси, “крилатим грунту не треба”? Я почувала себе крилатою, коли… (продовжити думку).

III. Підсумок уроку.

Технологія. “Створення ситуації успіху”. (Вчитель підсумовує роботу учнів на уроці, використовуючи такі висловлювання:

– Це дуже важливо, і у тебе вийшло…

– Саме ти зміг зробити таку складну справу, бо…

– Це зовсім не складно. Навіть якщо не вийшло – нічого страшного.

– Я впевнена, що ти пам’ятатимеш про…

– Ти дуже добре зробив…

– Ось ця частина (елемент) вийшла в тебе дуже вдало.

– Я задоволений твоєю роботою.

IV. Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять один вірш (на вибір).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)



Ліна Костенко. Коротко про письменницю. “Чайка на крижині”. Розгорнута притчева метафора про духовність людини, її неповторну “крилатість”


історія створення пісня про себе
Ліна Костенко. Коротко про письменницю. “Чайка на крижині”. Розгорнута притчева метафора про духовність людини, її неповторну “крилатість”