Леонід ГЛІБОВ (1827-1893)

Літературне читання 4 клас – О. Я. Савченко – Освіта 2015

РОЗДІЛ ШОСТИЙ. РОЗПОВІДІ ПРО НАС САМИХ

Леонід ГЛІБОВ (1827-1893)

Пригадай, що тобі відомо про видатного українського байкаря Леоніда ГЛІБОВА (1827-1893).

Дитинство майбутнього байкаря минуло серед розкішної природи Полта́вщини в селі Великий Поді́л. Початкову освіту хлопчик здобув удома – його навчала матінка. Потім він навчався в Полтавській гімназії, а згодом – у Ніжинському ліцеї вищих наук.

Найбільша частина життя байкаря пройшла в Чернігові, де він багато і плідно

працював. Тривалий час Леонід Іванович викладав географію, історію. Учні дуже любили свого вчителя, з повагою відгукувалися про нього, охоче заучували напам’ять байки. Цікаво, що серед його учнів був і Петро Косач, батько Лесі Українки. У родині Косачів знали напам’ять багато байок Глібова.

Твори для дітей письменник друкував найчастіше в журналі “Дзвінок” під псевдонімом “Дідусь Кенар”.

Твори байкаря ще за його життя “пішли” в народ: їх читали, переписували, вчили.

Прочитай байки Леоніда Глібова.

Жалібне́нько, пшени́ченьки, мерщі́й, до́бреє, зніче́в’я.

ЗОЗУЛЯ Й ПІВЕНЬ

Як ти співаєш, Пі́вне, веселе́нько…

– А ти, Зозуленько, ти, зіронько моя,

Виводиш гарно так і жалібне̂нько,

Що іноді аж плачу я…

Як тільки що почнеш співати,

Не хочеться й пшени́ченьки клювати, –

Біжиш в садок мерщі́й…

– Тебе я слухала б дові́ку, куме мій,

Аби б хотів співати…

– А ти, голубонько, ти, кралечко моя,

Поки співаєш на калині,

То й весело мені, і забуваю я

Свою недоленьку, життя своє погане

Та безтала́нне…

А тільки замовчиш або куди летиш, –

Заниє се́рденько, неначе на чужи́ні…

І їстоньки – не їм, і пи́тоньки – не п’ю,

Та виглядаю все Зозуленьку мою.

Як гляну на тебе́ – така ти невеличка,

Моя перепеличко, а голосочок-то який!

Тоне́сенький, миле́сенький такий…

Куди той соловей годиться?

– Спасибі, братику, за до́бреє слівце.

Як не кохать тебе за це?

І ти виспівуєш, неначе та жар-птиця;

І далебі́1, що так, – пошлюся я на всіх. –

Де взявся Горобець, послухав трохи їх

Та й каже: – Годі вам брехати

Та одно другого зніче́в’я2 вихваляти! –

Пурхнув – та й був такий.

За що ж, – хто-небудь попитає, –

Зозуля Півня вихваляє?

За те, що Півень го́дить їй

Та потакати добре вміє:

Рука, як кажуть, руку миє.

1 Далебі́ – справді, правду кажучи.

2 Зніче́в’я – тут: без причини.

1. Якими ти уявляєш Зозулю та Півня?

2. Навчись виразно читати байку: передавай своє ставлення до персонажів твору, зверни увагу на розділові знаки, паузи.

3. Попрацюйте разом! Розгляньте малюнок на с. 120. Який епізод зобразив художник? Якими зображено дійових осіб?

4. Поміркуйте, чому назви птахів написано з великої літери.

5. Які рядки є мораллю байки?

6. Які слова звучать як прислів’я? Знайди в байці рими.

7. Вивчи байку напам’ять.

Підготуйте інсценізацію байки. Скільки буде учасників? З якою інтонацією треба вимовляти слова Півня і Зозулі? А Горобця?




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


Леонід ГЛІБОВ (1827-1893)


твір поетимчна творчість олександлрма олеся
Леонід ГЛІБОВ (1827-1893)