Лексикон
Лексикон (грецьк. lexikon – словник) – 1. Лексика; запас слів, який виявляється у варіанті мовлення, пов’язаному з певною сферою людської діяльності, або характерний для якої-небудь особи. Наприклад: “Мому серцю не раз допіка,/ Як почую оте несусвітне/ Покалічене “слово новітнє”/ 3 “лексикону” своїх земляків,/ Коли їду в село до батьків…” (М. Карпенко). Слова, притаманні різним Л., нерідко вживаються у художній літературі для мовної характеристики (індивідуалізації та типізації) персонажів, поглиблення естетичної правдивості
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)Лексикон
лесков человек на часах анализ
Related posts:
- Словник Словник – книга, яка містить систематизований опис слів. Кожний С. складається з упорядкованого реєстру слів-заголовків, що супроводжуються словниковими статтями. Наявність таких статей, їх зміст залежать від типу С. Розрізняють енциклопедичні та лінгвістичні С. У перших...
- Діалог “Однокласник” на уроці української мови 10 речень, 6 реплік -Ромцю, ти можеш позичити мені, будь ласка, словника з української мови? – А, ніяких проблем, Рито, тримай. – Ромцю, це ж тлумачний словник, а мені треба орфографічний. Вибач, що забула сказати...
- Римарій, або Римівник Римарій, або Римівник – словник рим, вживаних у певній національній поезії відповідної історичної доби. Такі словники добре відомі західноєвропейському літературознавству, зокрема в Іспанії (П.-Б. Кампой), у Франції (Ф. Мартінон) тощо. В Україні над Р. працював...
- Діалог “Словники в моєму житті” – Хто може позичити мені синонімічного словника української? – Тобі прямо зараз треба? В мене є, та він удома. Можемо зайти після школи. – Дуже дякую! Мені треба підготуватися до уроку. Хотів взяти в бібліотеці,...
- БІБЛІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА Бібліографія літературна (від грец. βιβλία – книги і γράφω – пишу) – наукова галузь, що займається виявленням, обліком і систематизацією друкованих творів художньої літератури й літературознавства. Перелік творів та їх видань, покажчики монографій і статей...
- Украинский сборник “Украинский сборник” – заснований І. Срезневським для систематичної публікації художніх творів українських письменників, народної творчості, літописів і матеріалів з історії України. У першій книзі, виданій І. Срезневським 1838 у Харкові, вперше опублікована “Наталка Полтавка” І....
- Поетичний словник Бориса Олійника І. Мовно-поетична образність творів Бориса Олійника. ІІ. Поняття-терміни у творах поета. ІІІ. Громадянська лірика Б. Олійника. . Особливе місце у віршах Б. Олійника посідає філософська лексика, органічна в духовному світі поета, яка виразно виявляється в...
- Поетичне мовлення Поетичне мовлення – мовлення художньої літератури, позначене підвищеною емоційністю та образністю, насичене тропами, стилістичними фігурами, перейняте шляхетною фонікою. Найбільш притаманне П. м. ліриці з її яскравими естетико-виражальними можливостями, витонченою мелодійністю. П. м. живиться невичерпними джерелами...
- ЖИВЕЦЬ ЖИВЕЦЬ – капище Живи; храм чи святилище, де стояло скульптурне зображення богині. Усі мешканці навколишніх поселень сходилися до Ж – на початку травня, щоб попросити у богині довготривалого здоров’я, благополучності. Жертвоприношення здійснювались руками тих, хто...
- Правильний наголос у словах – підготовка до ЗНО У першій частині тесту ЗНО з української мови обов’язково зустрічаються завдання на визначення правильного наголосу у деяких словах, які представляють собою найбільш поширені у мовленні випадки складного наголошення. Для швидкої та ефективної підготовки школярів до...
- Енциклопедія Енциклопедія (грецьк. encyclopedie – коло знань) – науково-довідкове видання, яке об’єднує в алфавітному або систематичному порядку найістотнішу інформацію з усіх (універсальна Е.) або окремих (галузева Е.) галузей знань. Літературна Е. – один із видів галузевих...
- ШЕЙКОВСЬКИЙ КАЛЕНИК ШЕЙКОВСЬКИЙ КАЛЕНИК (1835, Кам’янець-Подільський – 1903) – етнограф, лексикограф, педагог, перекладач. У 1858 р. став студентом Київського університету, а вже наступного року видав першу частину монографії “Быт подолян”. Книга, що цінна насамперед багатим етнографічним матеріалом,...
- Хіазм Хіазм (грецьк. chiаsmos – хрестоподібне розташування у вигляді грецької літери X) – вживаний у поезії мовностилістичний прийом, котрий полягає у переставленні головних членів речення (різновид інверсії) задля увиразнення віршованого мовлення:Кіптява свічка й ніж щербатий, Червінна...
- ЖЕЛЕХІВСЬКИЙ ЄВГЕН ЖЕЛЕХІВСЬКИЙ ЄВГЕН (24.12.1844, с. Хишевичі, тепер Городоцького р-ну Львівської обл. – 18.02.1885, м. Станіслав, тепер Івано-Франківськ) – мовознавець, фольклорист, педагог і громадський діяч. Народився в сім’ї греко-католицького священика. Середню освіту здобув у гімназії м. Бережани...
- СТАРУШИЧ ІГНАТІЙ СТАРУШИЧ ІГНАТІЙ (р. нар. невід. – 30. 10.1651) – давньоукраїнський письменник, церковно-релігійний діяч першої половини XVII ст. 1639 р. був ігуменом і ректором Гойського монастиря (м. Гоща поблизу Луцька). 1640 р. став намісником Києво-Печерської лаври,...
- Глосолалія Глосолалія (грецьк. glossa – мова і lalein – говорити) – мовленнєвий потік з порушенням мовних нормативів, що проявляється під час ворожінь, замовлянь, магічних ритуальних дійств. Елементи Г. спостерігаються у мовленні дитини, котра не лише засвоює...
- МИЛОРАД ПАВИЧ (народився 1929) Народився майбутній письменник у Белград (Сербія), на березі Дунаю, 15 жовтня 1929 року. В автобіографічному нарисі Павич,, описуючи своє народження, особливо підкреслював те, що він з’явився на світ під знаком Терезів (додатковий знак...
- Десять років української літератури “Десять років української літератури” (1917-1927) – енциклопедично-довідкове видання у двох томах (Харків, 1928), випу-щене за постановою Науково-дослідного інституту ім. Т. Шевченка за редакцією С. Пилипенка. Автори видання – А. Лейтес та М. Яшек. Перший том...
- Локальний прийом Локальний прийом (лат. localis – місцевий) – застосування в художньому творі зображально-виражальних засобів, тісно пов’язаних з місцем дії у сюжеті, розглядається як прояв місцевого колориту (фр. couier locale), використовуваного письменниками при зображенні певного етнічного середовища...
- Першодрук Першодрук – умовна назва книг, випущених у певній країні впродовж деякого часу після запровадження в ній книгодрукування. Винайшов його Й. Гуттенберг (1394 – близько 1399), сконструювавши пристрій для виливання літер, удосконаливши друкарський прес. Він видав...
- Тлумачний словник Якось учитель російської мови та літератури запропонував нам таке питання: якби вам довелося декілька років жити на безлюдному острові, які книги ви взяли б із собою? Багато хто відповів дуже розумно, бажаючи показати свою начитаність,...
- ЗАГОРОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ЗАГОРОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ (р нар. невід. – 1580) – давньоукраїнський письменник. Був королівським шляхтичем і збирачем податків на Волині, пізніше – брацлавським каштеляном. Брав участь у боротьбі проти татар, 1576 р. потрапив до них у полон...
- Антоніми Антоніми (грецьк. anti – префікс із зазначенням протилежності та опута – ім’я, назва) – пари слів, які вживаються в художній літературі як лексична антитеза, зважаючи на їхню смислову бінарну опозицію (високий – низький, добрий –...
- ПОЛІКАРП ПОЛІКАРП (кінець XII – перша половина XIII ст.) – давньоукраїнський агіограф. Один із авторів Києво-Печерського патерика. Був ченцем Києво-Печерської лаври, протягом певного часу – ігуменом у київському монастирі св. Косми й Даміяна. Мріяв про єпископську...
- Куртуазна література Куртуазна література (фр. courtois – ввічливий, чемний) – світська, лицарська література європейського середньовіччя з мотивами культу дами (в ліриці) або пригод рицарів (епічні твори), почасти з елементами фантастичності. Одним із відомих представників К. л. вважається...
- Глосарій Глосарій (лат. glossarium – словник, зібрання слів, що потребують пояснення) – зібрання глос, тобто маловживаних сліп, переважно з античної доби та стародавніх пам’яток писемності. Бувають Г. маргінальні, власне, написані на полях книги поряд з основним...
- КАРПОВИЧ ЛОНГИН КАРПОВИЧ ЛОНГИН (в чернецтві Леонтій; бл. 1580-1620) – українсько-білоруський церковно-релігійний діяч, перекладач, автор слів. Народився у шляхетській православній родині поблизу Пінська. Проживав у Вільно. Освіту здобув в Острозькій школі на Волині. У січні 1609 р....
- СИМОН СИМОН (р. нар. невід. – 22.05.1226) – давньоукраїнський агіограф. Один із авторів Києво-Печерського патерика. Був ченцем Києво-Печерського монастиря, згодом (імовірно, з 1197 р.) – ігуменом Рождественського монастиря у Владимирі й духівником великої княгині, дружини Всеволода...
- Лексика Лексика (грецьк. lexikos – словесний, словниковий) – сукупність слів мови, її словниковий склад. Термін використовується і стосовно окремих пластів словникового складу (побутова Л., поетична Л. і та ін.), і для позначення всіх слів, властивих якому-небудь...
- Як треба розвивати своє мовлення? Кожна сучасна людина, яка вважаэ себе освіченою та добре вихованою, повинна вміти правильно говорити та мати досить великий лексикон. Під час знайомства завжди звертають увагу на те, як ти говориш. Культура мовлення, на загальну думку,...