Лейма

Лейма (грецьк. leimma – надлишок, частка) – особлива павза у віршовому рядку, у віршознавстві позначається значком V. В античній версифікації дозволялася лише між словами. В сьогочасній поезії Л. означає ритмічну павзу, зумовлену опусканням нёнаголошених складів (одного чи двох) у стопі (див.: ): “Я терпів свою душу. Страх. Бруд” (В. Герасим’юк). У цьому анапестичному розмірі два випадки Л.: ∩ ∩ -/∩ ∩-/ ∩ V -/ V V – /. Л. чітко вирізняється у силабо-тонічному вірші, надаючи йому особливого смислового та психологічного звучання. Найбільше Л. поширена у павзниках (дольниках), що спонукало російського віршознавця Г. Шенгелі – прихильника теорії Л., розглядати її як замінник павзників.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)



Лейма


хлопчик івасик і дідусь тарасик
Лейма