КРОПИВНИЦЬКИЙ МАРКО
(22.05.1840, с. Бежбайраки, тепер Кропивницьке Новоукраїнського р-ну Кіровоградської обл. – 21.04.1910, Одещина, похований у Харкові) – драматург, актор, режисер, композитор, один із основоположників українського професійного театру.
Народився в сім’ї управителя панських маєтків. Навчався у Єлисаветградському, а потім Бобринецькому повітовому училищі. Літературно-мистецьку обдарованість розвинула мати, яка навчала йога музиці, прищепила любов до театру. У 1862 – 1863 рр. був вільним слухачем юридичного факультету Київського університету.
Під впливом серйозного захоплення театром М. Кропивницький почав писати п’єси (перша з них “Микита Старостенко” була згодом перероблена під назвою “Дай серцю волю, заведе в неволю”). Незважаючи на інтенсивну артистичну та організаторську діяльність (не менше 100 вистав на рік), яка лишала мало часу для творчості, М. Кропивницький створив більш як 40 п’єс (включаючи переробки та інсценізації, переклади п’єс В. Шекспіра, російських драматургів).
Перша збірка творів М. Кропивницького, яка вийшла в Києві 1882 р., привернула увагу літературної критики, зокрема І. Франка, який поцінував її в “Зорі” (1883, № 3). Відзначаючи “поетичність і правдивість” картин у п’єсах, І. Франко говорить і про слабкі сторони їх, особливо в композиційному плані. Згодом про це ширше скаже С. Єфремов: “Його п’єси… належать ще цілком до старої етнографічної школи. Темами для своїх творів Кропивницький бере здебільшого події з народного життя; найбільш йому припадає до душі обробляти окремі малюнки, давати поодинокі образи, так живо схоплені, що, як давно вже завважила критика, іноді здається, ніби задля них тільки й пише автор цілі сцени. Така манера вадить не трохи цінності п’єс, бо мало не всі зводить просто на драматичні картини без міцного внутрішнього вузла; але разом надає їм і ту принадну барвистість, що джерелом живим б’є, особливо в перших творах Кропивницького”.
Проблематика творчості М. Кропивницького досить широка, і саме вона зумовлює його постійний творчий пошук у жанрово-стильовій сфері. Після першої драми написав декілька водевілів на власні та перероблені сюжети: “Помирилися” (1869), “За сиротою і Бог з калитою” (1871), “Актор Синиця” (1871), “Пошились в дурні” (1875), блискучий етюд “По ревізії” (1882) та ін. Поряд з комедійним, фарсовим конфліктом тут звучать ноти сатиричні, які зближують їх із драмами “Доки сонце зійде, роса очі виїсть”, “Глитай, або ж Павук” (1882), “Невольник” (за Шевченком, 1872), “Беспочвенники” (1878). Викриття сучасних йому негативних суспільних явищ драматург здійснював з позицій демократа і гуманіста. Образ Йосипа Бичка у п’єсі “Глитай, або ж Павук” – перша яскрава, жива постать “чумазого” на українськім грунті і, за словами автора, “очень серьезное и опасное явление текущейжизни Малороссии… Это кулак новой формации, воспитанньш на началах национальной травли, в школах человеконенавистничества…”. Такий тип зустрічаємо в драмах “Олеся” (жмикрут Балтиз), “Дві сім’ї” (яскравий образ самодура Самрося). “Малюнки сільського руху” й образ соціально активного героя – захисника селян – бачимо у драмі “Конон Блискавиченко”. Тут, як і в п’єсі І. Карпенка-Карого “Понад Дніпром”, надії автора покладено на селянську землеробсько-ремісничу артіль (засновником таких артілей був на півдні України І. Левитський). Бездуховному накопиченню, зажерливості, психології “вседозволеності” всіляких “чмирів” протиставляється життя осмислене, яке минає в суспільно корисній праці. Розпад родинного життя показав М. Кропивницький в одній з найкращих з художньої точки зору драмі “Зайдиголова”.
Тему сільського безладдя, блискуче розпочату в драматичному етюді “По ревізії”, М. Кропивницький продовжував розробляти в комедіях пізнішого часу “Чмир” (1890), “На руїнах” (1900), “Супротивні течії” (1900), “Мамаша” (1903), “Старі сучки й молоді парості”, водевілі “Дійшов до розуму” (1909). Яскраві, колоритні характери “антигероїв” свідчать про чіткість моральної позиції автора щодо всілякої бездуховності, жорсткої й тупої обмеженості, а то й цілковитого морального звиродніння під впливом жадоби багатства.
Писав М. Кропивницький і п’єси для дітей за мотивами народних казок (“Івасик-Телесик”, “По щучому велінню”). Вдавався й до інсценізацій літературних творів: поеми Т. Шевченка “Сліпий” (“Невольник”) і “Титарівна” (“Глум і помста”), повісті Є. Гребінки (“Чайковський, або Олексій Попович”), творів М. Гоголя (“Вій” і “Пропавша грамота”). Йому належать інсценізації “Вергілійова Енеїда” за І. Котляревським, “Підгоряни” за І. Гушалевичем, “Вуси” за О. Сторожєнком. Відома драма Мольєра “Жорж Данден” лягла в основу задуму п’єси “Хоть з мосту в воду головою”. Така театральна практика, що була загальноприйнятою (М. Старицький, І. Карпенко-Карий), значно розширювала як репертуарні рамки, так і виражальні, жанрово-стильові особливості української драматургії.
У стильовій манері М. Кропивницький найбільш традиційний з усіх драматургів тієї пори. Оновлюючи тематику й проблематику своїх творів, незмінно залишався на позиціях драми – інтриги. Проте були в нього й досягнення, відзначені багатьма критиками. Це – мова драматичних творів. “Такої чистої, блискучої всіма блисками поезії і гумору народного мови нам не у многих наших писателів лучиться подибати, – зазначав І. Франко. – Широкою струєю пливе тота мова в драмах Кропивницького – автор, очевидно, сам знає свій “дар слова” і любується переливами його чудових красок і блисків. Пісні, жарти, приказки і вигадки, мов перли – самоцвіти, сиплються безкінечною многотою; деякі сцени автор, здається, тільки для них і понаписував”.
Літ.: Пчілка Олена. М. Кропивницький яко артист і автор // ЛНВ. 1910. Кн. 6-8; Єфремов С. Кропивницький і Грінченко // Pyс. багатство. 1910. Кн. 8; М. Л. Кропивницький: Збірник статей, спогадів і матеріалів. К., 1955; Йосипенко Н. М. Л. Кропивницький. К., 1958; Франко І. “Дай серцю волю, заведе в неволю” М. Кропивницького // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. К., 1980. Т. 27; Киричок П. М. Марко Кропивницький: Нарис життя і творчості. К., 1985; Спогади про Марка Кропивницького. К., 1990; Мороз Л. З. Марко Кропивницький // Кропивницький Марко. Драматичні твори. К., 1990.
Л. Дем’янівська
КРОПИВНИЦЬКИЙ МАРКО
перед грозою текст
Related posts:
- Марко Лукич Кропивницький З ім’ям М. Кропивницького пов’язані створення українського професіонального театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії. Марко Лукич Кропивницький народився 7 травня 1840р. в с. Бежбайраки на Херсонщині. Батько його – “чоловік труда, труда мозольного”, –...
- Марко Кропивницький Марко Кропивницький (1840 – 1910) Видатний актор, режисер, енергійний організатор театральної справи, талановитий композитор і письменник М. Кропивницький разом із М. Старицьким та і. Тобілевичем (І. Карпенко-Карим) підніс на новий, вищий рівень національні культурні традиції,...
- МАРКО КРОПИВНИЦЬКИЙ – ДРАМАТУРГІЯ 70 – 90-х років (Тенденції розвитку) ДРАМАТУРГІЯ 70 – 90-х років (Тенденції розвитку) МАРКО КРОПИВНИЦЬКИЙ (1840-1910) Біографія Народився Марко Лукич Кропивницький 7 травня 1840 року в с. Бежбайраках Єлисаветградського повіту Херсонської губернії в родині дрібного шляхтича – управителя панських маєтків. Освіту...
- М. КРОПИВНИЦЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “ГЛИТАЙ, АБО Ж ПАВУК” Варіант 1 1. Народився М. Кропивницький у селі Бежбайраках 10 травня 1840 році… А На Уманщині. Б Черкащині. В Сумщині. Г Херсонщині. 2. Дитинство Марка Лукича було нелегким через: А Непорозуміння з товаришами по навчанню....
- Глитай, або ж Павук – крилаті вирази Глитай, або ж Павук Назва драми (1882) М. Л. Кропивницького. “У ній вперше в українській драматургії реалістично відтворені нові процеси в житті пореформеного села. Герой драми, якого односельчани прозвали “глитай, або ж павук”,- уособлення хижацтва...
- ГУНІАЛЕВИЧ ІВАН ГУНІАЛЕВИЧ ІВАН (04.12.1823, с. Палашівка, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 02.06.1903, Львів) – літературний діяч і журналіст “москвофільської” орієнтації. Народився в селянській родині. Навчався на теологічному факультеті Львівського університету. Був священиком у Калуському повіті,...
- ВОВЧОК МАРКО ВОВЧОК МАРКО (спр. – Вілінська Марія, псевд. – Я. Канонин, Українка; 22.12.1833, маєток Єкатерининське поблизу с. Козаки Єлецького р-ну Липецької обл., Росія – 10.08.1907, х. Долинськ, тепер у межах Нальчика, Кабардино-Балкарія) – українська і російська...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – П. КУЛІШ, МАРКО ВОВЧОК 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ П. КУЛІШ, МАРКО ВОВЧОК КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До творчості П. Куліша, Марка Вовчка 1.Що вам відомо про поетичний доробок П. Куліша? Пантелеймон Куліш – автор п’яти...
- Марко Вовчок, Історія української літератури XIX ст. століття Класик української прози й активний діяч російського літературного процесу Марко Вовчок прийшла в літературу напередодні селянської реформи 1861 р., в час назрівання в Україні та й в усій Росії революційної ситуації. Народилася Марко Вовчок (літературний...
- Квітка “Квітка” – ілюстрований літературний збірник, виданий В. Лукичем (Левицьким) у Львові (1890). Містив твори різних жанрів. Серед авторів – І. Франко, Б. Грінченко, В. Александров, П. Куліш, С. Руданський та ін. На сторінках “К.” було...
- ТЕАТР “КОРИФЕЇВ” – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. ТЕАТР “КОРИФЕЇВ” Український театр класичної доби починається з аматорських гуртків середини XIX ст. Такими були гуртки в м. Полтава...
- Марко Проклятий – крилаті вирази Марко Проклятий Персонаж українських народних казок та легенд, ім’я якого увійшло навіть у приказку (“товчеться, як Марко по пеклу”). Марко закохався в рідну сестру, потім убив її разом з матір’ю і був за свої тяжкі...
- Народні оповідання – Марко Вовчок Марко Вовчок (1833-1907 pp.) “Народні оповідання” Упродовж 1856-1857 років Марко Вовчок написала дванадцять оповідань з життя українського селянства і надіслала їх у Петербург Пантелеймонові Кулішеві. І вже у грудні 1857 року світ побачила невеличка книжечка...
- ДРУГОГО ДНЯ… (Марко Вовчок) Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити дітей правильно інтонувати читання залежно від настрою твору, розділових знаків, порівнювати й узагальнювати суттєві ознаки зображення мелодій і рухів у природі; розвивати образне мислення, творчу уяву;...
- Кармелюк – Марко Вовчок Марко Вовчок (1833-1907 pp.) “Кармелюк” Серед творів Марка Вовчка на історичну тему виділяється повість “Кармелюк”. Протягом усього життя Марко Вовчок цікавилася історичним минулим України, зокрема боротьбою українського народу за соціальне і національне визволення. Письменниця багато...
- МАРКО ВОВЧОК – Марія Олександрівна Вілінська Народилася Марко Вовчок (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської) 10(22) грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у збіднілій дворянській сім’ї. Виховувалась у приватному пансіоні в Харкові. На формуванні поглядів письменниці позначилося тривале...
- Антикріпосницька спрямованість повісті “Інститутка” – ІІ варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У роки кріпосницького лихоліття почала свою літературну діяльність Марія Олександрівна Вілінська, яка ввійшла в літературу під псевдонімом Марко Вовчок. Це видатна письменниця другої половини XIX століття, яку...
- Марко Вовчок – основоположних прози для дітей Видатна українська письменниця-демократка Марко Вовчок прийшла в літературу наприкінці п’ятидесятих років минулого століття. Ідейними натхненниками, справжніми володарями дум передових людей в Росії і Україні в ті роки були революційні демократи, великі просвітителі Герцен, Шевченко, Чернишевський,...
- Образи жінок-кріпачок у повісті “Інститутка” – І варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Марка Вовчка справедливо називають літературною донькою Тараса Шевченка. Йдучи за Великим Кобзарем, письменниця уславила представників Трудового народу, створила яскраві образи борців проти гнобителів. Іван Франко поставив її...
- Мова повісті “Інститутка” Марко Вовчок Мова повісті “Інститутка” близька до народної розмовної мови: багата на епітети, порівняння, прислів’я, приказки. Характеризуючи панів, письменниця вдається до народно-розмовних епітетів і порівнянь бурлескного стилю (“І полковник поміж усіма, неначе той індик переяславський, походжає та...
- Біографія Вовчок Марко Марія Олександрівна Вілінська (літературний псевдонім – Марко Вовчок) народилася 10 (22) грудня 1833 p. у маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у родині збіднілого дворянина, майора у відставці. Першою вчителькою майбутньої письменниці стала її мати,...
- Образ Назара в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Ще одним яскравим антикріпосницьким образом є Назар. Він рішучий, вольовий, як і Прокіп, здатний на силовий протест проти кріпацтва. Назар – панський візник. В уста цього персонажа авторка вкладає найбільш влучні та дотепні характеристики панів:...
- Творчий шлях – Марко Вовчок Марко Вовчок (1833-1907 pp.) Творчий шлях Творчий доробок письменниці значний. Він налічує три збірки оповідань українською і російською мовами – “Народні оповідання” (1857 p.; 1862 р.), “Рассказы из народного русского быта” (1859 р.), понад десять...
- Інститутка – Марко Вовчок Марко Вовчок (1833-1907 pp.) “Інститутка” Уперше найвидатніший твір Марка Вовчка – соціальна повість “Інститутка” – був надрукований російською мовою в перекладі І. С. Тургенева у 1860 р. на сторінках журналу “Отечественные записки”. Українською мовою повість...
- Марко Вовчок – видатна українська письменниця Марко Вовчок – видатна українська письменниця другої половини XІX ст., що продовжила й розвивала традиції Тараса Шевченка в українській літературі. Народилася Марія Олександрівна Вілінська 22 грудня 1833 року в селі Єкатеринівка на Орловщині в родині...
- Марко Вовчок і Тарас Шевченко Є в Тараса Шевченка теплі, щирі слова, присвячені жінці: …Господь послав Тебе нам, кроткого пророка, Обличителя жестоких людей неситих. Світе мій! Моя ти зоренько святая! Моя ти сило молодая! Світи на мене, і огрій, І...
- Марко Вовчок. Життя і творчість. Оповідання “Максим Тримач” Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом письменниці, допомогти усвідомити ідейно-художні особливості, стильову манеру оповідання; розвивати навички сприйняття інформації на слух, вміння виділяти головне, висловлювати власну думку про нього; виховувати почуття гордості за духовні...
- Скорочено – МАКСИМ ТРИМАЧ – МАРКО ВОВЧОК (Стислий виклад) І Це було давно, коли ще панувала на Вкраїні удвійзі Польща і Московщина. Проти Черкас, нижче Домонтова, сидів хутором над Дніпром Максим Тримач. Такий собі багатир! Ходив у жупанах, та в сап’янцях, та...
- Марко Черемшина – Іван Юрійович Семанюк Марко Черемшина (Іван Юрійович Семанюк) народився 13 червня 1874 року в селі Кобаки, Косівського району, на Станіславщині (тепер Івано-Франківщина) в селянській родині. Навчаючись у гімназії, у старших класах Марко Черемшина розпочав свою літературну діяльність. Влітку...
- Щирі друзі Петро Конашевнч та Марко Жмайло В українській літературі є багато творів про щиру та вірну дружбу, особливо серед дітей. Це й повісті “Гуси-лебеді летять”, “Щедрий вечір” М. Стельмаха, і оповідання “Лісничиха” В. Донченка. Про щиру дружбу двох друзів розповідається і...