Краса і потворність у творі Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер”
У казці-новелі “Малюк Цахес” дійсність постає в образі країни доби Просвітництва. Гофман викриває з допомогою всевладної іронії химерну велич великих князів, гофмаршалів, використовуючи засоби фантастичного гротеску. Це лялькова держава, де все схоже на безглуздий маскарад, всі ниточки якого тримає потвора – карлик Цахес. Присвоївши собі чужу працю, славу, кохання, він стає першою особою в країні. Це всевладний міністр, кавалер ордена зеленого тигра з двадцятьма гудзиками.
Гофман подає його в карикатурно-комічному, приниженому
Тільки Бальтазар може звільнити світ від ницості, бо він “обдарований внутрішньою музикою”. Саме він розповідає світові про кохання солов’я та червоної троянди, бо здатен бачити таємниці й красу природи. Тут перемагає добро,
Цахес гине, опинившись у нічному горщику. У чому ж загадка його долі? Фея жорстоко помилилася, вважаючи, що “зовнішній прекрасний дар” проросте в його душі. “Але внутрішній голос не прокинувся.
Твій млявий, життєво неспроможний дух не зміг піднестися, ти не відділявся від ницості”, З цієї казки ми можемо зробити такий висновок: життєтворчий дух – це дух митця, а філістерство – потворне, це пародія на справжнє життя.
Краса і потворність у творі Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер”
літературні казки 3 клас
Краса і потворність у творі Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер”