Головна ⇒ 📁Довідник з української культури ⇒ Козацькі пісні

Козацькі пісні

Козацькі пісні – ліричні твори з козацької доби в історії України, в яких оспівано героїчну боротьбу проти іноземних поневолювачів, життя і побут козацьких родин. Належать водночас до історичних та ліричних станових (суспільно-побутових) пісень. Такий поділ цілком умовний, зроблений за ознакою наявності чи відсутності в них конкретних історичних фактів. К. п. відзначаються не так жанрово-стильовими особливостями (переважно астрофічна форма, нерівноскладовий вірш, монологічна композиція тощо), як тематикою, змістом. Образ України (чи її

синоніми) фігурує в К. п. значно частіше, ніж в інших групах фольклорної лірики: “Зажурилась Україна”, “А біжи ж ти, мій кінь, на Вкраїну мерщій”, “Ой Великий Луг – мій батько, / А Січ – моя мати”, “Погибав на Вкраїні козак молоденький”, “Ой оглянемося на ту Україну та й обіллємося сльозами”, “На свою Вкраїну, / Та на свою Вкраїну / Ще раз подивлюся”. Від’їзд козака на Січ, прощання з родиною і всією громадою (“Ой три сестри жалібниці”, “Ой гай, мати, ой гай, мати”), заклик боронити Україну (“Та не жури мене, моя мати”, “Розвивайся, а ти, сухий дубе”, “Ой літа орел, літа сизокрилий”),

героїчний герць з ворогами, смертельна рана і прощання з конем, коханою і побратимами, похорон (“Де Савур-могила, широка долина”, “Ой на горі вогонь горить”, “Чорна рілля ізорана”) – такі характерні мотиви К. п. Фольклорна поетика в них збагачена поетичними образами сизокрилого орла, широкого степу, коника вороненького, буйного вітру, червоної китайки. К. п. відзначаються суворим реалізмом:

Не плач, мати, не журися,

Бо вже твій син оженився;

Узяв собі царську дочку –

В чистім полі могилочку;

Узяв собі два музики –

В чистім полі – два патики;

Узяв собі два бояри –

В чистім полі – два явори;

Узяв собі штири свати –

В чистім полі – чорні птахи;

Узяв собі дві світилки –

В чистім полі – дві кропивки.

К. п. виникли ще в XV-XVIII ст. Вони засвідчують тогочасну високу національну свідомість українців (“Ой є в мене родина – уся Україна”). Козак-лицар без страху вступав у двобій з ворогом, бо “свою Україну” він вважав дорожчою над усе:

Ой і візьміть мене, превражі мурзаки,

Та виведіть на могилу:

Ой нехай же я стану, подивлюся

Та на свою Україну!

К. п. дали натхнення для творчості багатьом українським і неукраїнським письменникам. Мотиви, образи, глибокий патріотичний Зміст К. п. зближує їх зі стрілецькою та повстанською лірикою XX ст. К. П., як історичні, входили до різних збірників. Такими їх розглядали вчені (М. Максимович, І. Срезневський, О. Бодянський, М. Костомаров, М. Драгоманов та ін.). Окремого фундаментального корпусу і грунтовних спеціальних досліджень К. п. українська фольклористика ще не має.

(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)