Коробочка одна з “мертвих душ”

Поема “Мертві душі” належить до числа тих вічних книг, які ввійшли в скарбницю російської світової літератури. Із самого початку поема була задумана в російському національному масштабі. Близько 17 років працював М. В. Гоголь над цим добутком. Він хотів “показати хоча з одному боку всю Русь”, “усе, що не є й гарного й дурного в російській людині”. Письменник, за словами Миколи Гавриловича Чернишевського, сказав нам “правду про нас самих”.

Майже половина першого тому “Мертвих душ” присвячена характеристиці різних

типів російських поміщиків. М. В. Гоголь створив п’ять типів, п’ять портретів, серед яких тільки один жіночий це Коробочка. Фольклорне джерело цього образа баба Яга

Окремими рисами Коробочка нагадує відьму з “Вечорів на хуторі біля Диканьки”. Прізвище героїні метафорично виражає сутність її натури, ощадливої, недовірливої, боязкої, недоумкуватої, упертої, марновірної. Коробочка “одна з тих матінок, невеликих поміщиць, які плачуться на неврожаї, збитки й тримають голову трохи набік, а тим часом набирають потроху деньжонок у пестрядевие мішечки, розміщені по ящиках комодів”. Комод, де лежать, крім білизни,

мішечки із грішми, аналог Коробочки. “Дубинноголовая” Коробочка зрозуміла вигоду торгівлі й погоджується, щоправда, після довгих угод, продати такий незвичайний товар, як мертві душі.

Аби тільки тільки не продешевити!

Символічно Коробочка розкрилася, зрадивши розголосу таємницю Чичикова. Таким чином, завдяки Коробочці, чарівна скринька з подвійним дном видає свій секрет… Ім’я та по батькові Коробочки Настасья Петрівна нагадують казкову ведмедицю й указують на “ведмежий кут”, де вона живе. Підкреслюється замкнутість Коробочки, її недалекість і впертість, дріб’язковість, тваринна обмеженість інтересів винятково власним господарством. Її сусідам Гоголь дала прізвища Бобрів, Свиньин. У господарстві Коробочки “індичкам і курям не було числа”.

За фольклорною традицією птаха, що згадують у зв’язку з Коробочкою , символізують дурість, безглузду клопітливість. Речі в будинку Коробочки, з одного боку, виражають її наївне подання про пишну красу, а з інший її скнарість і обмежене коло домашніх розваг .

Загальнолюдські страсті знайшли своє відбиття в образі Коробочки. Вона боїться продешевити при продажі мертвих душ, побоюється, як би Чичиков не обдурив її, хоче виждати, щоб “як-небудь не понести збитку”, може бути, ці душі в господарстві придадуться. Адже “товар такий дивний, зовсім небувалий” вона спочатку думає, що Чичиков має намір викопати мертвих із землі. Коробочка збирається підсунути Чичикову замість мертвих душ пеньку або мед. Ціни на ці продукти вона знає.

Сумніву змушують її відправитися в місто, щоб довідатися теперішню ціну на настільки дивний товар. Їде Настасья Петрівна в тарантасі, схожому на кавун. Це ще один аналог її образа, поряд з комодом, скринькою й мішечками, повними грошей. Коробочка вирішує продати мертві душі зі страху й марновірства, коли Чичиков пообіцяв їй риса й ледве її не прокляв

В образі Коробочки укладений тип омертвілі у своїй обмеженості людини. На приниження образа працює навіть головна позитивна риса поміщиці, що стала її негативною пристрастю, торговельна діловитість. Кожна людина для неї це насамперед потенційний покупець.

Невеликий будиночок і великий двір Коробочки символічно відображає її внутрішній мир акуратний, міцний; і всюди мухи, які в Гоголя завжди супроводжують застиглий, остановив-шемуся, внутрішньо мертвому миру. Таким чином, створюючи своїх героїв, автор використав наступні художні засоби: “мовці” прізвища, російський фольклор, символіку, стійкі епітети, зоологічні порівняння

Художні деталі говорять про хазяїна більше, ніж його портрет і вчинки. Образ Коробочки чудово символізує миколаївську епоху, де надавалося істотне значення дотриманню форми, а про зміст не піклувалися, де придушували живу душу заради враження благополуччя й благоденства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...


Коробочка одна з “мертвих душ”
власне висловлювання чи легко бути білою вороною