Головна ⇒ 📁Довідник з української культури ⇒ КОРЕНИЦБКИЙ ПОРФИРІЙ



КОРЕНИЦБКИЙ ПОРФИРІЙ

 

КОРЕНИЦБКИЙ ПОРФИРІЙ (бл. 1815, на Харківщині – 1854, Харків) – письменник.

Народився в сім’ї священика, навчався у Харківській духовній семінарії (виключений 1841 р.). Служив у сільських церквах та в Харкові.

Належав до гуртка українських письменників у Харкові кінця 30-х – початку 40-х років XIX ст. (О. Корсун, М. Петренко, С. та П. Писаревські). Навчаючись у семінарії, написав сатиричну поему “Куряж”, де висміяв неробство й пияцтво ченців Курязького монастиря (не збереглася). Опублікував побутописну поему “Вечерниці” в альманасі

“Сніп” (X., 1841) і байку “Панько та верства” в альманасі “Ластівка” (СПб., 1841). Написані в 40-х роках віршована казка “Дяк і Гуси” і вірш “Нехай” надруковані посмертно. Згадувані сучасниками інші українські вірші та повість “Антипка”, а також повісті російської мовою “Говорун без язика”, “Гудок” нині не відомі.

Українські поезії П. Кореницького написано в бурлескному стилі. Добре знання народної мови та колоритне відтворення сільських звичаїв поєднується в них з епігонським наслідування “Енеїди” І. Котляревського.

Літ.: Грабовський П. Дещо про Порфира Кореницького

// Зоря. 1894. № 6; Науменко В. Порфирий Кореницкий – забытый малороссийский писатель // Киев. старина. 1899. № 10; Багалей Д. Материалм для биографии южнорусских научно-литературных деятелей XIX в. (Письма к Г. П. Данилевскому). К., 1903; Возняк М. До характеристики харківського гуртка українських письменників // ЗНТШ. 1910. Т. 93. Кн. 1; Вербицька Є. Г. З розшуюв про життя Порфирія Кореницького //Укр. літературознавтсво. К., 1966. Вин. 2.

М. Павлюк


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

КОРЕНИЦБКИЙ ПОРФИРІЙ


григорій многогрішний

Related posts:

  1. Сніп. Український новорічник “Сніп. Український новорічник” – альманах, виданий 1841 в Харкові стараннями О. Корсуна. Крім оригінальних віршів (“Писулька до кума”, “Блискавка”, “Коханка”, “Зрада”), поетичних обробок українських повір’їв та перекладів з чеської О. Корсуна, надруковано трагедію “Переяславська ніч”,...

  2. Ластівка Ластовка “Ластівка” (“Ластовка”) – український альманах, виданий 1841 в Петербурзі В. Поляковим, упорядкований Є. Гребінкою за допомогою Т. Шевченка. Тут були опубліковані твори, підготовлені для проектованих, але не дозволених цензурою регулярних українських “Литературных прибавлений” до журналу...

  3. Украинский сборник “Украинский сборник” – заснований І. Срезневським для систематичної публікації художніх творів українських письменників, народної творчості, літописів і матеріалів з історії України. У першій книзі, виданій І. Срезневським 1838 у Харкові, вперше опублікована “Наталка Полтавка” І....

  4. ПИСАРЕВСЬКИЙ СТЕПАН ПИСАРЕВСЬКИЙ СТЕПАН (псевд. Стецько Шерепаря, 80-ті роки XVIII ст., слобода Вовча, тепер м. Вовчанськ Харківської обл. – 03.02.1839, там само) – письменник – романтик. Батько поета П. Писаревського. Навчався в Харківській духовній семінарії. З 1818...

  5. Грабовський Павло Арсенович Павло Арсенович Грабовський народився 11 вересня 1864 р. в селі Пушкарному на Сумщині в родині паламаря. Батько помер рано, тому сім’я перебувала у постійній скруті. Коли хлопцеві виповнилося 10 років, він розпочав навчання в Охтирській...

  6. Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Завдання для самоконтролю 1. Розкажіть про розвиток освіти в Україні кінця XVIII – перших десятиліть XIX століття. Як він вплинув на розвиток науки? 2. Чому період розвитку української літератури кінця XVIII – перших десятиліть XIX...

  7. Харьковский демокрит “Харьковский демокрит” – перший в Україні журнал сатири та гумору, що виходив у Харкові 1816 за редакцією В. Масловича. У традиційних тодішніх журнальних відділах друкувалися твори місцевих авторів А. Нахімова, Д. Ярославського, А. Вербицького, Р....

  8. КОРСУН ОЛЕКСАНДР КОРСУН ОЛЕКСАНДР (псевд. – Антипенко; 08.06.1818, с. Богданівська Антипівка, тепер Ростовської обл,, Росія – 06.11.1891, там само) – поет – романтик, видавець, перекладач, мемуарист. Походив із поміщицької родини. Початкову освіту здобув удома. Закінчив юридичний відділ...

  9. ЛАСТІВКА “ЛАСТІВКА” – перший літературний альманах у новому українському письменстві, підготовлений Є. Гребінкою і виданий В. Поляковим у травні – червні 1841 р. Альманах виник на грунті зібраних матеріалів для українського періодичного видання “Литературные прибавления до...

  10. Балабанів гурток Балабанів гурток – гурток українських культурно-освітніх діячів першої половини XVII ст., залучених Гедеоном Балабаном (1530-1607) до редакційно-видавничої діяльності, що розгорнулася у Стрятині (біля м. Рогатина) та Крилосі (біля м. Галича). Керував стрятинською друкарнею небіж Г....

  11. Утренняя звезда “Утренняя звезда” – один із перших українських альманахів, виданих 1833 у Харкові І. Петровим за допомогою Г. Квітки-Основ’яненка та І. Срезневського. У першій книжці, крім кількох російських пісень та оригінальних творів, опубліковано уривки зі спогадів...

  12. Маркіян Семенович Шашкевич Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811р. в с. Підліссі, Золочівського повіту в Галичині, в сім’ї священика. Учився спочатку в гімназії у м. Бережанах, а з 1829р. – у Львівській семінарії. В час перебування в...

  13. Вінок Т. Шевченкові із віршів українських, галицьких, російських, білоруських і польських поетів “Вінок Т. Шевченкові із віршів українських, галицьких, російських, білоруських і польських поетів” – літературний альманах (Одеса, 1912), упорядкований М. Комаровим, Художнє оформлення Л. Квачевського. Містить твори (деякі – мовою оригіналу, зокрема білоруською та польською), що...

  14. РУСЬКА ТРІЙЦЯ “РУСЬКА ТРІЙЦЯ” – гурток західноукраїнської демократичної молоді, що діяв у 1833 – 1837 рр. у Львівській семінарії. Його назва утворилася від кількості семінаристів (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич), які склали ядро гуртка. До гуртка...

  15. Арена “Арена” – всеукраїнська федерація пролетарських письменників та митців, заснована у Харкові (1922). В однойменному часописі (з’явився лише один номер у 1922) було опубліковано статут угруповання, декларацію, де заперечувалася теза “мистецтво для мистецтва”. “А.” мала свої...

  16. Розуміння Павлом Грабовським ролі поета і поезії в суспільстві І. Павло Грабовський – поет-борець . ІІ. Погляди П. Грабовського на роль поета і поезії в суспільстві. 1. Мета мистецтва . 2. Непогодження з теорією “мистецтва для мистецтва” . 3. Висловлення поглядів на завдання поета...

  17. Запорожская старина “Запорожская старина” – фольклорні й історико-літературні збірки, упорядковані і видані І. Срезневським у Харкові 1833-38 в шести випусках. Основну частину змісту складали історичні пісні і думи XVI-XVTII ст. (“Втеча трьох братів із города Азова”, “Отступник...

  18. Дукля “Дукля” – літературно-мистецький, публіцистичний часопис, орган Української філії Спілки словацьких письменників; заснований 1952. Виходить 6 разів на рік. Друкував твори українських митців Пряшівщини, Словаччини та України. Особливого значення часопис набув у 60-і роки, популяризую чи...

  19. Біографія – Павло Арсенович Грабовський Павло Арсенович Грабовський (1864-1902 pp.) Біографія Народився П. А. Грабовський 11 вересня 1864 р. в селі Пушкарному, Охтирського повіту, Харківської губернії, в бідній родині паламаря. Батько помер у молодому віці, залишивши п’ятьох дітей. Становище родини...

  20. Біографія Грабовського Павла Арсеновича Народився П. А. Грабовський 11 вересня 1864 р. в селі Пушкарному, Охтирського повіту, Харківської губернії, в бідній родині паламаря. Батько помер у молодому віці, залишивши п’ятьох дітей. Становище родини ще більше погіршилось. Павло навчався спочатку...

  21. Альманах Гарт “Гарт” – альманах Спілки пролетарських письменників “Гарт”, виданий 1924 у Харкові. Тут друкувалися поезії П. Тичини, М. Йогансена, В. Сосюри, О. Коржа, поеми В. Поліщука та Г. Коляди, проза М. Хвильового, Г. Коцюби, О. Копиленка,...

  22. Критика “Критика” – спеціальний літературно-критичний журнал. Почав виходити з лютого 1928 в Харкові як “журнал-місячник марксистської критики та бібліографії”. До складу редакції входили: М. Скрипник, А. Хвиля, В. Десняк (псевдонім В. Василенка), В. Коряк, Ф. Таран,...

  23. Словник Словник – книга, яка містить систематизований опис слів. Кожний С. складається з упорядкованого реєстру слів-заголовків, що супроводжуються словниковими статтями. Наявність таких статей, їх зміст залежать від типу С. Розрізняють енциклопедичні та лінгвістичні С. У перших...

  24. Михайло Миколайович Петренко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Михайло Миколайович Петренко (1817-?) Творча спадщина Михайла Миколайовича Петренка, що дійшла до нашого часу, налічує лише 19 поетичних творів. Вони були надруковані в альманасі “Сніп” (1841 р.), у збірнику “Молодик” (1843 р.) та окремою добіркою...

  25. Ранній романтизм – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Ранній романтизм Соціально-економічні зміни, які відбувалися на початку XIX століття в Європі, поступовий розпад феодально-кріпосницького устрою, зростаюче невдоволення народних мас вилилися у буржуазні революції у всіх європейських країнах. На цьому тлі швидко почало розвиватися нове...

  26. З-над хмар і з долин “З-над хмар і з долин” – літературно-художній альманах. Упорядкував і видав М. Вороний 1903 в Одесі. Репрезентував поетів і прозаїків Галичини, Буковини та Наддніпрянщини кінця XIX – початку XX ст., які належали до різних течій...

  27. Слово об’єднання українських письменників “Слово” – об’єднання українських письменників в еміграції. Ідея створення його народилася під час наради літераторів 26 червня 1954 в Українському літературно-мистецькому клубі в Нью-Йорку. Офіційно організація “С.” була проголошена на установчих зборах 19 січня 1957....

  28. Ідейна спільність громадянської лірики П. Грабовського та І. Франка Серед борців за волю, за краще майбутнє нашого народу стоять і імена українських письменників XIX століття, серед них Іван Франко і Павло Грабовський, великий Каменяр і поет Грабовський, які закликали, незважаючи ні на що, йти...

  29. Нодь Микола Нодь Микола – літератор, музикант, громадський діяч. Закінчивши Ужгородську богословську семінарію, став викладачем семінарії, потім парохом у Відні, ректором Віденської духовної семінарії. Налагодив зв’язки з галицькими українськими культурними діячами, підтримував український національний рух, проголошував єдність...

  30. Ми “Ми” – літературна група українських письменників у Варшаві міжвоєнного двадцятиліття; журнал, який видавала вона та її попередниця – група “Танк”. Група “Танк” зорганізувала видавництво “Варяг” (1933-39), яке, крім творів Наталі Лівицької-Холодної, С. Гординського, В. Ольхівського,...

КОРЕНИЦБКИЙ ПОРФИРІЙ
«
»