КОНТЕКСТУАЛЬНІ СИНОНІМИ, ТРОПИ
Поряд із засобами лексичної синонімії письменники й поети, працюючи над мовленнєвою організацією свого твору, дуже часто вдаються до так званої контекстуальної, тобто нефіксованої словниками, синонімії.
Контекстуальними синонімами називаються слова та вирази, які позначають предмет, вживаючись при цьому в невластивому для них або, інакше кажучи, непрямому, переносному значенні. Наприклад: лис, змія, лев (стосовно людини), голова (стосовно розумових здібностей людини) і т. д. “Контекстуальні синоніми, – як вказує І. Білодід, – творяться
Поети звичайно вдаються до тропів не лише тоді, коли перед ними стоїть завдання описати цілком невідоме явище, а найчастіше тоді, коли відоме явище вони хочуть розкрити в якомусь новому, незвичайному зв’язку з іншими явищами людського буття. У вірші “Мова” М. Рильський пише:
Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає – народ говорить…
Звичайне, на жаль, явище забрудненості (варваризмами, жаргонізмами, немотивованим просторіччям) нашої мови (в даному випадку – X) поет співвідносить з бур’яном (А) за спільною спорідненою ознакою для обох явищ – небажаним, шкідливим впливом, до якого вони призводять (а). Народ далі співвідноситься в Рильського з океаном за спільною ознакою – їхньою величчю.
Появу самого поняття “троп” пов’язують з елліністичною римською риторикою (Філоден, Цицерон, Гермоген та інші). Давньоримський оратор Квінтіліан, наприклад, визначав троп як “вираз, перенесений для прикраси мови з його первинного, природного значення на інше, або, за висловом граматистів, вираз, перенесений з властивого для нього місця на місце, для нього не властиве”. Як і засоби лексичної синонімії, тропи, таким чином, асоціювалися з такою словесною формою, яка, по-перше, ухиляється від загальновживаних і узвичаєних норм мовленнєвого спілкування й тим, по-друге, служить для прикраси мовлення. “Мовлення має два види, – писав у своєму трактаті “Про тропи” ритор Трифон, – мовлення звичайне і троп. Звичайним мовленням є мовлення, яке називає речі, користуючися прямим значенням імен, тоді як троп є мовленням, що відступає від звичайного (значення слів) у певному виразі, прикрашеному більше, ніж це необхідно”. Проте вже в античності розуміли, що роль тропів не зводиться виключно до функції мовленнєвої прикраси. Як вказував ще Квінтіліан, вживання слів у переносному розумінні збагачує словесне значення. Використання тропів, подібно до використання засобів лексичної синонімії, порушує автоматизм сприйняття й ще в більшій мірі реалізує ефект словесної несподіванки, який завжди містить у собі розрахунок на те, щоб викликати в читача відповідний, потрібний авторові в даний момент, У даній ситуації настрій, те чи інше переживання. Характер емоції, викликаної тропом, служить для оцінки того явища, яке через нього позначається, деформує нейтральність його смислового значення й веде у бік його підвищення або ж пониження. Наприклад, коли Є. Плужник пише: “Бо Що мені та слава галаслива про всі дива за тридев’ять морів, коли я досі і малого дива – землі своєї ще не зрозумів?” – називаючи рідну землю малим дивом, він тим самим емоційно підвищує її об’єктивну, нейтрально смислову значущість і, навпаки, в оповіданні Т. Осьмачки “Психічна розрядка” прізвище, яке дається героєві, емоційно знищує (з метою глузування) його об’єктивну значущість: “Сокира – це було вуличне прізвище, яке він одержав у Київській грінченківській семінарії, коли він грав на роялі свій твір на випускнім екзамені “Туга за красою”. Тоді після всього підійшов до нього семінарський розбишака Грищенко і, тиснучи йому руку, сказав: “Ну, вже, їй-богу, ні одна українська сокира таких звуків не видавала з себе від часів Сагайдачного!” І пішло… малеча, учителі, дівчата – всі його стали звати Сокирою”.
В сучасній літературознавчій науці, як і в античній риториці, виділяється велика кількість тропів. До основних, найбільш уживаних можуть бути віднесені такі тропи, як метафора, іронія, гіпербола і літота. До цього ряду примикають також епітет і порівняння, які не всі літературознавці відносять до тропів, хоча, як слушно зауважує Л. Тимофеев, “підстав для подібного обмеження немає: у всіх цих випадках ми маємо справу з основною ознакою тропа – співвідношенням X і А, що утворює нове значення шляхом перенесення властивостей А на X, при цьому А втрачає своє самостійне значення, виступає односторонньою ознакою для характеристики X”.





КОНТЕКСТУАЛЬНІ СИНОНІМИ, ТРОПИ
аналіз в серці і сльози і біль
Related posts:
- Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2.Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.3. Засоби Контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) Поряд із засобами лексичної синонімії письменники й поети, працюючи над мовленнєвою організацією свого твору, дуже...
- Тропи – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Тропи ЕПІТЕТ (від гр. epitheton – додаток) – художнє означення певних особливостей зображуваного предмета. У ролі епітета виступають прикметники (зелений став), прислівники (сплять щасливо), іменники (Україна-мати), дієприслівники (співають ідучи). Розрізняють зорові епітети (сизий...
- Тропи у романі Грема Гріна Особливістю стиля Грема Гріна є поєднання лаконічного, майже репортажного викладу із яскравою образністю. Грем Грін підтверджував своє прагнення до лаконізму і констатував, що широке вживання епітетів, метафор, порівнянь знаходиться в протиріччі із цим його прагненням:...
- Синоніми до слів на літеру Я ЯВИЩЕ факт, подія. ЯВНИЙ неприхований, видимий, очевидний. ЯВНО відкрито, очевидно. ЯДРО основа, кістяк, осередок, серцевина, стрижень. ЯЄЧНЯ розм. яєчниця, смаженя, смажениця, (з борошном і молоком) омлет, пряженя, діал. мацька. ЯКИЙСЬ хтозна-який, котрийсь, певний, деякий. ЯКОСЬ...
- АНТОНОМАЗІЯ Антономазією (грец. άντονομασία, від άντονομάξω – називаю по-іншому) називається різновид метонімії, побудованої на вживанні власного імені замість загального. Сутність антономазії грунтується на тому, що “власне ім’я, найчастіше ім’я особи, що вирізняється якоюсь характерною ознакою або...
- Метафора Метафора (грецьк metaphora – перенесення) – найпоширеніший троп поетичного мовлення, заснований на схожості, аналогії, іноді – контрасті явищ. Використовується для розкриття сутності одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю. Метафора буває простою...
- ТРОП ЕПІТЕТ ПОРІВНЯННЯ ПЕРСОНІФІКАЦІЯ МЕТАФОРА Тропи Слова, вжиті у переносному, образному значенні для уточненої характеристики явища. Тропи дають можливість влучно і лаконічно розкрити сутність будь-чого: “зіниці твої виткані із подиву” (Г. Чубай) – про очі дівчини. Виділяють тропи прості –...
- Синоніми до слів на літеру М МАБУТЬ либонь, напевно, очевидно, можливо, розм. ачей. МАЗЬ масть; (для речей при терті) масло; розм.: мастило, мазило. МАЙБУТНЄ прийдешність, прийдешнє, поет. майбуття. МАЙБУТНІЙ прийдешній, уроч. грядущий, (у порядку черговості) наступний. МАЙДАН площа, (підвищений) платформа, (з...
- Літота Літота (грецьк. litotes – простота, помірність) – троп, різновид метонімії (протилежний за значенням гіперболі), в якому міститься художнє поменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища. Приклад Л. з вірша М. Вінграновського “Поїхали у Сквиру,...
- Синоніми до українських слів на літеру З ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ постачати. ЗАБОБОНИ передсуди, марновірство. ЗАБУВАТИСЯ вивітрюватися// вилетіти з голови, піти в непам’ять. ЗАБУТТЯ непам’ять. ЗАВАЖАТИ перешкоджати, шкодити, (у розмові) перебивати. ЗАВАЛЮВАТИ закидати, загортати, (сміттям, мотлохом) захаращувати. ЗАВДАТОК аванс. ЗАВЖДИ постійно, повсякчас, (незмінно) довіку. ЗАВЗЯТИЙ...
- Синоніми до слів на літеру Ц ЦВІСТИ квітнути; (квіти) розпускатися, розкриватися, поет. бриніти; (степ) вкриватися цвітом; (жито) квітувати; (прапори) красуватися, (країну) процвітати; (харчі) пліснявіти. ЦЕНТР (кімнати) середина; (міста) середмістя; (країни) столиця; (подій) осередок, осереддя, фокус; (землі) пуп; (районний) місто, містечко; (обчислювальний)...
- Метаморфоза Метаморфоза (грецьк. methamorphosis – перетворення) – перетворення однієї форми образу на іншу, видозмінення тропа. В основі М.- придієслівний орудний відмінок, що виконує додаткову семантичну роль при предикаті, коли суб’єкт мовлення зазнає постійних перевтілень: Отак тая...
- Синоніми до слів на літеру П ПАГІН парость, паросток, (із зрізаної гілки) відросток. ПАДАЛЬ падло, мертвеччина, дохлятина, здохлятина, стерво, стерв’ятина. ПАДАТИ валитися, перекидатися, перевертатися, (згори, відриваючись від чогось, в ціні) спадати, (втомившись) лягати, (біля когось) припадати, (в бою) загинути, (температура) знижуватися,...
- Синоніми до слів на літеру Х ХАБАР розм. калим, могорич, підношення, ірон. мзда. ХАБАРНИК, хапун, хапуга, дерун, здирник. ХАЗЯЙЛИВИЙ хазяйновитий, господарний. ХАЛЕПА, клопіт, морока, неприємність, сил. біда, нещастя. ХАЛУПА халупчина, (запущена) халабуда, хижа, діал.: буда, цюпа, бурдей. ХАНЖА святенник, святоша, фарисей,...
- Синоніми до слів на літеру Е ЕВАКУАЦІЯ (людей) вивіз, вивозка, вивезення, виїзд; (міста) залишення. ЕВНУХ кастрат, валух, різанець, скопець; (у гаремі) кастрований слуга. ЕВОЛЮЦІЯ поступовий розвиток, процес поступових змін; (військових кораблів) переміщення, пересування, маневрування. ЕВРИКА! знайшов! відкрив! он де заковика! сов....
- Українські синоніми на літеру В ВАБИТИ (заманювати кудись чимсь принадним) надити, манити, (чимсь показовим) приваблювати, зваблювати, принаджувати, тягти, тягнути, притягати, підсил.: поривати, спокушати, (поглядом) приковувати, спокушати, причаровувати. ВАГА ваги, вагівниця, (з коромислом) терези; (те, що важить) вантаж, тягар. ВАГАННЯ нерішучість,...
- Синоніми до слів на літеру Н НАБИРАТИ (людей) вербувати, (людей в організацію, загін, речей – ще) комплектувати. НАБЛИЖАТИСЯ підходити, присуватися, підступати, (масою) сунути, (час) підкрадатися. НАБОЛІЛИЙ багатостраждальний. НАБРИДАТИ надокучати, розм. надоїдати, док.: знавісніти, підсил. (зі злістю) осточортіти// сидіти в печінках, намуляти...
- Синоніми до слів на літеру С САДИБА оселя, двір, дворище, діал. обійстя. САЛО (витоплене) смалець, діал. солонина, (овече, коров’яче) лій. САМІТНІЙ одинокий, самотній; (про людину) безрідний, безсімейний. САМІТНИК відлюдник, пустельник, пустинник, аскет, скитник, печерник. САМОВРЯДУВАННЯ) автономія. САМОТНІСТЬ самотина, самота, одинокість, книжн....
- Українські синоніми на літеру Д ДАВАТИ віддавати, (скрито) сунути. ДАВИТИ надавлювати, тиснути, (про взуття) стискати, муляти, мулити, (фізично когось) душити, придушувати кого, що, тіснити, (щоб витиснути сік) чавити, (щоб зробити плоским) плющити, сплющувати. ДАВНИНА (минулі часи) давність, давнє, старовина, дідівщина,...
- Українські синоніми до слів на літеру А АБЕТКА азбука, альфабет, алфавіт; букви, літери; абеточка. АБЕТКОВИЙ АЗБУЧНИЙ, поазбучний, альфабетний, абетний, абетковий; (– істину) елементарний, початковий, загальновідомий. АБЕТКУВАТИ реєструвати (сортувати, класифікувати) за абеткою. АБЕТНИК алфавітний покажчик (індекс, реєстр). АБЗАЦ відступ, новий рядок; (уривок тексту)...
- Синоніми до слів на літеру Б БАБА стара, розм. бабка, бабуня, бабуся, бабусечка, бабусенька, стара жінка. БАВИТИ забавляти, доглядати, няньчити, тіщити БАВИТИСЯ гратися, забавлятися. БАГАЖ (туриста) речі; (транспортний) вантаж; (науковий) знання, ерудиція. БАГАТИЙ заможний, маєтний, грошовитий, книжн. імущий; (з великою кількістю...
- Синоніми до слів на літеру І ІГРАШКА забавка, цяцька. ІДЕАЛІЗУВАТИ прикрашати. ІДОЛ кумир, книжн. божество. ІКОНА образ. ІЛЮЗІЯ міраж, омана, облуда, р. злуда; ІЛЮЗІЇ (марні) мрії, надії, сподівання. ІЛЮЗОРНИЙ примарний, нереальний, ірраціональний, уявний; оманливий, облудний. ІЛЮСТРАЦІЯ (у друк. тексті) малюнок; (для...
- Українські синоніми на літеру Є ЄВАНГЕЛІЄ Життя Христа, Христове вчення, християнська доктрина; кодекс, програма, Біблія. ЄВШАН-ЗІЛЛЯ степовий полин; приворот. ЄГИПЕТСЬКИЙ з Єгипту; (– працю) тяжкий, виснажливий; (раб) безправний; (– темряву) безпросвітній. ЄГЕР мисливець, ловець; (у деяких арміях) солдат; (у панів)...
- Синоніми до слів на літеру Ю ЮВЕЛІР золотар, срібляр, кн. майстер золотих справ; філігранний майстер, майстер тонких /витончених/ робіт. ЮВЕЛІРНИЙ золотарський; (виріб) філігранний, тонко /майстерно, витончено, філігранно виконаний. ЮВІЛЕЙ роковини. ЮВІЛЯР ювілянт, ювілят, іменинник. ЮНАК підліток, (дещо старший) молодик, парубок, г....
- Синоніми до слів на літеру Ш ШАБЛОН зразок, штамп, трафарет, стереотип, книжн. (про неоригінальність) банальність. ШАБЛОНОВИЙ шаблонний, штампований, стандартний, трафаретний, стереотипний. ШАБЛЯ палаш, меч, шпага, клинок, шашка, заст. домаха (у Шевченка). ШАЛЕНИЙ ошалілий, навісний, навіжений, підсил., прям. і перен. нестямний, несамовитий,...
- Синоніми до слів на літеру Ф ФАЛЬШИВИЙ підроблений, (документ) сфальшований, фіктивний, (історичний факт) сфабрикований, розм., жарт, липовий. ФАМІЛЬЯРНИЙ панібратський, розв’язний// запанібрата. ФАНТАЗЕР фантаст, мрійник, (захоплюється нереальними мріями) утопіст, ірон. (хто видумує нездійсненні проекти) прожектер. ФАРБУВАТИ малювати, зафарбовувати. ФАРБУВАТИСЯ підфарбовуватися, розмальовуватися, розм....
- Синоніми до слів на літеру У УБИВАТИ забивати, умертвляти, угроблювати, разити, (карати) страчувати, (худобу) бити, (свиней) різати, колоти// віку скорочувати, зводити в могилу, зводити зі світу. УБИВСТВО страта, душогубство, (рідних, однодумців) братовбивство, (дітей) дітовбивство, (масове знищення людей) кровопролиття, геноцид. УБИВЦЯ душогуб,...
- Синоніми до слів на літеру Щ ЩАДИТИ ощаджувати, жаліти, милувати, (виявляти турботу) оберігати. ЩАСЛИВИЙ таланливий, удачливий, везучий, (блаженства) блаженний, (достатку, задоволення) радісний, безхмарний, незатьмарений, (приносить задоволення) прекрасний// родився в сорочці, родився під щасливою зіркою. ЩАСТИТИ таланити, везти, вдаватися, розм. фортунити, (в...
- Українські синоніми на літеру Ж ЖАБУРИННЯ (зелене) баговиння, водорості, твань; (на гнилій воді) слиз. ЖАДАНИЙ (гість) бажаний, пожаданий; (день) довгожданий, жданий, сподіваний; (– жінку) ЗВАБЛИВИЙ, знадливий, знадний. ЖАДАТИ (чого) бажати, хотіти, мріяти про, у сні бачити що; (добра) зичити; (пояснень)...
- Українські синоніми на літеру Г ГАВА ворона, д. гавря; РОЗЗЯВА, розсіяний, неуважний. ГАВИТИ випускати з уваги, не помічати, не зауважувати, проглядати, ід. гави /граки, вітри/ ловити, ворон рахувати, витрішки купувати/продавати, ловити/, зівка /зівака/ давати; (шанс) ПРОГАВИТИ не скористатися. ГАЗДА господар....