КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР
КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (псевд. – Олександр Переходовець, Верниволя, Галайда, Горовенко, Журавель та ін.; 18.08.1836, х. Переходівка, тепер с. Ніжинського р-ну Чернігівської обл. – 12.12.1900, Київ) – письменник, педагог, журналіст, громадський діяч.
Навчався у Чернігівській гімназії, Ніжинському ліцеї. Брав участь у Кримській війні (1854). Член полтавської та київської громад, активний організатор недільних і вечірніх шкіл для народу, автор підручників “Українські прописі” (1862), “Арихметика, або Щотниця” (1863), “Перша граматика, або Читання”
Літературну діяльність О. Кониський розпочав 1858 р. на сторінках “Черниговских губернских ведомостей”, друкувався в “Черниговском листке”, “Основі”, а згодом у галицьких виданнях “Слово”, “Галичанин”, “Мета”, “Правда”, “Діло”, “Світ”, “Зоря”, “Літературно-науковий вістник” та ін. У періодичних виданнях умішував літературно-критичні статті, театральні рецензії, етнографічні матеріали, популярні нариси з історії України. Перший вірш “Сирота” опублікував у журналі “Основа” (1861). Як поет починав під впливом Т. Шевченка. Тематика збірок “Порвані струни” (1886), “Вибір з поем” (1901) широка: поет і народ, поезія як духовне самоусвідомлення народу, його життєвих прагнень, прославлення України, тяжке національне й соціальне становище трудівника, свобода і неволя, освіта й наука, засудження фарисейства панів і підпанків, вади буржуазного суспільства та ін. У програмному вірші “Моє бажання” (1862) свій ідеал він убачав не в давньому козацтві, а в боротьбі за незалежну Україну. Поезія “На Тарасовій могилі” (1876) сповнена заклику здобувати “хліб і волю”, засівати громадську ниву знаннями та освітою. Ця ідея проймає поезії “Старий”, “Удосвіта”, “Сиротина”.
З великою симпатією О. Кониський змалював образи селянина, хлібороба (“Ратай”, 1886), показав трагічні картини народного зубожіння (“Утоплений”, “Каліка”, “Сирота”, “До Миколи Лисенка”), Ряд творів спрямовані проти панів, псевдо-патріотів, які, прикриваючись гучними фразами, нічого не роблять для народу (“Ти любиш, сидячи в хаті”, “Філантропія”, “Панам лжелібералам”). Домінуючим настроєм лірики О. Кониського були смуток і зажура. Цими мотивами пройняті автобіографічні вірші на тему тюрми, каторги, заслання (“Мої кучері опали”, “Каторжний”, “Я не боюся тюрми і ката”, “До моєї матері”). Щиро й задушевно ліричний герой розкриває світ своєї туги, зойк і розпач душі (цикл “Скорбні пісні”, 1876 – 1884; “Сподівання”, “Коли б!”, “Молитись хочу – слів немає”).
Інтимна лірика поета розповідає про нещасливе й нерозділене кохання, вона перейнята журбою, має тонкі, пастельні барви, мелодійність (“В ясну ніч у садок”, “Очі”, “Тобі сусідоньки сказали”, “До дівчини”, “Зрада”), Такими ж ніжними фарбами змалював картини природи у віршах “Зима”, “У селі”, “Одна одинока березка стоїть”. Поезії “Молитва”, “На смерть Тараса Шевченка” (1862) стали народними піснями. В поемі “Острожник” (1867) виведено образ борця, народного захисника, який вірить у пробудження своєї “сплячої” країни. Ряд сюжетів і мотивів є рецепцією Біблії: “Ієффаєва дочка” (1862), “Цар Саул” (1862), “Проповідь на горі” (1886).
Найповніше талант О. Кониського розквітнув у белетристичних творах, якими він розширив проблематику, жанрово-стильові рамки української прози. В оповіданнях і повістях з “народного життя” характери детерміновані, конфлікти гостро соціальні. Ці твори багаті на типові узагальнення й позначаються умінням зображувати динаміку характерів. О. Кониський визнавав селянство не за об’єкт жалю, опіки, а за самостійну силу, що, долаючи лихі обставини, пробуджується до нового життя, проймається ідеями “громадівства”, відсічі злу (“Брати Чепіги”). Ранні оповідання написані під впливом соціальної прози Марка Вовчка, де розкрито антилюдяність кріпосницької системи. Антикріпосницький пафос проймає оповідання “Панська воля”, “Дмитро Книш (Протестант)”, “Хвора душа”. Автор поетизував народні характери, їхню морально-етичну перевагу над представниками панівної верстви, виводив образи селян – протестантів (“Козарський ланок (Спокуслива нива”, 1899). Показав важку долю жінки – трудівниці (“Наймичка”, “Хоча б була постаті дожала!”, “За плаху”). В типових постатях охопив усі суспільні верстви тогочасності.
Найповніше ідеали О. Кониського втілились у творах із життя інтелігенції. Повість – хроніка “Семен Жук і його родичі” (1875), роман – хроніка “Грішники” (1895), оповідання “Антін Калина” (1891), “Непримиренна” (1892), “Сестра – жалібниця” (1892) пройняті народно-просвітительськими ідеями. Передову й гуманну позицію обстоював у вирішенні національного питання, історичної долі України. У повісті “Юрій Горовенко. Хроніка з смутного часу” (1885) створено цікаві образи колишнього кирило-мефодіївця Пучки і представника нового покоління Юрія Горовенка, які самовіддано служать народові й ненавидять російський деспотизм. Ці твори І. Франко назвав “ідеологічними”.
Заслугою О. Кониського було написання біографії Т. Шевченка “Тарас Шевченко-Грушевський. Хроніка його життя” (1898 – 1901, т. 1 – 2), яку високо оцінив І. Франко. Виступав також з літературно-критичними працями. Переклав українською мовою “Щоденник”, повісті “Варнак”, “Художник”, “Наймичка”, “Безщасний” Т. Шевченка, частину поеми “Войнаровський” К. Рилєєва, новели “Великий”, “Останнє кохання”, “Ані на ступінь” Е. Ожешко, вірші А. Мюссе, Дж. Байрона, Ф. Фрейліграта та ін. Склав “Російсько – український словник” (виданий 1918 р ).
Літ.: Сиваченко М. Олександр Кониський і його проза // Кониський О. Вибр. твори. К., 1986; Хропко П. О. Кониський і його спадщина // Рад. літературознавство. 1986. № 8.
М. Ткачук
КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР
писня про себе
Related posts:
- МОЛИТВА – Олександр Якович Кониський (1836-1900) Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Олександр Якович Кониський (1836-1900) Кожен вірянин щодня побожно звертається з молитвою до Господа. Молитва це велика духовна сила, яка очищає розум,...
- КОНИСЬКИЙ ГРИГОРІЙ КОНИСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (чернече ім’я Георгій; 20.11.1717, м. Ніжин – 13.02.1795, м. Могильов, Білорусь) – письменник, педагог, церковний і громадсько-культурний діяч. В 11 років Григорій став студентом Києво-Могилянської академії й завершив повний курс навчання 1743 р....
- ОЛЕКСАНДР КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОНИСЬКИЙ (1836-1900) Біографія Олександр Якович Кониський народився 18 серпня 1836 року на хуторі Переходівці Борзенського повіту Чернігівської губернії в родині зубожілого поміщика. Грамоту пізнав за допомогою матері та діда – старосвітського священика. 1844 року...
- Галичанин “Галичанин” – літературно-художній та науковий збірник, що виходив у Львові (1862-63) за редакцією Я. Головацького та Б. Дідицького (з’явилося 4 числа). Тут друкувалися твори як галицьких, так і наддніпрянських письменників (М. Устиянович, Ю. Федькович, П....
- Русалка “Русалка” – тижнева літературна газета, що видавалась у Львові з січня по квітень 1866 (вийшло 12 номерів) за редакцією сина М. Шашкевича – Володимира. Одне з центральних місць газета відвела матеріалам, присвяченим пам’яті Т. Шевченка:...
- КАТРЕНКО ОЛЕКСАНДР КАТРЕНКО ОЛЕКСАНДР (сир. – Катрухін Олександр, ін. псевд. – Кирпатий Олександр, Хомівченко Олександр; 14.10.1859 – р. см. невід.) – письменник. Належав до генерації українських літераторів, яка дебютувала в 90-х роках XIX ст. з новими темами...
- БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (псевд. і крипт. – Подолянин; А..; Олег; Александер Б.; Австрієць; Олекс. Барв.; Ол. Барв.; Ол. Б.; Б-ський Олександр; Б-ський Ол.; Б-нський, Олександр Гр-ч; Барв. Ал.; О. Б.; 08.06.1847, с. Шляхтинці, тепер Гнізднчка на...
- 3бірннк філологічної секції наукового товариства ім. Шевченка “3бірннк філологічної секції наукового товариства ім. Шевченка” – видання Наукового товариства імені Шевченка…у Львові (1898-1937), з’явилося 12 назв, 23 томи. Серед них: “Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя” О. Кониського, “Розвідки Михайла Драгоманова про українську народну...
- Записки наукового товариства імені Шевченка “Записки наукового товариства імені Шевченка”, або “ЗНТШ” – унікальні видання Наукового товариства імені Шевченка у : Львові, з 1897 – орган його історико-філософської та філологічної секцій. Вийшло всього 155 томів за редакцією Ю. Целевича, О....
- ПОТЕБНЯ ОЛЕКСАНДР ПОТЕБНЯ ОЛЕКСАНДР (22.09 1835, х. Манів поблизу с. Гаврилівка, тепер с. Гришине Роменського р-ну Сумської обл. – 11.12.1891, Харків) – мовознавець-філософ, етнограф, фольклорист, теоретик літератури, дослідник поетики, психології творчості, засновник Харківської лінгвістичної школи, основоположник психологічного...
- КОРСУН ОЛЕКСАНДР КОРСУН ОЛЕКСАНДР (псевд. – Антипенко; 08.06.1818, с. Богданівська Антипівка, тепер Ростовської обл,, Росія – 06.11.1891, там само) – поет – романтик, видавець, перекладач, мемуарист. Походив із поміщицької родини. Початкову освіту здобув удома. Закінчив юридичний відділ...
- ПИПІН ОЛЕКСАНДР ПИПІН ОЛЕКСАНДР (06.04.1833, Саратов – 09.12.1904, Петербург) – російський історик літератури і фольклорист. О. Пипін – представник культурно-історичної школи у літературознавстві. Академік Петербурзької АН з 1896 р. Професор Петербурзького університету (з 1860), активний співробітник журналів...
- ДІДИЦЬКИЙ БОГДАН ДІДИЦЬКИЙ БОГДАН (псевд. – Богдан Будегріш, Богданко, Шляхтиченко та ін.; 01.02.1827, м. Угнів, тепер Сокальського р-ну Львівської обл. – 19.01.1909, Львів) – письменник, літературознавець, журналіст і видавець, громадсько-культурний діяч. Навчався у Львівському (з 1846) та...
- Вечерниці “Вечерниці” (“Літерацьке письмо для забави і науки”) – перший тижневик галицько-буковинських народовців. Виходив у Львові з лютого 1862 по червень 1863 (всього вийшло 16 номерів) за редакцією Ф. Заревича і М. Шашкевича. Проголошуючи самостійність і...
- КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (1837, посад Крюково, передмістя Кременчука – 11.10.1881, Піза, Італія) – український і російський філолог – славіст, історик, археолог, етнограф. Народився в сім’ї чиновника дворянського походження. Закінчив Полтавську гімназію (1853), згодом – Московський університет...
- Буковинський альманах “Буковинський альманах” – літературно-художній і публіцистичний збірник, виданий у Чернівцях 1885 в пам’ять десятилітнього існування товариства українських студентів “Союз”, заснованого при товаристві “Руська бесіда”. Члени “Союзу” повинні були, зайнявши “поважне місце в суспільності”, завжди і...
- АФАНАСЬЄВ-ЧУЖБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР АФАНАСЬЄВ-ЧУЖБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (спр. прізв. Афанасьєв, псевд. – Невідомий, Лубсиц, Пустинник, Недолин та ін.; 11.03.1816, с. Ісківці, тепер Лубенського р-ну Полтавської обл. – 18.09.1875, Петербург) – український і російський письменник, етнограф, історик, мовознавець. Народився в родині...
- Народовці “Народовці” – представники галицької, буковинської та закарпатської інтелігенції, які орієнтувалися на народ, обстоювали його інтереси, дбали про формування національної свідомості українців. “Народовський” рух виник у Галичині на поч. 60-х XIX ст. на противагу “москвофільському” і...
- Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922 “Струни. Антологія української поезії. Частина І-II. Берлін, 1922” – літературно-художня ілюстрована антологія-хрестоматія “від найдавніших до нинішніх часів”, споряджена “для вжитку школи й хати” Б. Лепким, випущена “Українською народною бібліотекою” і “Українським словом” – берлінськими видавництвами....
- КОЗЛОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (01.11.1876, с. Горуцьке, тепер Гірське Львівської обл. – 14.08.1898, с. Гребенне, тепер Жешувського воєводства, Польща) – поет. З сім’ї священика. Навчався в гімназії м. Новий Санч, потім у польській гімназії м. Перемишля. З 1895 р....
- СУМЦОВ МИКОЛА СУМЦОВ МИКОЛА (18.04.1854, Петербург – 12.09.1922, Харків) – літературознавець, фольклорист, етнограф, історик культури, суспільний діяч. Народився в сім’ї нащадків української старшини. Закінчив Харківську гімназію та історико-філологічний факультет Харківського університету (1875). Прослухав курси лекцій з історії...
- КОХОВСЬКИЙ ВСЕВОЛОД КОХОВСЬКИЙ ВСЕВОЛОД (псевд. – Данило Медовик, Погонець, Володько Нечуй, В. К, Вс. П.; 16.03.1835, с. Стародубівка, тепер Слов’янського р-ну Донецької обл. – 14.05.1891, Петербург) – письменник, педагог. Засновник (1864), голова Ради (1870), директор (1889 –...
- ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) МИТЕЦЬ ВИСОКОЇ ПОЕЗІЇ, КРАСИ Й ГАРМОНІЇ Зі спогадів про Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандибу) Ганна Трекова, сестра Олександра Олеся: “І з боку...
- Митрак Олександр Митрак Олександр – письменник, фольклорист і етнограф. Після закінчення Ужгородської богословської семінарії (1862) був священиком у селах Закарпаття. Друкуватися почав у 1864 р. Писав поезії (“Хмарно, темно…”, “Любіте наш народ”, “Добре тому багатому”), етнографічні нариси...
- ДУХНОВИЧ ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ ОЛЕКСАНДР (24.04.1803, с. Тополя, тепер Гумєнського округу, Словаччина – 30.03.1865, м. Пряшів, Словаччина) – письменник, педагог, журналіст, видавець, культурно-громадський діяч, просвітитель. Закінчив Ужгородську гімназію (1821) та богословську семінарію (1827). Працював архіваріусом, нотаріусом при канцеляріях...
- КНЯЖА УКРАЇНА ЯРОСЛАВ МУДРИЙ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) КНЯЖА УКРАЇНА ЯРОСЛАВ МУДРИЙ Після ката Святополка, Що замучив трьох братів, Брат четвертий на престолі, Ярослав розумний, сів. Святополком Окаянним Все зруйноване...
- НАВРОЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР НАВРОЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (09.08.1823, с. Антипівка, тепер Золотоніського р-ну Черкаської обл. – 22.10.1892, м. Темір-Хан-Шура, тепер Буйнакськ, Дагестан) – поет, перекладач. Навчався в Полтавській гімназії, закінчив філософський факультет Київського університету (1847). Студентом брав участь у Кирило-Мефодіївському...
- Квіточка “Квіточка” – поетичний збірник, упорядкований М. Щербиною, виданий у київській друкарні В. Кульженка (1907). Містив поезії Т. Шевченка (“Садок вишневий коло хати”, “Заповіт”, .”Минають дні, минають ночі” тощо), В. Забіли (“Не щебечи, соловейку”), Є. Гребінки...
- ДРАМАТИЧНИЙ ТВІР І ЙОГО ПОБУДОВА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) ДРАМАТИЧНИЙ ТВІР І ЙОГО ПОБУДОВА Читаючи літературні твори, ти, мабуть, звернув/звернула увагу, що автор розповідає про події по-різному. Він може ввести у...
- “І задзвеніли в серці звуки” (Олександр Олесь) – Олександр Олесь (1878 – 1944) Підручник Українська література 10 клас ХХ Століття Олександр Олесь (1878 – 1944) Живи, Україно, живи для краси, Для сили, для правди, для волі!.. Шуми, Україно, як рідні ліси, Як вітер в широкому полі. (Олександр Олесь)...