Колон

Колон (грецьк. kolon – частина тіла, речення, елемент періоду) – ритміко-інтонаційна одиниця людського мовлення, власне, мовленнєвий такт, виокремлений павзами та об’єднаний логічним наголосом. Поняття К. в артикуляційному аспекті наближене до поняття “дихальної групи”, у смисловому – до синтагми; набуває особливого значення в ораторському мистецтві. В античній версифікації К. тлумачився як група стоп з одним ритмічним наголосом, де розрізнялися короткі К. (коми, відтинки тощо) та довгі К. В українській версифікації К. – це піввірш з різною ритмічною структурою обабіч цезури: “Крові б, крові / і сили відерцем…” (О. Влизько). Тут маємо у першому піввірші хорей, у другому – амфібрахій.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)



Колон


читати скорочено таємне товариство боягузів
Колон