Коломийки
Коломийки – жанр української пісенної лірики, яка генетично і ритмомелодійно пов’язана з однойменним народним танцем. За деякими версіями назва К. походить від міста Коломия – адміністративного та культурного центру Гуцулыцини. К. мають свою традиційну жанрову структуру: дворядкову ізометричну строфу, кожен рядок якої складається з 14 складів, має малу цезуру після 4-го та велику після 8-го складів і закінчується парокситонною римою. Силабічна схема К. – (4+4+6)2. Така традиційна віршова структура називається коломийковим віршем. Коломийкову
Ой я ходжу при Дунаю та так си думаю:
Нема кращих співаночок, як у нашім краю.
Ой нема
Там співає коломийки кожная дитина.
Ой піду я в полонину та й в полониночку,
Там почую веселую рідну співаночку.
Співаночка-складаночка, дрібная дробина,
Така мила мому серцю, як мамці дитина.
К. охоплюють широкий спектр настроїв і переживань. Ліричне начало в них органічно поєднується з комічним – від добродушного гумору до гострої сатири. Яскрава образність, дотепність і лаконізм вислову зумовлюють використання усього арсеналу фольклорної поетики, особливо порівнянь, що сягають граничного рівня експресії:
А єк ми си смо любили, сухі дуби цвили,
А єк ми си розлюбили – зелені пов’єли!
Перші записи К. дійшли до нас з XVII ст. В. Гнатюк у 1905-07 видав унікальний тритомний їх корпус (4-й не закінчив).
Коломийки
продовження вірша баба віхола
Related posts:
- ПЛАНИ – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ 7 КЛАС ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ ПЛАНИ Художній твір як явище мистецтва 1.Поняття про художній світ твору. (Це реальний світ, пропущений крізь свідомість автора, змодельований його уявою. Це творче осмислення світу.) 2.Роль натхнення...
- Скорочено – ДОЗВІЛЛЯ МОЛОДІ – КОЛОМИЙКИ Коломийки – коротенькі жартівливі пісеньки, що використовуються як приспівки до танцю, або виконуються незалежно. Коломийки часто об’єднуються у в’язанки, які не мають сталого змісту, а залежать від вподобань виконавця та обставин виконання. Справжня коломийка має...
- Коломийки. “Дозвілля молоді”, “Жартівливі коломийки” – “перла розсипаного намиста”. Особливість жанру і його життєвість УРОК 4 Тема. Коломийки. “Дозвілля молоді”, “Жартівливі коломийки” – “перла розсипаного намиста”. Особливість жанру і його життєвість. Мета. Уміти з’ясовувати специфічні ознаки коломийки, спонукати до реалізації своїх творчих можливостей; формувати естетичні смаки; прищеплювати любов і...
- ТАНКОВІ ПІСНІ КОЛОМИЙКИ – БАЛАДИ І ЛІРИЧНІ ПІСНІ 4.5.1. Походження жанру й терміна “коломийка”. М. Сумцов, Ф. Колесса І. Франко і В. Гнатюк про коломийки. 4.5.2. Відображення в коломийках світогляду народу. Своєрідність у змалюванні героя порівняно з ліричними піснями. 4.5.3. Визначення регіонів побутування...
- Скорочено – ЖАРТІВЛИВІ КОЛОМИЙКИ – КОЛОМИЙКИ Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці, Посіяв я файку жита, а цибух пшениці. На причіпку молотив, у запічку віяв, Під припічком наорав, пшениці насіяв. Ой Іван-подолян ходив з посторонком, Вперезався комишем, підпирався ворком. Тримав...
- До теми “Чарівний світ української коломийки” Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Що таке коломийка, яка її структурна побудова? Коломийка – це коротка, найчастіше дворядкова пісня, кожний рядок які складається з чотирнадцяти складів, з паузою після восьмого складу. Можливо назва...
- ТАНЦЮВАЛЬНІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ “…Танцювальні пісні – це розділ фольклору, основне призначення якого полягає у співах під час виконання побутових танців. При цьому здійснюється єднання слова, наспіву і танцювального руху. Головним об’єднуючим елементом виступає танцювальний рух… В народі танцювальні...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ 7 КЛАС ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Особливості суспільно-побутових пісень” 1.Коли були створені козацькі пісні? 2.Хто був героєм козацьких пісень? У цих піснях не згадувалися конкретні історичні...
- ДОЗВІЛЛЯ МОЛОДІ – Коломийки Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ Коломийки ДОЗВІЛЛЯ МОЛОДІ Ой співанки-коломийки, в’язанку з них в’яжу. Як попросять заспівати, я ся не відкажу. Як я стану коломийки співати,...
- ЖАРТІВЛИВІ КОЛОМИЙКИ – Коломийки Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ Коломийки ЖАРТІВЛИВІ КОЛОМИЙКИ Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці, Посіяв я файку жита та цибух пшениці. На припічку молотив, у...
- Мистецтво в житті людини СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ 7 КЛАС ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ Мистецтво в житті людини Що таке мистецтво? Це картини художників, музичні твори, театральні вистави тощо. Виникнувши у прадавні часи, мистецтво відіграє велику роль у житті людини. Як...
- Українська пісня – це бездонна душа українського народу (О. Довженко) СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ 7 КЛАС ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ Українська пісня – це бездонна душа українського народу (О. Довженко) Відомий український письменник О. Довженко високо цінував народну пісню. Перед її красою схилялося багато видатних людей. Мабуть,...
- Доля козаків і чумаків у піснях СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ 7 КЛАС ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ Доля козаків і чумаків у піснях На долю чоловіків завжди припадає нелегка праця: захищати свій дім, родину, Батьківщину. Це відобразилося у багатьох піснях, які продовжують жити і...
- Стопа Стопа – в силабо-тонічному віршуванні – це група складів з певним, незмінним для даного вірша розташуванням у ній одного наголошеного і одного, двох або трьох ненаголошених складів. Від повторення стоп залежить розмір вірша....
- Одинадцятискладник Одинадцятискладник – у силабічному віршуванні – віршовий рядок із одинадцяти складів. У європейській поезії розвинувся із античного ямбічного триметра. Італійський 0. мав обов’язкові наголоси на 10-му і 4-му (або 6-му) складах. Польський 0. з XVI...
- Паузник або Павзник Паузник або Павзник – термін (вживаний паралельно з терміном “дольник” від “доля” – частка), який означає метроряд, розбудований на дво – і трискладових стопах силабо-тоніки. В них часом бракує одного або двох складів. У живому...
- Бармак Бармак (тюрк, палець) – тюркський силабічний різновид віршування, що грунтується на рівній кількості складів у кожному віршовому рядку, незалежно від ритмічного акценту. За кількістю складів у рядку розрізняється Б. п’ятискладний, шестискладний тощо, аж до п’ятнадцяти-складного....
- Пірихій Пірихій (грецьк. pyrrichios, від pyrriche – військовий танок) – в античній версифікації – стопа з двох коротких складів І^-^І. У силабо-тонічній системі П. умовно називається заміна стопи ямба чи хорея стопою з двох ненаголошених складів,...
- Холостий віршовий рядок Холостий віршовий рядок – незаримований віршовий рядок на відміну від інших рядків. Досить часто спостерігається у східній поезії (газелі, рубаї, туюги та ін.), трапляється і в українській, зокрема у катрені, де можуть не римуватися перший...
- Гіперкаталектика Гіперкаталектика (грецьк. hyper – понад та katalektikos – усічений) – термін традиційної стопної метрики, що означає нарощення до останньої стопи одного чи двох складів, порушуючи (на відміну від акаталектики) метричну структуру вірша. Так, у гіперкаталектичному...
- Аристофанів рядок Аристофанів рядок – в античному віршуванні – силабо-метричний двоскладовий віршовий рядок на десять мор, який, очевидно, розвинувся з гліконівського. Самостійно не вживався, траплявся в пісенних частинах комедій Аристофана....
- Акцентний вірш Акцентний вірш (лат. accentus – наголос) – вірш, ритміка якого заснована на підставі відносного врівноваження кількості наголосів, тобто на однаковій кількості наголосів у віршовому рядку при різній кількості ненаголошених. складів у межах рядків та між...
- Гіперметрія Гіперметрія (грецьк. hyper – понад та metron – міра) – перевищення кількості складів у стопі метричного вірша, наявність у ній зайвих складів: І виходжа на росяний майдан Весільне коло молодих древлян, – Слов’янських зельних піль...
- Клаузула, або Клавзула Клаузула, або Клавзула (лат. clausula – закінчення) – заключна частина віршового рядка, починаючи з останнього наголошеного складу (у випадку суголосся К. мовиться про риму). К. буває окситонною, коли після ритмічного акценту відсутні ненаголошені склади (орел),...
- Співанка Співанка – версифікаційна стилізація народної пісні на зразок коломийки в Галичині та Буковині: Я посію співаночки, а зберу чар-зілля, Та вже з вами, співанками, відбуду весілля! (Уляна Кравченко)....
- Народне віршування Народне віршування – вживані у фольклорі різноманітні віршові форми, серед яких головними можна окреслити три типи: 1) Розмовний вірш (див.: ) – вживається в прислів’ях, приказках, віншуваннях, загадках, замовляннях і та ін.; характерний тим, що...
- Мініатюра Мініатюра (лат. minium – червона фарба, кіновар) – невеликий за обсягом, цілком довершений художній твір, який узагальнює чи типізує картини. Прикладом прозової М. можуть служити “Окрушини” Ірини Вільде, для яких характерні афористичність висловлювання, відсутність несуттєвих...
- Архілохів рядок Архілохів рядок – в античній версифікації – віршовий рядок із двох піввіршів відповідно чотиристопного дактиля та тристопного хорея з дієрезою (міжстопним словоподілом) за схемою: – ∪ ∪/- ∪ ∪/- ∪ ∪/- ∪ ∪/- ∪/- ∪/....
- Метатеза Метатеза (грецьк. metathesis – переміщення) – переставляння звуків та складів у словах (соша замість шосе, лерігія – релігія, ліворуція – революція, проліталіат – пролетаріат і т. п.), часто трапляється у дитячому мовленні (лопата – копата...
- Силабічне віршування Силабічне віршування (грецьк. syllаbe – склад) – система віршування, в основу якої покладена рівна кількість складів (часто – 13, рідше – 11) при невпорядкованому вільному розташуванні наголошених та ненаголошених. С в. характеризується також парним римуванням,...