КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ
КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ (псевд – Іван Хмара, Галичанин русин, Ксенофонт, ін., 12.02.1835, с. Хотимир, тепер Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. – 07.05.1881, Львів) – письменник, журналіст, видавець, громадсько-культурний діяч.
Походив із родини священика. Здобув гімназіальну освіту в м. Станіславові (тепер Івано-Франківськ), служив чиновником. У 1862 р. переїхав до Львова. Невдовзі прилучився до народовського руху, став одним із активних його діячів. Заснував суспільно-літературний часопис “Мета” (1863 – 1865), був його головним редактором
Власний письменницький шлях розпочав із поезій, які друкував з 1855 р. в газеті “Зоря галицька”. Переважають у них громадянські і фольклорні мотиви, теми патріотизму, історичного минулого українського народу (“На ниву”, “Галичанка”, “На вічну пам’ять Тарасові”, “Святославова долина”, “Пропалий престол”), К Климкович є одним із найвиразніших поетів національно-політичної теми. Його поетичний доробок позначений впливом романтизму.
Значне місце в творчій спадщині митця посідають переклади: з російської мови перекладав твори Є. Гребінки (“Чайковський”, “Можебилиця”, “Так іноді люди женяться”), Г. Квітки-Основ’яненка (“Шельменко-денщик”), М. Гоголя (цикл “Вечори на хуторі біля Диканьки”), П. Куліша (“Вогняний змій”), з польської – Ю. Коженьовського, А. Міцкевича, перекладав також Дж. Байрона, Гомера, В. Гете.
Популяризував українську літературу за кордоном: переклав німецькою ряд поезій Т. Шевченка, оповідання Марка Вовчка.
Літ.: Ксенофонт Климкович (шкіц біографічний) // Зоря. 1881. № 23-24; Історія української літератури: У 8 т. К., 1968. Т. 3.
Р. Мовчан
КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ
фразеологізми на літеру с
Related posts:
- Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка І. Творчість Марка Вовчка у колі письменників антикріпосницького напряму . ІІ. Тема боротьби проти гнобителів у творчості Марка Вовчка. 1. Динамізм образів кріпаків . 2. Образ жінки-кріпачки – центральна постать “народних оповідань” . 3. Повість...
- ВІК “ВІК” – тритомна антологія української літератури, приурочена до 100-річчя виходу в світ “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкована В. Доманицьким та С. Єфремовим. Виходила в 1900 – 1902 рр. Перший том умістив поезію Т. Шевченка, Ю. Федьковича,...
- Народність творів письменниці Марка Вовчка Народність творів письменниці Марка Вовчка І. Марко Вовчок – видатна українська письменниця другої половини XІX століття. ІІ. Життя селянства за часів панщини у творах Марка Вовчка. 1. Популярність творів Марка Вовчка . 2. Динаміка образу...
- Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей “Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей” (Москва, 1899). У збірнику були надруковані твори українських класиків XIX ст. – Т. Шевченка (“Перебендя”, “Катерина”), П. Куліша (“Сіра кобила”, “Орися”), Г. Квітки-Основ’яненка (“Через що...
- Зоря галицька “Зоря галицька” – перша українська газета в Галичині, що виходила з різною регулярністю у Львові (1848-57), друкувалася кирилицею, з 1853 перетворилася на рупор “москвофілів”. Разом з тим на її сторінках з’явилися твори М. Шашкевича, А....
- Відповіді до теми: творчість Марка Вовчка 1. Які чинники вплинули на становлення Марка Вовчка як письменниці? Марія Олександрівна Вілінська народилася на Орловщині, тобто на території Росії, але її життя склалося так, що болі українського народу стали для неї рідними. Чоловік письменниці...
- Хата “Хата” – український літературний альманах, виданий двома випусками 1860 у Петербурзі П. Кулішем за допомогою Т. Шевченка. Відкривався великою програмною статтею П. Куліша “Переднє слово до громади” з оглядом тодішнього стану, визначенням перспектив розвитку української...
- Значення творчості Марка Вовчка І. Марко Вовчок – перша авторка української літератури. ІІ. Значення творчості Марка Вовчка. 1. Фольклорна основа. 2. Новий оповідач. 3. Зміцнення жанру соціально-побутового оповідання. 4. Виникнення дитячої прози. 5. Марко Вовчок і Тарас Шевченко. (Тарас...
- Мета “Мета” – літературно-політичний вісник, що виходив за редакцією К. Климковича у Львові з вересня 1863 до грудня 1865 як продовження тижневика “Вечерниці”. Літературне обличчя журналу визначали вміщені в перших номерах твори Т. Шевченка (“Заповіт”, “Н....
- Голосіння, тужіння, плачі Голосіння, тужіння, плачі – фольклорні твори, які супроводжують похоронний обряд. Походять з доісторичних часів, коли смерть сприймали як наслідок ворожого наслання, діяння демонічної сили, а покійника вважали за такого, що все чує, що його душа...
- Автонім Автонім (грецьк. auto – сам та опута – ім’я) – справжнє ім’я автора, який підписує власні твори псевдонімом. Так, автонім Марка Вовчка – Марія Вілінська, Панаса Мирного – П. Рудченко, Остапа Вишні – П. Губенко,...
- Марко Вовчок і Тарас Шевченко Є в Тараса Шевченка теплі, щирі слова, присвячені жінці: …Господь послав Тебе нам, кроткого пророка, Обличителя жестоких людей неситих. Світе мій! Моя ти зоренько святая! Моя ти сило молодая! Світи на мене, і огрій, І...
- Літопис життя і творчості письменника Літопис життя і творчості письменника – науково-джерелознавчий жанр біографічного літературознавства, який описує в хронологічному порядку на основі документальних свідчень факти життя і діяльності письменника від народження до смерті, особливої уваги надаючи тим, які так чи...
- Веселка “Веселка” – літературно-фольклорний збірник, виданий у Львові 1887 за участю І. Франка, який у праці “Українсько-руська література” до 1890 р.” напише: “Того самого року вийшла у Львові під моїм доглядом дуже оригінальна своїм замислом літературна...
- Киевская старина “Киевская старина” – щомісячний історико-етнографічний літературно-художній часопис, виходив у Києві 1882-1906 (1907 – під назвою “Україна”), орган історичного товариства Нестора-літописця та “Старої громади”. Видавцями і редакторами в різні часи виступали Ф. Лебединцев, О. Лашкевич, К....
- Вечерниці “Вечерниці” (“Літерацьке письмо для забави і науки”) – перший тижневик галицько-буковинських народовців. Виходив у Львові з лютого 1862 по червень 1863 (всього вийшло 16 номерів) за редакцією Ф. Заревича і М. Шашкевича. Проголошуючи самостійність і...
- “Народні оповідання” Марка Вовчка. Стисло “Народні оповідання” – перша і найкраща збірка в усій творчості Марка Вовчка. Вийшовши у світ напередодні реформи 1861 року , правдиві оповідання з народного життя були спрямовані проти кріпацтва, а своєю художністю, неповторною мовою становили...
- Антологія руська “Антологія руська” – одна з перших антологій української поезії, видана у 1881 у Львові студентським видавничо-освітнім товариством “Дружній лихвар”. її зміст складали твори Т. Шевченка, М. та В. Шашкевичів, С. Руданського, Є. Гребінки, Л. Глібова,...
- Утренняя звезда “Утренняя звезда” – один із перших українських альманахів, виданих 1833 у Харкові І. Петровим за допомогою Г. Квітки-Основ’яненка та І. Срезневського. У першій книжці, крім кількох російських пісень та оригінальних творів, опубліковано уривки зі спогадів...
- Маяк “Маяк” – літературно-науковий журнал, виходив у Петербурзі (1840-45) за редакцією С. Бурачка та П. Корсакова. На сторінках “М.”, де друкувалися художні твори та статті з проблем історії чи кораблебудування, чимало місця відводилося україніці. Тут були...
- Вік. 1798-1808 “Вік. 1798-1808” – тритомна антологія української літератури, присвячена 100-річчю виходу в світ перших трьох частин “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкували В. Доманицький та С. Єфремов. 1-й том (поезія) вийшов 1900 (перевидано 1902), 2-й і 3-й (проза)...
- Молодик “Молодик” (“Молодикъ”) – український літературно-художній та історико-науковий альманах, який видавав І. Бецький за допомогою Г. Квітки-Основ’яненка, М. Костомарова, В. Каразіна в Харкові (дві частини у 1843 та одну в 1844) і Петербурзі (остання, четверта частина,...
- Атрибуція Атрибуція (лат. attributio – визначення, приписування) – одна з проблем текстології, що полягає в установленні авторської приналежності художнього твору, виданого анонімно чи підписаного псевдонімом, а також на випадок містифікації. Водночас А. покликана з’ясувати достовірність (автентичність)...
- Квіточка “Квіточка” – поетичний збірник, упорядкований М. Щербиною, виданий у київській друкарні В. Кульженка (1907). Містив поезії Т. Шевченка (“Садок вишневий коло хати”, “Заповіт”, .”Минають дні, минають ночі” тощо), В. Забіли (“Не щебечи, соловейку”), Є. Гребінки...
- МАРКОВИЧ ОПАНАС МАРКОВИЧ ОПАНАС (псевд. – А. М.; М-ч А. В.; Опанас; 08.02.1822, с. Кулажинці, тепер Гребінківського р-ну Полтавської обл. – 01.09.1867, Чернігів) – фольклорист і етнограф. Освіту здобув на історично-філологічному факультеті Київського університету (1843 – 1847)....
- Місце і значення творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (1778-1843 pp.) Місце і значення творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Розпочавши епоху прози в новій українській літературі, Квітка дав могутній поштовх для її розвитку, продемонструвавши своєю творчістю можливості-української мови як мови літературної. Г....
- Проза – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Проза У більшості світових літератур проза з’явилася після поезії, і тільки потім – драматургія. У давній українській літературі не було художньої прози, на грунті якої могла б розвиватися нова проза, тому драматургія розвинулася раніше. Не...
- Куліш – біограф і видавець творів Гоголя В 1856 і 1857 роках П. Куліш після довгої перепідготовчої праці видав книгу в 2-х томах “Записки о жизни Гоголя”. Тоді ж таки Гоголева мати попросила Куліпіа, щоб він випустив твори Гоголя. Впорядкувавши рукописи, Куліш...
- КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (1837, посад Крюково, передмістя Кременчука – 11.10.1881, Піза, Італія) – український і російський філолог – славіст, історик, археолог, етнограф. Народився в сім’ї чиновника дворянського походження. Закінчив Полтавську гімназію (1853), згодом – Московський університет...
- ЛАСТІВКА “ЛАСТІВКА” – перший літературний альманах у новому українському письменстві, підготовлений Є. Гребінкою і виданий В. Поляковим у травні – червні 1841 р. Альманах виник на грунті зібраних матеріалів для українського періодичного видання “Литературные прибавления до...