Класифікація казок о 19-й столітті

Свого часу класифікація Срезневського була кроком вперед, оскільки вона вже не включав в казки билини і авантюрні романи, але включав тваринний епос. Нині вона має вже тільки історичний інтерес. Питання класифікації не вставав ми до 1960-х років ХІХ століття, коли поява афанасьевского збірника оживило інтерес до казці і озвалося на науковому її вивченні.

Проте представники так званої школи “офіційної народності” ще розуміли значення афанасьевского збірника як справді народного.

І. М. Снєгірьов, наприклад, у “Лубочних картинках

російського народу московському світі”, ще відрізняє казку від билини у відповідь про три пологах казки: 1) міфічних, 2) богатирських і трьох) життєвих. Як кажуть, казка про тварин їм ігнорується.

Схожі погляди відбито у примітках П. А. Безсонова до издававшимся їм пісням Киреєвского. Він включає билини в казки, проте насамперед називає казки “былевые, богатирські”, розуміючи під цим казки на билинні сюжети.

Далі йдуть казки “былевые, але з богатирські”. Під ними Бессонов передбачає міфологічні казки, хоч і уникає цього терміна, перебувають у наукової ворожнечі з представниками так званої міфологічної

школи. Далі Бессонов виділяє казки лубочні і, нарешті, казки побутові, куди зараховує і казки про тварин, оскільки, на його думку, вони є “зооморфическими”, а казками про людей із пізнішим перенесенням людських властивостей на тварин. Набагато більше чуйні виявилися “міфологи”, по-своєму розуміючи важливого значення афанасьевского зборів.

Як ми вже вказували, у російській науці нагальна потреба в класифікації виникло після закінчення першого видання казок Афанасьєва.

Таку класифікацію і навіть запропонував Орест Міллер по тому, як видання казок було завершено, і незручність безсистемного розташування афанасьевского першого видання очевидно . Насамперед Міллер виділяє міфічні казки, що їх налічує у Афанасьєва 343 і які він поділяє на сюжети, вірніше, на сюжетні кола . Далі йдуть нравственно-мифические. Це казки про долю, про дурне, про віщому сні, про правді і кривді, про несправедливому багатстві й т. буд.

Виділення цього розряду викликано загальним поглядом Міллера на моральну стихію в народній творчості. Третій розряд – казки про тварин. Четвертий – казки на билинні сюжети, п’ятий – казки, виникаючі під книжковим впливом . Нарешті, останній розряд Міллер характеризує як “казки суто нра-вописательные, характеру часгию протестуючого, і протестуючого часгию у вигляді сатири”.

До них Міллер відносить казку про Ерше Ершовиче, про Грозному і Горшене і всі анекдоти.

Ця класифікація – перша наукова класифікація. Афанасьєв безсумнівно нею скористався, але прийняв з її далеко ще не все . У нашої науки ця класифікація зіграла великій ролі й у основних рисах, з поправками Афанасьєва, залишається вірною й сьогодні, попри нечіткість і невитриманість принципу розподілу. Сам Міллер вважав свою класифікацію історичної, т.

Е. розташованої “сходами історичного поступу цій галузі народної словесності” (Саме там, з.

106). Ми, проте, поспіль не можемо класифікацію Міллера визнати такою. Сама собою думку Міллера містить цінне устремління, але ми зараз знаємо, що розташування казки по фазисам історичного поступу і класифікація матеріалу в статичному розрізі – двоє геть різні запитання.

Нам як статична класифікація, і історичне вивчення казки за формами розвитку. Класифікація Міллера увійшла у нашу науку саме як формальна, ніж як історична.

Згодом у “Досвіді історичного огляду російської словесности”153 Міллер ускладнив свою класифікацію посиленням саме історичного початку, але від прийняття цього вона виграла, а програла. Він розташував міфічні казки за формами боротьби світла з темрявою .


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Класифікація казок о 19-й столітті


міньба російська казка читати
Класифікація казок о 19-й столітті