Кенотафія
Кенотафія (грецьк. kenotаphion – порожня могила) – надгробний пам’ятник, споруджений не на місці поховання померлого. На відміну від епітафії, вірш-напис на могилі, хоч покійник пропав безвісти, а також віршований текст, не призначений для напису на пам’ятнику (“На вічну пам’ять Котляревському” Т. Шевченка, “П. Савченкові” М. Рильського, “Гнатові Михайличенку” П. Тичини, “Левиний етюд. Пам’яті Е. Хемінгуея” І. Драча та ін).





Кенотафія
вірш о блока скіфи присвячений
Related posts:
- Зшитки боротьби “Зшитки боротьби” – альманах, виданий у Києві (1920) за редакцією В. Елланського. Як засвідчувала стаття “Від видавництва”, ідея такого видання як ілюстрованого двотижневика належала передчасно загиблим А. Заливчому та Г. Михайличенку. Тексти альманаху публікувалися за...
- Доки сонце з неба сяє – крилаті вирази Доки сонце з неба сяє Цитата з поезії Т. Г. Шевченка “На вічну пам’ять Котляревському” (1838): Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди; Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть! Таким він житиме, “доки сонце...
- Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди – крилаті вирази Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди Цитата з поезії Т. Г. Шевченка “На вічну пам’ять Котляревському” (1838): Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди; Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть! Вислів набув великої популярності...
- Музагет “Музагет” – місячник літератури й мистецтва, орган однойменного Товариства українських письменників і митців, покликаний стати вільною трибуною мистецької думки, мистецького життя у всіх його напрямах. Головним завданням було ознайомлення читача з новими здобутками, зокрема символістського...
- Ластівка Ластовка “Ластівка” (“Ластовка”) – український альманах, виданий 1841 в Петербурзі В. Поляковим, упорядкований Є. Гребінкою за допомогою Т. Шевченка. Тут були опубліковані твори, підготовлені для проектованих, але не дозволених цензурою регулярних українських “Литературных прибавлений” до журналу...
- ЛАСТІВКА “ЛАСТІВКА” – перший літературний альманах у новому українському письменстві, підготовлений Є. Гребінкою і виданий В. Поляковим у травні – червні 1841 р. Альманах виник на грунті зібраних матеріалів для українського періодичного видання “Литературные прибавления до...
- Ліричний адресат Ліричний адресат – людина чи група людей, яким адресується поетичний твір (“О панно Інно, панно Інно…” П. Тичини, “Марія” В. Сосюри, “Лист до загубленої адресатки” М. Рильського та ін.). Приклад Л. а. – вірш “Василеві...
- Т. ШЕВЧЕНКО. ГЕНІАЛЬНИЙ ПОЕТ, МИСЛИТЕЛЬ, ПРОРОК НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ. ВІСЬ НЕПЕРЕРВНОСТІ ІСТОРИЧНОГО ЧАСУ (“ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА”, “НА ВІЧНУ ПАМ’ЯТЬ КОТЛЯРЕВСЬКОМУ”, “ДУМКА” (“НАЩО МЕНІ ЧОРНІ БРОВИ…”) Тема. Т. ШЕВЧЕНКО. ГЕНІАЛЬНИЙ ПОЕТ, МИСЛИТЕЛЬ, ПРОРОК НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ. ВІСЬ НЕПЕРЕРВНОСТІ ІСТОРИЧНОГО ЧАСУ (“ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА”, “НА ВІЧНУ ПАМ’ЯТЬ КОТЛЯРЕВСЬКОМУ”, “ДУМКА” (“НАЩО МЕНІ ЧОРНІ БРОВИ…”) Варіант 1 1. Поезія “На вічну пам’ять Котляревському” починається...
- Альманах Гарт “Гарт” – альманах Спілки пролетарських письменників “Гарт”, виданий 1924 у Харкові. Тут друкувалися поезії П. Тичини, М. Йогансена, В. Сосюри, О. Коржа, поеми В. Поліщука та Г. Коляди, проза М. Хвильового, Г. Коцюби, О. Копиленка,...
- Видання Видання – твір друку, який має самостійне поліграфічне оформлення, встановлені вихідні дані і призначений для поширення вміщеної в ньому інформації. У випадку відсутності даних про автора чи вихідної інформації В. кваліфікується як анонімне або безвихідне....
- Автентичний Автентичний (грецьк. authentikos – на підставі достеменних даних, достовірно) – цілком вірогідний, заснований на першоджерелах. А. вважають оригінальні, точні тексти художніх творів певних авторів, їх епістолярій, щоденникові записи тощо, наявні у рукописах, першодруках, авторській коректурі...
- Радянська література Радянська література – література радянського періоду, яка грунтувалася на засадах так званого творчого методу соціалістичного реалізму. Певним відповідником терміна “Р. л.” був термін “література народів СРСР”. Проте якщо в літературі народів СРСР критики знаходили “ідейно...
- Епіграф, або Мотто Епіграф, або Мотто (грецьк. epigraphe – заголовок, напис) – напис, що розташовується автором перед текстом твору або його частиною; як правило, Е. – це цитата з відомого тексту, вислів з афористичним змістом, приказка тощо. У...
- Гекзаметр або Гексаметр Гекзаметр, або Гексаметр (грецьк. hexdmetros – шестимірник) – метричний (квантитатичний) вірш шестистопного дактиля (- ∪ ∪ ), де в кожній стопі, окрім п’ятої, два коротких склади зможуть замінюватись одним довгим, витворюючи спондей. Остання стопа завжди...
- Жіноча доля “Жіноча доля” – громадсько-літературний ілюстрований щомісячник, що виходив у Коломиї 1925-39 за редакцією Олени Кисілевської. Крім інформації загальнополітичного та громадського життя, друкував твори українських класиків (Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, С. Руданського,...
- Лібретто Лібретто (іт. libretto, букв.: книжечка, яку спеціально друкували для шанувальників оперних театрів у XVII cт.) – словесний текст опери (в минулому – кантати, ораторії), літературний сценарій балетного спектаклю, стислий виклад змісту оперної, оперетної чи балетної...
- Інтелектуалізм у літературі Інтелектуалізм у літературі (лат. intellectus – розум, пізнання, intellectualis – розумовий, розсудливий) – умовна назва стильової домінанти твору або літературної течії, пов’язаної з відчутною перевагою інтелектуально-раціональних елементів образного мислення митця над емоційно-чуттєвими. Якщо виходити з...
- Дактилічна рима Дактилічна рима – співголосся слів у вірші, в яких наголос падає на третій склад від краю, нагадуючи за побудовою стопу дактиля. І. Качуровський називає Д. р. пропарокситонною), вважаючи її генетично позаукраїнською, хоча вітчизняні фольклорні джерела...
- Відповіді до теми: “Рідна Україна. Світ природи” Що таке пейзаж у літературному творі? Пейзажем у літературному творі називається опис природи чи окремих явищ природи. Пейзаж може зустрічатися як у прозі, так і в поезії, і навіть у драмі у нпгляді авторських ремарок....
- Київ “Київ” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал, орган СПУ і Київської письменницької організації. Виходить із січня 1983 у Києві. Головним редактором був В. Дрозд, з 1986 – П. Перебийніс. Популяризує твори вітчизняної літератури, друкує публіцистичні, критичні,...
- Інтимна лірика П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри Одне із найпрекрасніших людських почуттів – це почуття кохання. Людина, яка не звідала цього почуття, – нещаслива, бо лише кохана людина здатна йти назустріч життю, а не поспішати за ним. Українська інтимна лірика XX століття...
- Трагедія генія. В чому вона? Молодому Павлові Тичині життя здавалося набагато простішим, ніж воно є насправді. Тому рання лірика поета присвячена природі, рідному краю, пошуку світової гармонії. Перше переосмислення світу прийшло до Тичини з громадянською війною. Братовбивча війна показала, що...
- Філософія і література Філософія і література – багатоаспектна проблема, в процесі осмислення якої розкривається роль філософії у творчості письменника, її значення для розуміння та інтерпретації художніх творів, роль мистецтва слова в поширенні філософських ідей. Для літературознавства суттєве значення...
- Чарівна природа України у творах Павла Тичини 1. Україна у віршах українських поетів. 2. Взаємовідносини людини і природи у вірші П. Тичини “Гаї шумлять”. , милується хмарками . Це вслухання – милування народжує почуття радощів, веселощів . Він чує, як “дзвін гуде...
- Тенденційність у літературі Тенденційність у літературі (лат. tendentia, від tendo – прагну, прямую) – ідейна спрямованість літературно-художніх творів, яку письменник свідомо втілює в систему створених для цього образів. Соціальна та національна заангажованість є конкретними проявами Т., яка випливає...
- Вітчизна “Вітчизна” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний журнал, ораган СПУ. Заснований у Харкові 1933 під назвою “Радянська література”. З 1941 називався “Українська література”; Під назвою “В.” відомий з січня 1946. Протягом 1934-41 виходив у Києві; у...
- БОБЕНКО АНДРІЙ БОБЕНКО АНДРІЙ (сир. прізв. – Бібик; 24.08.1854, с. Добренька, тепер Красноградського р-ну Харківської обл. – 1920, м. Павловськ, тепер Воронезької обл., Росія) – письменник і фольклорист. Освіту здобував у сільській школі, потім – самотужки. Підлітком...
- Глобус “Глобус” – ілюстрований журнал (1923-35), виходив у Києві двічі на місяць. Крім матеріалів позамистецького характеру тут друкувалися вірші М. Рильського, В. Сосюри, М. Бажана, В. Поліщука та ін., прозові твори О. Копиленка, Я. Качури, С....
- Твір Любов до народної пісні в поезії М. Рильського “Пісні” Любов до народної пісні в поезії М. Рильського “Пісні” Лірика Максима Рильського зросла на благодатному грунті народної творчості, зокрема, піснях. Поезії майстра слова підкорюють щирістю й добритою, любов’ю до надбань рідного народу. Вірш “Пісні” –...
- ІВАН ДРАЧ – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ІВАН ДРАЧ (народився 1936р.) Народився в с. Теліжинцях, що на Київщині. Поет, кіносценарист, належить до шістдесятників. Найвідоміші твори: вірші “Балада про соняшник”, “Етюд про хліб”, “Крила” поема “Чорнобильська мадонна”....