Канти

Related posts:

1. Ваганти Ваганти (лат. vagantes – мандрівники) – мандрівні ченці, школярі, студенти Західної Європи ХІІ-ХШ ст. – автори вільнодумної, почасти баламутної, життєлюбної, далекої від аскетичних ідеалів ортодоксальної церкви, подеколи гостро сатиричної лірики. Тісно пов’язані з традиціями вченої...
2. Буфонада Буфонада (італ. buffonata – блазенство) – комедійна манера гри актора, в якій використовуються засоби надмірного комізму, окарикатурення персонажів, ситуацій; вистава, побудована в такій манері виконання. Елементи Б. використовували скоморохи, “мандровані дяки” в інтермедіях, колядники у...
3. Твір “Волі і світла проміння” “Молитви” на слова О. Кониського, музику М. Лисенка “Волі і світла проміння” “Молитви” на слова О. Кониського, музику М. Лисенка Останнім часом воскресають з небуття твори української літератури, які були забороненими і не звучали в Україні. Серед них і могутній хорал на слова...
4. КОНИСЬКИЙ ГРИГОРІЙ КОНИСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (чернече ім’я Георгій; 20.11.1717, м. Ніжин – 13.02.1795, м. Могильов, Білорусь) – письменник, педагог, церковний і громадсько-культурний діяч. В 11 років Григорій став студентом Києво-Могилянської академії й завершив повний курс навчання 1743 р....
5. На шляху “На шляху” – літературно-художній альманах молодих авторів, виданий у Чернівцях 1906 студентським товариством “Союз” з нагоди тридцятиріччя його заснування. Включає: вірші, новели,, оповідання дев’ятнадцяти письменників з Буковини, що виступили в літературі наприкінці 90-х XX ст.,...
6. Складка “Складка” – український літературно-художній альманах, виданий 4-ма випусками (1887, 1893, 1896 – у Харкові, 1897 – у С.-Петербурзі). Перші два редагував В. Александров, наступні – К. Білиловський. Перший випуск містив поезії В. Александрова, К. Білиленського,...
7. Патристика Патристика (грецьк. pater – батько) – сукупність творів отців церкви – греко-римських філософів-богословів II-VIII ст. Визначальний зміст П. обгрунтування основ християнства та непримиренності до іновірців і єретиків. П. мала розгалужені жанри: богословський трактат екзегеза (тлумачення...
8. ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ – ДАВНЬОРУСЬКІ БИЛИНИ А хто б нам сказав про старовину, Про старовину, про бувальщину, Про того хоча б Іллю Муромця? У славетному місті Муромі, У селі було Карачаровім Жив собі Іван Тимофійович, Хлібороб, а з ним син укоханий,...
9. Віреле Віреле (фр. virelai від virer – кружляти, повертатися) – дев’ятирядкова строфа у французькій поезії XV-XVI ст. Тут римуються другий, п’ятий та сьомий вкорочені рядки, інші – подовжені – охоплені своєю римою. В. застосовувалось як відповідь...
10. Декламація Декламація – мистецтво виразного, художнього виголошення, читання літературного твору. Широко культивувалося в школах України ще з XVI-XVIII ст., в яких вивчали риторику і піїтику, виголошували “орації” (промови), декламували вірші під час вітання знатних осіб, урочистих...
11. Обрії “Обрії” – тижневик, “присвячений справам літератури, мистецтва й науки”, виходив у Львові 1936-37. Видавав і редагував Б. Кравців. Серед авторів були Є.-Ю. Пеленський, Ірина Пеленська, О. Грицай, М. Гурко, Б. Кравців, Ю. Липа, Д. Гуцул...
12. Книга “Книга” – літературно-критичний та бібліографічний часопис, видавався у Харкові (1923-24) “Книгоспілкою” (№1-4) та видавництвом “Червоний шлях” (№5) за редакцією С. Пилипенка. Тут друкувалися матеріали з тогочасного літературного життя, “Бібліографічні бюлетені Української книжкової палати” за 1923,...
13. СОКОЛОВСЬКИЙ МИКИТА СОКОЛОВСЬКИЙ МИКИТА (1769, с. Половецьке, тепер Богуславського р-ну Київської обл. – 04.11.1810, м. Київ) – письменник і культурно-освітній діяч кінця XVIII – початку XIX ст. Родом із священицької родини. У 1782 – 1792 рр. навчався...
14. Квітка “Квітка” – ілюстрований літературний збірник, виданий В. Лукичем (Левицьким) у Львові (1890). Містив твори різних жанрів. Серед авторів – І. Франко, Б. Грінченко, В. Александров, П. Куліш, С. Руданський та ін. На сторінках “К.” було...
15. ЖАНРИ ДРАМАТИЧНОГО РОДУ Протягом усієї багатовікової історії драми народжуються, розвиваються, а часом і вмирають різноманітні жанрові форми. Так, у Стародавній Греції виникають трагедія й комедія, що існують і сьогодні, та сатирова драма, що зникає ще за часів античності....
16. Вінок Т. Шевченкові із віршів українських, галицьких, російських, білоруських і польських поетів “Вінок Т. Шевченкові із віршів українських, галицьких, російських, білоруських і польських поетів” – літературний альманах (Одеса, 1912), упорядкований М. Комаровим, Художнє оформлення Л. Квачевського. Містить твори (деякі – мовою оригіналу, зокрема білоруською та польською), що...
17. Молодик “Молодик” (“Молодикъ”) – український літературно-художній та історико-науковий альманах, який видавав І. Бецький за допомогою Г. Квітки-Основ’яненка, М. Костомарова, В. Каразіна в Харкові (дві частини у 1843 та одну в 1844) і Петербурзі (остання, четверта частина,...
18. Богогласник “Богогласник” – антологія духовних пісень (всього – 248), видана у Почаєві 1790-91, забезпечена нотами. Джерелами вміщених тут творів були Євангеліє, Псалтир, “Четьї-Мінеї” Димитрія Туптала, апокрифи і т. п. У “Б.” містяться і старовинні колядки, зокрема...
19. Черниговский листок “Черниговский листок” – щотижнева літературно-громадська газета, що виходила 1861-63 українською і російською мовами в Чернігові. Видавцем-редактором був Л. Глібов, якому належала і значна частина байок, ліричних поезій українською і російською мовами, оповідань, нарисів, фейлетонів, театральних...
20. Українська муза, Поетична антологія од початку до наших днів “Українська муза”. Поетична антологія од початку до наших днів” – антологія української поезії, що вийшла 1908 у Києві заходами і за редакцією О. Коваленка. Охоплювала надбання української поезії на поч. XX ст., різні художні напрями...
21. Біблія – видатна пам’ятка світового письменства – ІІ варіант 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант І спочатку було слово, І слово було Бог. Усе через нього почало бути. Послання від Іоанна, гл. 1. Уже багато віків черпає людство силу і мудрість зі...
22. Т. ШЕВЧЕНКО І БІБЛІЯ. “ІСАІЯ. ГЛАВА35”. ЦИКЛ “ДАВИДОВІ ПСАЛМИ” Тема. Т. ШЕВЧЕНКО І БІБЛІЯ. “ІСАІЯ. ГЛАВА35”. ЦИКЛ “ДАВИДОВІ ПСАЛМИ” 1. На початку твору “Ісаія. Глава 35” Т. Шевченко звертається… А До рабів. Б Злодіїв суспільства. В Господа. Г Ниви і землі. 2. Незрячі дива...
23. ГОРЛЕНКО ЙОАСАФ ГОРЛЕНКО ЙОАСАФ (світське ім’я – Яким, 19.09.1705, м. Прилуки, тепер Чернігівської обл. -21.12.1754, м. Грайворон, тепер Бєлгородської обл., Росія) – церковно-релігійний діяч, письменник. Походив із старовинного козацького роду Горленків. Його батько був прилуцьким полковником, а...
24. СТАРУШИЧ ІГНАТІЙ СТАРУШИЧ ІГНАТІЙ (р. нар. невід. – 30. 10.1651) – давньоукраїнський письменник, церковно-релігійний діяч першої половини XVII ст. 1639 р. був ігуменом і ректором Гойського монастиря (м. Гоща поблизу Луцька). 1640 р. став намісником Києво-Печерської лаври,...
25. Відповіді на білет № 1 з української літератури 1. Зробіть загальний огляд давньоукраїнської драматургії. Давньоукраїнська драматургія бере початок у 17-му столітті зі шкільних драм. Вони називалися так, тому що виходили зі стін вищих шкіл. Їхніми авторами були викладачі, духовенство, а виконували спудеї, тобто...
26. Ізборник Ізборник – архаїчна рукописна хрестоматія, що містила різні вислови, уривки із богословських творів тощо, поширювалася на землях Київської Русі. Найдавніша така пам’ятка – “Ізборник 1073”, переписаний для київського князя Святослава з болгарського оригіналу, складеного на...
27. Класик Класик (лат. classicus – зразковий) – автор визначних, всесвітньо визнаних творів, чия творчість стала надбанням не лише національної, а й світової літератури; давньогрецький або давньоримський письменник. Звідси – класика, класична література – твори таких авторів....
28. ГІМН Гімн (грец. ΰμνοζ) не має чіткого етимологічного значення; в античності його пов’язували із υμνάινω, розуміючи гімн як “зіткану” пісню (метафоричне сполучення слів у мовленнєву матерію викликало аналогії з ткацьким процесом) – урочистий музичний твір програмного...
29. Молот “Молот” – “галицько-українська збірка”, видана 1878 у Львові М. Павликом за активною допомогою І. Франка як неперіодичне продовження забороненого цензурою журналу “Громадський друг”. Тут було продовжено друкування деяких творів, розпочатих у збірці “Дзвін” (повість І....
30. Апокрифи Апокрифи (грецьк. apdkryphos – таємне, заповідне) – велика група християнського епосу, пов’язана із сюжетами Св. Письма, Житіями Святих, версіями першопочатку світу тощо. Існували у рукописному вигляді. Зміст А. відбитий у “Палеї толковій” та “Палеї історичній”....