Ізяслав Василькович – герой “Слова о полку Ігоревім”

Ізяслав Василькович – герой “Слова о полку Ігоревім”; безумовно, історична особистість, але згадується тільки в цьому творі, в інших пам’ятках писемності про нього поки не знайдено жодних відомостей. Згідно з “Слову”, загинув під час нападу на його князівство литовців, які скористалися несприятливим для російських моментом.

Автор з великою симпатією пише про І. В. У сумній історії останніх днів життя цього князя ми чуємо голос все тієї ж самої трагедії Русі – трагедії роз’єднання сил, трагедії межкняжескіх чвар. На

цей раз в ній особливо проникливо звучить нота повного самотності, щемливої туги від того, що рідні брати покинули І. В. у вирішальний час його життя і йому одному довелося йти на бій з переважаючими силами противника. Тим самим наголошується наступна, вже фатальна, ступінь заздалегідь визначеної загибелі: розпалося навіть родове “гніздо”, порвалися зв’язки між найближчими людьми. Під литовськими мечами не тільки полягла на полі бою вся дружина І. В., але ті ж мечі і “йому самому віддзвонили кінець”. І на Русі ніхто чомусь не плаче про них; всі “почесті”, навівають нову печаль, йдуть від природи: “дружину
нову, княже, птиці крилами одягнули, а звірі кров її полизали”.

Така безвісна, німа трагедія повного знищення воїнів означає не тільки безславний кінець їх життєвого шляху, а й символізує кінець колишньої дідівської бойової слави: тут, вже підведена підсумкова риска під усім минулим величчю Полоцького князівства.

Сам І. В. не міг бути причиною своєї приреченості на самотність у боротьбі проти своїх сусідів-ворогів, адже він був, як підкреслює Автор, людиною “перловою”, тобто найчистішої, шляхетною, душі, а не ” лютим туром “, не” буйним “князем, подібно Ігорю, Всеволоду і багатьом іншим. Але, виявляється, в атмосфері загального розладу, суцільних міжусобиць “перлинна” душа не дає жодних переваг її власникові. Автор, може бути, ставить його в гірше становище: судячи з натяків, І. В. змушений був один виступити проти литовців, так як треба було захищати честь “діда свого Всеслава”.

Образ мужнього, чесного князя І. В., нічим, схоже, не провинився ні перед вищими силами, ні перед своїми братами, добровільно прийняв нерівний, смертний бій з литовцями, підсилює мотив приреченості, неминучої загибелі Русі від зовнішніх ворогів, якщо вона не знайде шляхів до об’єднання своїх сил.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...


Ізяслав Василькович – герой “Слова о полку Ігоревім”
звинуватити легко зрозуміти важко