“Із скарбів народних свят Івана Купала”

Про що свідчить дата з 6 на 7 липня щороку? Хто такий Купала?

Яка характерна риса притаманна цьому святу?

Яким чином відбувалося свято? Що є обов’язковим його атрибутом? (Починалося свято з того, що вранці напередодні Купала дівчата йшли за травами й квітами для вінків. Серед трав обов’язково повинен бути полин як засіб проти русалок та відьом. Обов’язковим атрибутом свята було купальське багаття, вогонь якого вважався священним, очищуючим, і здобути його,

За традицією, треба було шляхом тертя дерева об дерево. Багаття це було

ніби земною подобою сонця, і, щоб очиститися перед початком жнив, бути сильними та здоровими, хлопці та дівчата стрибали через нього. Пізніше це стало ще й засобом ворожіння: розійдуться руки юнака та дівчини над багаттям – не бути їм разом. Купання також вважалося цілительним, купались рано-вранці, тому що, за повір’ям, у цей день вранці купається сонце. Важливою складовою частиною купальської обрядовості, пов’язаної з іншою творчою стихією – водою, були дівочі вінки.

Розпитуючи воду про свою майбутню долю, вінки пускали по річці слідом за деревом. Загадували, звичайно, на женихів, на життя або смерть. У який

бік пливе вінок – там і жених.

Якщо вінок пливе рівно, спокійно,- сімейне життя дівчини буде благополучним. Якщо ж вінок перевертається або чіпляється за будь-що, життя буде важким. Потанув вінок – прикмета погана. А якщо він все-таки випливе, та ще й проти течії – прикмета добра. Коли на вінках горіли свічки – спостерігали за ними.

Поганою прикметою було, якщо свічка згасне, той раніше помре. Обов’язковою на Купала була також спільна вечеря, саме тут, під деревами. Спеціальної їжі у це свято не було, готували яєчню та млинці, вареники з товченим конопляним насінням та цибулею. Їжа була переважно пісною, оскільки Іванів день приходився на Петрів піст, який починався в день Усіх Святих та продовжувався декілька тижнів. Розговлялися лише у Петрів день)

Історія написання твору. 1830 року з’являється в журналі “Отечественные записки” повість “Басаврюк” . Нею М. Гоголь започаткував двотомний цикл повістей та оповідань “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”. Обидві книги викликали захоплення читачів, а критики одностайно визнали молодого Гоголя першорядним майстром слова. Переважно відзначили його талант гумориста, лірика у змалюванні природи й людських почутів, його глибоку обізнаність із українською міфологією.

5.2. Тема: розповідь про те, як Петрусь заради свого щасливого кохання вимушений був пов’язати власну долю з “нечистою силою”.

5.4. Ідея: засудження жорстокості, підступності; жаги до збагачення . 5.5. Основна думка: “сатана, що прибрав людської подоби для того, щоб відкопувати скарби, а через те, що скарби не даються нечистим рукам, так от він і приманює собі молодців”; людина – творець своєї долі, необхідно вміти особисто долати ті труднощі, у яких вона опиняється, а не звертатися по допомогу до диявола. 5.6.

Жанр: оповідання, бувальщина. 5.7. Композиція. Експозиція: знайомство з Хомою Григоровичем, який полюбляв розповідати різноманітні бувальщини. Зав’язка: звернення наймита Петруся до Басаврюка, аби той допоміг йому в одруженні на дочці багатого козака.

Розвиток дії: контактування героя з нечистою силою, обезголовлення Івася, нестерпне життя Петруся з Пидорою. Кульмінація: з’явлення привида; зникнення Петруся, де він стояв – купа попелу. Розв’язка: служба Пидори черницею в лаврі; “господарювання Басаврюка у шинку”.

5.8. Проблематика твору: – казка і реалії життя; – соціальна нерівність – перешкода до щасливого життя; – злочин і кара; – духовність і нечиста сила; – людина і оточуючий світ. 5.9. Опрацювання ідейного змісту оповідання.

Бесіда за питан нями. – Що вам відомо про народне свято Івана Купала? Коли воно відбувається? – Яким ви уявляєте Хому Григоровича, автора бувальщини? Чи можна ототожнити його з М. Гоголем? – Чому письменник не конкретизував церкви, дячок якої був автором цікавої оповіді “Вечір проти…”? – Хто користувався творчими здібностями дяка? – Як Хома Григорович ставився до свого діда?

За що він був йому вдячним? (“Дід мій (царство йому небесне! Щоб він на тому світі їв самі тільки буханці пшеничні та маківники

В меду) умів прегарно розповідати. Бувало, як почне – цілий день не зрушив би з місця, і все б слухав”) Які згадки охоплювали героя про власне дитинство, цікаві розповіді діда? Чим вражали дітей оповіді, почуті від діда? Що було характерним для розповідей старого?

Кого критикує дід? Чим це виправдано? У яких умовах раніше жили мешканці села?

Чим пояснити злиденні умови існування селян? Через що привернув увагу селян один чоловік?

Як Басаврюк обдаровував дівчат?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

“Із скарбів народних свят Івана Купала”


опис бабусі
“Із скарбів народних свят Івана Купала”