Історично-фольклорна основа роману Л. Костенко “Маруся Чурай”

Ліна Костенко, створюючи видатний твір “Маруся Чурай”, використовувала як історичні, так і фольклорні джерела.
Так, з історії ми знаємо, що пісенна скарбниця нашого народу нараховує сотні тисяч народних пісень. Час, на превеликий жаль, не зберігає всіх імен творців української пісні. Винятком є Маруся Чурай. Щоправда, її традиційно називають “дівчиною з легенди”, тому що реальність її існування поки що документально не підтверджена. Досить значна кількість переказів та легенд, згадка в одній із пісень Чурая, як гадають, батька

Марусі (“Орлику, сизий орлику, молодий Чураю!”), наявність у піснях, що приписуються Марусі Чурай, окремих біографічних деталей – усе це дає підстави вірити в реальне існування Марусі Чурай.
На основі народних оповідань про Марусю Чурай було створено чимало біографічних нарисів, повістей та драматичних творів.
Статті про “імпровізаторку малоросійських пісень” були вміщені в кількох бібліографічних словниках.
У творі “Маруся Чурай” відображено найсуттєвіші моменти соціально-політичного життя України середини XVII ст. у період Хмельниччини. Події утворі відбуваються в місті-фортеці, яким
була на той час Полтава. У поемі постають такі історичні особи, як запорожець Іван Іскра, Лесько Черкес, Богдан Хмельницький. Останній знаходить час вислухати Іскру і навіть власноручно написати указ про помилування Марусі. У творі підкреслено громадську значимість пісенної обдарованості Чураївни:
Її пісні – як перло многоцінне,
Як дивен скарб серед земних марнот.
Про наші битви на папері голо
Лише в піснях вогонь отой пашить.
Таку співачку покарать на горло, –
Та це ж не що, а пісню задушить!
Під час суду в справі Григорія Бобренка, в отруєнні якого підозрюють Марусю, з’являється запорожець. Його повідомлення про останні події короткі й точні:
Обступає ворог.
Богдан козацтво стягує під Білу.
Потрібна поміч. І потрібен порох…
Представник із Січі пропонує своє вирішення у справі Марусі:
Ця дівчина… Обличчя, як з ікон.
І ви її збираєтесь карати?!
Що ж це виходить? Зрадити в житті
Державу – злочин, а людину – можна?!
У романі показано український народ як народ воюючий, наскрізним є зображення полку, що вирушає в похід. Маруся Чурай завжди була учасницею проводів. Навіть перебуваючи у в’язниці, вона подумки була з полком, що черговий раз вирушав у похід. Пісні видатної піснетворки були дуже потрібні борцям за волю України. Іван Іскра сказав про Марусю:
Коли в похід виходила батава, –
Її піснями плакала Полтава.
Що нам було потрібно на війні?
Шаблі, знамена і її пісні.
Отже, Маруся – національний тип українського народу. В основу роману “Маруся Чурай” Ліною Костенко були покладені реальні історичні події під Полтавою під час національно-визвольної війни 1648-1654 рр. Образ головної героїні, як уже зазначалося, документально не підтверджено, хоча й існує безліч народних оповідань про видатну піснетворку середини XVII століття.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Історично-фольклорна основа роману Л. Костенко “Маруся Чурай”


примеры полилог
Історично-фольклорна основа роману Л. Костенко “Маруся Чурай”