Іронія і гротеск у творі “Крихітка Цахес”
Гротеск – максимально можливе перебільшення, засноване на нарочитому перетворенні дійсності за допомогою фантазії. Іронія . Прихована насмішка; глузування, кпини, сарказм, кепкування, глум. Стилістичний засіб, коли слову або зворотові надається протилежне значення з метою глузування. Художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення. Романтизм часто вдається до смішного, гумористичного, чудернацького.
Своєрідним явищем поетики романтизму стає так звана “романтична іронія”.
Іронія як різновид
Він розглядається романтиками як один з основних прийомів зображення.
Віктор Гюго називає гротеск “красою, що відтінена потворністю”. Він же вбачав у цьому прийомі рису яка вирізняє саме нову романтичну поезію. Гротеск, що широко використовується у творчості Гюго, Гофмана, Тіка, Байрона, з одного боку, “створює
Поряд із гротеском романтизм вдається й до інших форм умовної образності. Адже митець-романтик не відтворює дійсність, а перетворює, “романтизує” її, за висловом того ж Гіого, “за допомогою своєї уяви”, І цей новий умовний світ для романтика є прекраснішим та істиннішим, ніж реальний.
Згадайте, метафора – це переносне значення слова, засноване на уподібненні одного предмета чи явища іншому за схожістю або контрастом. Різновидами метафори є уособлення – уподібнення живій істоті та уречевлення – уподібнення предмету. Сатира – вид комічного, який найбільш нещадно висміює людську недосконалість.
Сатира виражає різко негативне ставлення автора до зображуваного, покликана висміювати виведений характер або явище. Сатира у Гофмана – засіб боротьби з нестерпними для нього суперечностями життя.
Слід підкреслити, що в творчості Гофмана, яка ніби підбиває підсумок романтичному сприйняттю дійсності, відносини людини із зовнішнім світом набагато глибші і складніші, тут долається ранньоромантичний культ суб’єктивізму та індивідуалізму. Велич людини полягає для Гофмана у спілкуванні з реальним зовнішнім світом, що створює його. Поза цим спілкуванням Гофман не визнає жодної іронії.
Тому романтична іронія Гофмана заснована на розумінні цінності та значенні двох світів – світу людського духу і зовнішнього світу. Вже в його ранніх творах знайшла своє відображення ця нова для романтичної естетики тенденція – передача життя в строкатості духовних і матеріальних сил, коли духовне набуває форм матеріального і навпаки, коли відбувається їх постійне змішування. У творчості Гофмана, на відміну від ранніх романтиків, іронія часто має критичне, отруйно саркастичне забарвлення.
Саме цей вид романтичної іронії був сприйнятий і розвинений Гейне.
Іронія і гротеск у творі “Крихітка Цахес”
каторжна критика
Іронія і гротеск у творі “Крихітка Цахес”