Інтимна лірика Тичини
Павло Григорович Тичина – класик українського письменства. Звучання дивовижних сонячних кларнетів, поривання вітру з України – усе це органічно входить у наше життя.
Художнє, довершене слово поета, сповнене філософського змісту, бринить сталлю і ніжністю. Він розкриває духовний світ людини, показує її життя в гармонії з природою і власними почуттями.
Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі?
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі.
Кохана спить…
Ці довершені у своїй музичності рядки
Найвидатнішим досягненням ранньої поезії Тичини була збірка “Сонячні кларнети”. Вона ніби створена на одному подиху, стільки в ній енергії, бадьорості, життєдайної снаги і захоплення світом, його гармонією.
Гаї шумлять – я слухаю,
Хмарки біжать – милуюся.
Поєднання слухового і зорового образів увиразнює думку про єдність людини і природи. Ліричний герой залишається наодинці з природою і Всесвітом, за
Вірю яснозорно –
За рікою дзвони:
Сню волосожарно –
Тінь там тоне, тінь там десь…
Припливеш, приплинеш –
Сум росте, мов колос:
З піснею про сонце! –
Сумно, сам я, світлий сон…
У його віршах звучить гімн життю в найрізноманітніших його проявах, весні, коханню, що оновлює і підносить душу людини.
Не дивися так привітно,
Яблуневоцвітно.
Стогнуть зорі, як пшениця:
Буду я журиться.
Неосяжний духовно-емоційний світ людини співзвучний у творчості Тичини світу природи.
Знав я, знав: навіки,- промені, як вії! –
Більше не побачу,- сонячних очей.-
Буду вічно сам я, в чорному акорді.-
Промені, як вії сонячних очей!
У критиці багато писалося про музичність поезій П. Тичини. Справді. “Сонячні кларнети” – одне з наймузичніших творінь світової поезії. Ця збірка – книга передчуття, чистого й сильного пориву до прекрасного гуманістичного ідеалу, хай ще й неясно усвідомленого.
Інтимна лірика Тичини
розповидь про рослину
Інтимна лірика Тичини