Главная ⇒ 📁Довідник з української культури ⇒ ІНТЕРМЕДІЯ


ІНТЕРМЕДІЯ

Інтермедія (від лат. intermedius – те, що знаходиться посередині) – жанр невеликої комічної п’єси або сцени, яку виконували між діями основної драми. Твори цього жанру могли бути комічною травестією, пародією теми, опрацьованої в основній драмі (як то було і в античній драмі сатирів), або ж сценами, ніяк не пов’язаними з її змістом. Інтермедія виникає як фарсова вставка в містеріях XV століття, маючи на меті послабити емоційне напруження й розважити стомлених глядачів. За доби Відродження інтермедія поєднувала акти італійської драми, а в Англії та Іспанії перетворилася на самостійний жанр. У XVI-XVII століттях вона поширюється в Європі (твори Сервантеса). Найбільшої популярності цей жанр набув у шкільному театрі XVII-XVIII століть в Україні та Росії (Київська духовна та Московська слов’яно-греко-латинська академії). Так, до нашого часу збереглися по п’ять інтермедій з великодніх і різдвяних драм Митрофана Довгалевського й Георгія Кониського. Інтермедії інсценізували народні анекдоти (анонімні українські інтермедії “Продав кота в мішку” і “Найкращий сон”), пародіювали обряди й повір’я (перші інтермедії до п’єс М. Довгалевського та Г. Кониського), зображали народний побут (“Пиворізи”). Українська інтермедія відбилася в ляльковому театрі (вертеп), вплинула на подальше формування таких драматичних жанрів, як побутова комедія й водевіль.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

ІНТЕРМЕДІЯ


кар'єристи в історії

Related posts:

  1. Розвиток драматургії Розвиток драматургії Перші драми XVII століття з’являються у школах, їх авторами були викладачі, а виконавцями – студенти. Тематика таких драм була історичною або соціальною. Наприклад, драма “Володимир” Феофана Прокоповича, “Милість Божа” невідомого автора, “Воскресіння мертвих”...
  2. ДОВГАЛЕВСЬКИЙ МИТРОФАН ДОВГАЛЕВСЬКИЙ МИТРОФАН (світське ім’я Михайло, рр. нар. і см. невід.) – культурно-освітній діяч, письменник, одна з найвизначніших постатей літератури українського бароко. Навчався, очевидно, в Київській академії, з 1735 р. викладав у ній синтаксиму, в 1736-...
  3. ДРАМА ШКІЛЬНА ДРАМА ШКІЛЬНА. Театральні видовища в Україні були відомі ще з часів Київської Русі. Різні джерела зафіксували згадки про скомороші ігрища, дійства, позорища. Є сліди військових пісень-танців, мисливських пантомім, що вбирали в себе елементи театральності. Це...
  4. КОНИСЬКИЙ ГРИГОРІЙ КОНИСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (чернече ім’я Георгій; 20.11.1717, м. Ніжин – 13.02.1795, м. Могильов, Білорусь) – письменник, педагог, церковний і громадсько-культурний діяч. В 11 років Григорій став студентом Києво-Могилянської академії й завершив повний курс навчання 1743 р....
  5. ЖАНРИ ДРАМАТИЧНОГО РОДУ Протягом усієї багатовікової історії драми народжуються, розвиваються, а часом і вмирають різноманітні жанрові форми. Так, у Стародавній Греції виникають трагедія й комедія, що існують і сьогодні, та сатирова драма, що зникає ще за часів античності....
  6. ГАВАТОВИЧ (ГАВАТ) ЯКУБ (17.03.1598, Львів – 17.06.1679, там само) – польсько-український письменник і культурно – освітній діяч. Народився в незаможній сім’ї польських міщан. Навчався у різних львівських школах, закінчив Ятеллонський університет (1615) і одержав ступінь бакалавра. Викладав у...
  7. Вертеп Вертеп (старослов’ян. – печера) – народний театр маріонеток, поширений в Україні, в барокову добу (XVII-XVIII ст.). Дія вертепної драми відбувалася у двоповерховій “скрині”, відкритій з одного боку для глядачів. На верхньому ярусі розігрувалися сюжети релігійного...
  8. Хронограф Хронограф (грецьк. chrоnos – час і grаpho – пишу) – жанр історичного повістування в давній літературі, зведений огляд історії. Раніші X. викладали історію країн Сходу, держави Олександра Македонського, Риму, Візантії, Київської Русі. У писемності Київської...
  9. Антракт Антракт (фр. entre – між та acte – дія) – перерва між окремими актами спектаклю. Часто українські театри намагалися використати А., вдаючись до інтермедій. 1619 під час вистави польськомовної драми Я. Гаватовича “Трагедія, або Образ...
  10. ДРАМА САТИРІВ Драма сатирів (грец. δρ8μα σατυρι κόν, лат. fabula satyrica) – жанр давньогрецького театру, що займав проміжне місце між трагедією й комедією. Драму сатирів іменували за античних часів також “жартівливою трагедією”. З жанром трагедії її зближували...
  11. Мораліте Мораліте (лат. moralis – моральний) – повчальна алегорична драма, поширена в Західній Європі у XV-XVI ст. В Україну прийшла з розвитком шкільного театру кінця XVI – початку XVII ст. і проіснувала до середини XVIII ст....
  12. Поява та розвиток віршованої літератури та драматургії Поряд із численними творами полемічної літератури починає зароджуватися віршована література і драматургія. Спроби застосувати до української мови метричну систему віршування, побудовану на чергуванні коротких і довгих складів слова (за античними зразками), виявилися невдалими, тому віршування...
  13. Драма Драма (від грецьк. drama – дія) – один із трьох літературних родів (поряд з епосом і лірикою). Основу драми складає дія, що споріднює її з епосом. У драмі події розгортаються в теперішньому часі на очах...
  14. Русалка “Русалка” – тижнева літературна газета, що видавалась у Львові з січня по квітень 1866 (вийшло 12 номерів) за редакцією сина М. Шашкевича – Володимира. Одне з центральних місць газета відвела матеріалам, присвяченим пам’яті Т. Шевченка:...
  15. АУТО Ауто (ісп. і португ. auto – дія) – жанр одноактної драми релігійно-дидактичного змісту в Іспанії та Португалії XIII-XVIII століть. На початку свого існування ауто виконували 3-4 актори-аматори. Сценічне обладнання вистав було примітивним. Персонажами ауто були...
  16. СЕДОВСЬКИЙ ЯКІВ СЕДОВСЬКИЙ ЯКІВ (рр. нар. і см. невід.) – давньоукраїнський письменник. Родом із Львівщини. Освіту здобув у Падуанському університеті. Автор панегіричного твору “Анатима тис тімис” (“Дарунок пошани”), виданого в Венеції 1641 р. Твір написано з нагоди...
  17. Трагікомедія Феофана Прокоповича “Володимир” як зразок шкільної драми Шкільна драма була поширеною на Україні в барокову добу XVII-XVIII століття. Писали ці твори викладачі риторики Києво-Могилянської академії. У шкільній драмі розігрувались сюжети, як правило, релігійного характеру. Так, драма Феофана Прокоповича присвячена засновнику християнства на...
  18. Балаган Балаган (перс, балахоне – верхня кімната, балкон) – тимчасовий дерев’яний театр для театралізованих видовищ під час Великодня, поширений в Україні та Росії X УІП-ХЇХ ст. В репертуарі Б. – арлекінади, інтермедії, блазнювання, пантоміми тощо....
  19. Канва Канва – рівень у структурі драми, який відповідає її підтекстові. Термін запроваджений у теорію драми К. Станіславським. Понятійний зміст і функціональне призначення К. окреслені М. Поляковим. Поняття і термін “К.” – більш органічні і специфічні...
  20. ЗБІРНИКИ ЗБІРНИКИ – рукописні (іноді друковані) книги, складені з матеріалів найрізноманітнішого змісту й походження (перекладних і оригінальних). Містять історичні твори, біблійні уривки, повісті, житія, повчання, проповіді, апокрифи, легенди, притчі, байки, афоризми, прислів’я, приказки, вірші, пісні й...
  21. ФАРС Фарс (франц. farce, від лат. farcio – начинюю, наповнюю) – малий комічний жанр західноєвропейського середньовічного театру. Фарс виникає ще у XII столітті, але в самостійний драматичний жанр виокремлюється з другої половини XV сторіччя. Періодом його...
  22. Шкільна драма Шкільна драма – жанр латиномовної релігійної драматургії, що виник на межі XV-XVI ст. в країнах Західної Європи. Походження Ш. д. пов’язане із статутом церковних та світських навчальних закладів, в яких сценічні вистави були обов’язковими для...
  23. Літургійна драма Літургійна драма (грецьк. leiturgia – служба, богослужіння) – середньовічна театральна вистава, інсценізація євангелійних сюжетів, входила до складу різдвяної або великодньої служби (літургії). Спочатку виконувалась у межах католицького храму. З початком XIII ст. у Л. д....
  24. НАРОДНА ДРАМА – ОБРЯДОВА ТВОРЧІСТЬ 2.3.1. Поняття про народну драму. Види народної драми, їх особливості (“Коза”, ляльковий театр “Вертеп”, “Живий вертеп”, “Маланка”). 2.3.2. Художня своєрідність драматичного комізму, гумору й сатири. 2.3.3. Типи комічних персонажів. Засоби їх зображення. 2.3.1-2.3.2. Поняття про...
  25. Сторінка: Трагедокомедія Феофана Прокоповича “Володимир’ як зразок шкільної драми Трагедокомедія Феофана Прокоповича “Володимир” як зразок шкільної драми Шкільна драма була поширеною на Україні в барокову добу XVІІ-XVІІІ століття. Писали ці твори викладачі риторики Києво-Могилянської академії. У шкільній драмі розігрувались сюжети, як правило, релігійного характеру....
  26. АНДРІЄВИЧ ДАВИД АНДРІЄВИЧ ДАВИД (рр. нар. і см. невід.) – давньоукраїнський поет першої половини XVII ст. Належав до Луцького братства. Був ченцем монастиря Василія Великого і, ймовірно, вчителем Луцької братської школи. 1628 р. видрукував у Луцьку “Лямент...
  27. ФЕОФАН ПРОКОПОВИЧ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Драматургія Феофан Прокопович – український і російський церковний діяч, учений, педагог, драматург, поет, перекладач, ректор Києво-Могилянської академії. В академії він викладав поетику, риторику, філософію, фізику, арифметику й геометрію. Ф....
  28. Показ соціальної нерівності у драмі “Назар Стодоля” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Т. Г. Шевченко – це найвидатніший український поет, але спробував він себе також у прозі та драмі. Його єдиною драмою є “Назар Стодоля”, у якій Шевченко змальовує відому ситуацію,...
  29. “Лісова пісня” Лесі Українки – прекрасна казна про любов і зраду І. “Лісова пісня” Лесі Українки – шедевр української драматургії. ІІ. Казковий світ Полісся у “Лісовій пісні” Лесі Українки. 1. Жанр твору. 2. Основна проблема “Лісової пісні”. 3. Сюжет і композиція “Лісової пісні”. 4. Соціальний конфлікт...
  30. “Життя – це сон” – драматична філософія в особах І. Драматичний твір Кальдерона – “це найвеличніша драматична концепція”. . ІІ. Драма Кальдерона “Життя – це сон” як втілення філософських ідей епохи ба­роко. 1. Втілення у драмі концепції світу, ворожого до людини. 2. Поняття про...
ІНТЕРМЕДІЯ
«
»