Іліада характеристика образа Париса

Парис – син Приама, пануючи Трої, брат Гектора. П. в “Илиаде” – хвалькуватий, дозвільний і безтурботний красень, що, віроломно порушивши закони гостинності, викрав у Менелая його дружину Олену. Краса П. у поемі часто протиставляється відсутності в нього чисто чоловічих якостей: хоробрості й військової честі.

Коли ворогуючі сторони домовляються про те, що результат війни повинен вирішити двобій між Менелаем і П. , П. намагається ухилитися від сутички із грізним супротивником, і лише докори Гектора змушують його взяти в руки зброя.

Зазнавши

поразки, П. рятується лише завдяки втручанню Афродіти. Олена насміхається над невдачливим вояком, але П. нітрохи не збентежений, тому що для нього головна цінність і сенс життя – не в наживанні військової слави, а в почуттєвих задоволеннях і в служінні богині любові Афродіті. Характеру П. властиве підступництво.

Так, наприклад, він підкуповує Антимаху, і той, виступаючи на раді троянцев, висловлюється проти того, щоб Олену повернули Менелаю. Уникаючи двобоїв із грецькими героями, П. бере участь у боях як лучник, що зайвий раз говорить про недолік мужності. Фактично П., а не Олена є головною причиною тривалої

кровопролитної війни.

Однак з волі богів саме йому призначено вбити Ахілла Це говорить про те, що на чаші ваг Зевса військова доблесть і честь приймаються в увагу лише у зв’язку з ходом прийдешніх подій.

У грі вищих сил слабк і невартий часто стає знаряддям божественної волі й виконує приречення долі, проти якої неспроможні самі боги




Іліада характеристика образа Париса
міфи північної америк