ІЛАРІОН КИЇВСЬКИЙ
ІЛАРІОН КИЇВСЬКИЙ (р. пар. невід. – не раніше 1054) – давньоукраїнський письменник
Відомо, що певний час був пресвітером церкви у Берестовому поблизу Києво-Печерського монастиря. 1051 р. князь Ярослав Мудрий разом з єпископами Київської Русі поставив Іларіона на київського митрополита. Новообраний митрополит став однодумцем князя в боротьбі за церковну незалежність Києва від Візантійської імперії. Про це свідчить і той факт, що він перший в історії “русин”- українець, що обійняв високий пост керівника руської церкви (до того його
Вважається, що Іларіон написав “Слово о законі і благодаті” і “Сповідь віри”. З певним застереженням йому приписується авторство деяких релігійно-повчальних творів, зокрема “Послання до брата стовпника”.
Найвидатнішим твором Іларіона є “Слово о законі і благодаті”, написане між 1037-1043 або 1050 рр. За формою “Слово…” – типова церковна проповідь, у якій виразно відчувається вплив візантійських проповідників, зокрема Іоанна Златоуста. У поширеній редакції твір композиційно складається з трьох частин. Основна думка
У другій частині проповіді Іларіон, захищаючи незалежність Київської Русі та її церкви, стверджує, що князь Володимир Великий запровадив християнство не з грецького примусу, а за власним переконанням, натхненний Богом. Описуючи діяння київського князя, автор намагається всіляко прославити його, порівнює свого героя з біблійними персонажами й видатними діячами давньої історії. Князь Володимир “равноумен” римському імператору Костянтину Великому, що проголосив християнство державною релігією; він стоїть поруч з апостолами Іоанном, Фомою, Марком, які прославилися наверненням у християнство інших народів тощо. Заслуги ж Володимира перед Руссю – його військові походи, зміцнення держави. Він “мужством и храбрством прослушя в странах многах”. Письменник переконливо обгрунтовує потребу канонізації великого київського князя.
Третя, остання, частина присвячена Ярославу Мудрому, який постає під пером Іларіона як гідний продовжувач Володимирової справи. Завершуючи твір молитвою до Бога від імені Русі, автор просить Всевишнього ствердити мир, вигнати ворогів, зміцнити міста: “Не предай нас в руки чуждиї”.
“Слово о законі і благодаті” написано церковнослов’янською мовою; за своїм мистецьким рівнем стоїть поряд з найвищими зразками візантійської ораторської прози. Твір пересипано риторичними запитаннями та окличними реченнями, антитезами, цитатами з Біблії. Відчувається потужна творча індивідуальність, великий талант письменника – патріота.
Стиль “Слова о законі і благодаті” є своєрідним різновидом орнаментальної прози, що виявляється насамперед у ритмізації художнього мовлення: “Ратныя прогони, мир утверди, страны укроти, глад угобзи, боляры умудри, грады розсели, церковь твою вьзрасти, достояніє твоє соблюди, мужи и жены и младенцы спаси…”
Отже, “Слово о законі і благодаті” – палка політична промова, пройнята патріотичним пафосом, яка відбиває актуальні проблеми тогочасної дійсності, коли Київська Русь змагалася з Візантією за свою церковну і політичну самостійність. Відгомони “Слова о законі і благодаті” звучать у Кирила Туровського та Іпатіївському літописі. Його цитував сербський письменник XIII ст. Доментіан Хілендарський і російський Єпифаній Премудрий (XV ст.). Вплив “Слова о законі і благодаті” відчувається й у пізнішій українській літературі – віршах Касіяна Саковича, полемічному трактаті “Пересторога”, творах Димитрія Туїтгала та ін.
Літ.: Молдован А. М. “Слово о законе и благодати” Илариона. К., 1984; Жиленко І. “…Муж благ, книжен…” // Київ. 1988. № 1; Мишанич В. Голос давніх віків // Київ. 1988. № 8; Кожинов В. Творчество Илариона и историческая реальності, зпохи // Вопр. лит. 1988. № 12; Лабунька М. Митрополит Іларіон і його писання. Рим, 1990.
Ю. Пелешенко





ІЛАРІОН КИЇВСЬКИЙ
славянский миф о солнце
Related posts:
- Святослав – князь київський Святослав – князь київський, котрий багато зробив для розквіту Київської Русі, її захисту, могутності. У літописах говориться про те, що вперше Святослав взяв участь у битві з ворогами ще зовсім маленьким хлопчиком. З юного років...
- ЯРОШЕВИЦЬКИЙ ІЛАРІОН ЯРОШЕВИЦЬКИЙ ІЛАРІОН (р. нар. невід. -1704, Київ) – поет і освітній діяч. По закінченні Київської академії викладав у ній синтаксиму (1700 – 1701) й поетику (1702). Зберігся його курс поетики “Аполлонів кедр”, де містяться й...
- СЛОВО О ЗАКОНІ І БЛАГОДАТІ – визначна пам’ятка Київської Русі, написана між 1037 і 1050 рр. Виголошене Іларіоном Київським – першим руським митрополитом в Десятинній церкві чи Софійському соборі у присутності князя Ярослава та його родини. Повна назва твору “Про...
- Слово про закон і благодать Іларіона – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть “Слово про закон і благодать” Іларіона Біографічних відомостей про Київського митрополита Іларіона відомо дуже мало. З “Києво-Печерського патерика” дізнаємось, що його постриг у ченці засновник монастиря Антоній. Згодом Іларіон стає пресвітером заміської резиденції Ярослава Мудрого...
- “Слово про закон і благодать” Іларіона Біографічних відомостей про Київського митрополита Іларіона відомо дуже мало. З “Києво-Печерського патерика” дізнаємось, що його постриг у ченці засновник монастиря Антоній. Згодом Іларіон стає пресвітером заміської резиденції Ярослава Мудрого – Берестового. 1051 року з волі...
- Київський літопис – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть “Київський літопис” Докладно розповідає про безперервні війни з половцями та міжусобні чвари, які призвели до внутрішньодержавного безладдя, “висушили” Русь і зробили її легкою здобиччю для загарбників. З оповідань “Київського літопису”, що здебільшого фіксують факти і...
- КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА – національний університет зі статусом самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу, провідний, один із найстаріших і найбільших наукових, культурно-освітніх центрів країни. Заснований царським указом від 8 листопада (за старим стилем)...
- “Літопис Руський”, “Повість минулих літ”, “Київський літопис”, “Галицько-Волинський літопис” Минають часи, зникають у безвісті держави, розсипаються величні будівлі й пам’ятники, усихають дерева і ріки, а написане слово залишається, щоб нести крізь віки вкладений у нього зміст і голос людської душі. Ми майже нічого б...
- Святослав Святослав – князь київський, який багато зробив для розквіту Київської Русі, її захисту, могутності. У літописах говориться про те, що вперше Святослав узяв участь у битві з ворогами ще зовсім маленьким хлопчиком. З юних літ...
- КИРИЛО ТУРОВСЬКИЙ КИРИЛО ТУРОВСЬКИЙ (бл. 1130 – 1134, м. Туров, тепер смт. Гомельської обл., Білорусь – 1182) – представник ораторського мистецтва другої половини XII ст. Народився в родині заможних батьків. “Житіє Кирила” повідомляє, що майбутній письменник рано...
- Стародавні книги в Україні Писемність на східнослов’янських землях існувала задовго до прийняття християнства. Матеріалом для письма у Київській Русі був дорогий пергамент. Рукописи оздоблювали різними орнаментами. Зшиті рукописи оправляли у книги. Це були дерев’яні дощечки, які обтягували або дорогою...
- Найдавніші рукописні книги Писемність на східнослов’янських землях існувала задовго до прийняття християнства. Матеріалом для письма у Київській Русі був дорогий пергамент. Рукописи оздоблювали різними орнаментами. Зшиті рукописи оправляли у книги. Це були дерев’яні дощечки, які обтягували або дорогою...
- Хронограф Хронограф (грецьк. chrоnos – час і grаpho – пишу) – жанр історичного повістування в давній літературі, зведений огляд історії. Раніші X. викладали історію країн Сходу, держави Олександра Македонського, Риму, Візантії, Київської Русі. У писемності Київської...
- ДАНИЛО ПАЛОМНИК ДАНИЛО ПАЛОМНИК (рр. нар. і см. невід.) – письменник XII ст. Ігумен, можливо, Чернігівською монастиря, автор паломницького твору “Житье и хожденье Данила, Русьскыя земли игумена”, написаного під враженням мандрівки до Святих місць у 1106 –...
- САКОВИЧ КАСІЯН САКОВИЧ КАСІЯН (світське ім’я – Калікст; бл. 1578, с. Потелич, тепер Нестерівського р-ну Львівської обл. – 1647, м. Краків, Польща) – поет, перекладач, педагог, філософ, теолог – полеміст. Навчався в Замойській і Краківській академіях. 1620...
- МОНУМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ МОНУМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ – характерний для літератури Київської Русі XI ст. Його ознаками є економність стилістичних елементів, обмежена кількість прикрас, простота синтаксису, сталість формул, зосередження на змісті, на його “діловому” викладі. Думка часто доведена до афористичної...
- ВИШЕНСЬКИЙ ІПОЛИТ ВИШЕНСЬКИЙ ІПОЛИТ (рр. нар. і см. невід.) – ієромонах з Ніжина, письменник і мандрівник. Автор опису подорожі в Єрусалим, на Синай та Афон у 1707 – 1709 рр. Виконаний за визначеним планом твір охоплює не...
- Власна оцінка діяльності київських князів Володимира і Ярослава На мою думку, київські князі Володимир і Ярослав – величні постаті нашої історії та національної культури. Плодами їхньої діяльності український народ користується донині. Князь Володимир об’єднав усі руські землі та прилучив деякі нові, зміцнивши Київську...
- Давньоукраїнська держава – Київська Русь У глибину віків сягає історія могутньої слов’янської держави Київської Русі. Займаючи величезну територію від Карпат до Волги, від Прибалтики до чорноморських степів, уже в кінці X століття вона була найбільшою державою середньовічної Європи. її столицею...
- Твір на суспільну тему “Київська Русь в історії України” Держава Русь зі столицею в Києві стала колисковою майбутньої держави України. Це було ще за кілька сотен років до того, як взагалі виникла назва Україна. Ще тоді були закладені основи майбутньої української культури. У Київській...
- Патристика Патристика (грецьк. pater – батько) – сукупність творів отців церкви – греко-римських філософів-богословів II-VIII ст. Визначальний зміст П. обгрунтування основ християнства та непримиренності до іновірців і єретиків. П. мала розгалужені жанри: богословський трактат екзегеза (тлумачення...
- КНИГИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Характерні особливості рукописної книги Київської Русі Рукописна книга Київської Русі має певні, притаманні тільки їй особливості. Уже майстрів перших відомих нам книг характеризували високий рівень художньої культури, довершений смак. Перше, що варто зазначити, це різноманітні...
- Рецепція Рецепція (лат. receptio – сприйняття) – запозичення письменником ідей, мотивів, образів, сюжетів із творів інших письменників чи літератур з подальшим їх творчим осмисленням (трансформацією). Наприклад, збірка А. Кримського “Пальмове гілля” написана в результаті Р. митцем...
- ЛІТОПИСИ ЯК ІСТОРИКО-ХУДОЖНІ ТВОРИ – Оригінальна література княжої Руси-України УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу ЛІТОПИСИ ЯК ІСТОРИКО-ХУДОЖНІ ТВОРИ Література Руси-України, пройшовши період використання й перекладу релігійних книг, починає збагачуватися вже й оригінальними творами, таким чином стаючи на самостійний шлях розвитку. Найдавнішими пам’ятками оригінальної...
- Історична основа та художній вимисел у романі Загребельного “Диво” Павло Загребельний в своїх історичних романах майстерно передавав дух тієї епохи, у котру відбуваються події у творі. Читаючи “Диво”, читачі нібито переносяться в давні часи Київської Русі. Саме тоді на зміну язичництва приходило християнство. Супроводжувались...
- Ораторська проза Ораторська проза – живе мовлення, що зазнало художньої обробки. Відома давнім літературам Близького Сходу (“Повість про Ахікару”), Китаю (“Промови царств”), але найповніше розвинулася в давній Греції (V-IV ст. до н. е.) та Римі (І ст....
- Аннали Аннали (лат. annates, annus – рік) – найдавніша форма фіксування найзначніших подій за роками. Відомими є єгипетські, ассирійські, перські, китайські, римські аннали (останні загинули під час пожежі 387 р. до н. е. і відновленні а...
- ОРНАМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ ОРНАМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ – стиль, характерний для літератури Київської Русі XII ст. Його основними ознаками є мозаїчність, використання старого матеріалу як прикраси нового твору, вільне зміщення в часі, смілива зміна теми, включення до оповіді численних відгалужень...
- Історія Київської Русі у “Велесовій книзі” Історія Київської Русі у “Велесовій книзі” І. “Велесова книга” – найдавніший літопис праукраїнців. ІІ. Історична цінність “Велесової книги”. 1. “Велесова книга” – пам’ятка-захист віри наших предків. 2. Оспівування у “Велесовій книзі” історичних злетів Русі. 3....
- Літопис Літопис – пам’ятка історичної прози Київської Русі та козацької доби. Розповідь часто починалася словами “В літо…” – с звідси назва жанру. Л. мали такі різновиди: щорічна хроніка та власне літописні оповідання, що мають відповідну літературну...