“І ти колись боролась, мов Ізраїль” – Леся Українка (1871-1913)

Підручник Українська література
10 клас

ХХ Століття

“І ти колись боролась, мов Ізраїль”

Написаний у 1904 році, цей вірш не друкувався в Україні за часів комуністичного режиму. Та й зрозуміло чому: використавши біблійні мотиви, авторка осмислила причини української недолі. Бог оточив Україну “народами, що, мов леви в пустелі, рикали”, прагнучи її крові. Бездержавний статус нації спричинився до появи пітьми, в якій “брати братів не пізнавали рідних”, а ворожий “дух часу” волав: “Смерть Україні!” Але високо

піднята правиця Богдана Хмельницького розігнала ворогів і об’єднала українців, а дух сказав: “Ти переміг. Богдане! / Тепер твоя земля Обітована!”

Однак далі відбулася Переяславська рада. З листування поетеси відомо, що до акту возз’єднання України з Росією вона ставилась критично. “Наші не знали, кому прихилились, котрому царю. …неварт “нікоторому” прихилятись”, – писала Леся Українка 13 листопада 1902 року у листі до сестриного чоловіка Михайла Кривинюка. Трагічними трактує поетеса наслідки угоди: “Знову тьма, і жах. і розбрат. / І знов настав єгипетський полон. / та не в чужій землі, а в нашій

власній”. Викликають аналогію з рядками Тараса Шевченка Лесині болючі роздуми: “Чи довго ще, о Господи, чи довго / ми будемо блукати і шукати / рідного краю на своїй землі?” Століття полону викликали гіркі слова відчаю – прохання розсіяти українців по світі, аби хоч у такий спосіб пробудити тугу за рідним краєм і потребу шукати його: “Тоді покаже батько свому сину / на срібне марево удалині / і скаже: “Он земля твого народу! / Борись і добивайся батьківщини, / бо прийдеться загинуть у вигнанні / чужою чуженицею в неславі”. Фінал твору виявляв його актуальність. Шляхом нагнітання риторичних запитань авторка підводила до думки, що кінець великого полону України – це тільки питання часу: “Коли скінчиться той полон великий. / що нас зайняв в землі Обітовиній? / І доки рідний край Єгиптом буде?/ Коли загине новий Вивилон?”. Вірш “І ти колись боролась, мов Ізраїль” – доказ того, що поезія Лесі Українки, сповнена щирої надії, будила національну свідомість сучасників. Написаний білими п’ятистопними ямбами, цей епічний вірш нагадував читачам причини історичної недолі України і давав надію на державне відродження.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

“І ти колись боролась, мов Ізраїль” – Леся Українка (1871-1913)


нарис головатий став поштовхом для написання твору
“І ти колись боролась, мов Ізраїль” – Леся Українка (1871-1913)