“І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю…” (ІI варіант)

Пісня супроводжує людину все життя, в ній і сум, і радощі, невдачі й успіхи. У своїй пісенній ліриці Андрій Малишко відобразив щирі людські почуття, тому немає такої людини, яка б залишилась байдужою до його чудових пісень. Пісням Малишка притаманні краса образів, мудра простота, щирість, глибина інтимних почуттів, чаруючі картини рідної природи.
Не дивно, що багато пісень поета стали дійсно народними і були покладені на музику. На вірші А. Малишка творили музику Л. Ревуцький, М. Вериківський, П. Козицький, Ю. Мейтус. Найвідоміші твори – це,

звичайно, “Київський вальс”, “Стежина”, “Пісня про рушник”.
Ліричні пісні А. Малишка – це гімн коханню, красі людських cердець і людських взаємин. Багато хто любить “Пісню про рушник”. Цей вірш – апофеоз чистого синівського почуття до матері. Письменник передав її духовну красу і безмежну любов, яка розкривається у турботі про сина:
…ти ночей не доспала,
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
Любов світиться в кожній рисочці рідного материного обличчя, яке змальовано простими, але виразними словами:
“ласкава усмішка”,. “засмучені очі хороші, блакитні твої.. ” Небагато у світовій літературі пісень, де так щиро і любовно возвеличено матір.
“Пісня про рушник” – гідний пам’ятник матері вкраїнській, який вдячний син звів на віки вічні.
У більшості пісень А. Малишка оспівується Найсвітліше почуття – кохання. Ось ніжна і лірична пісня “Ранки солов’їні” У ній мова йде про почуття, яке ніколи не забувається і сниться ночами. Про свою кохану мріє і герой пісні “Ми підем, де трави похилі” Якими ніжними словами він звертається до неї, порівнюючи з “золотою веселкою!” Тільки людина, яка відчуває музику серцем, яка роминтично сприймає оточуючий світ, могла так щиро передати почуття закоханих. Пісні Малишка про кохання – це маленькі Ліричні сповіді люблячого серця, це відчуття гармонії зі світом, це Судові слова про справжнє кохання
Пісня під назвою “Стежина” – останній твір А. Малишка. Про що хотів нам сказати поет, який свій життєвий досвід намагався Цредати? Він закликає не кидатись у далекі світи, шукаючи примарне щпстя, а пропонує озирнутися назад, згадати своє дитинство, рідний дім. Тому стежина, якою бігав у дитинстві поет, асоціюється в нього її домівкою, викликає теплі почуття.
Чому, сказати, сам не знаю,
Живе у серці стільки літ
Ота стежина в нашім краю,
Одним одна біля воріт.
Своєю нелегкою життєвою стежиною пройшов А. Малишко, дaруючи людям пісні, намагаючись донести до нас важливі думки про доброту і милосердя, яких завжди так не вистачає у людських плмсминах. Його пісні залишатимуться з нами, бо вони про вічіїе: про матір, щире кохання, долю людини.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

“І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю…” (ІI варіант)


шелудько натюрморт
“І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю…” (ІI варіант)