ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ

Літературне читання 3 клас

СВІТ ПРОЗИ

ПОВІСТЬ

Прозовий твір, у якому описано декілька подій із життя багатьох персонажів, називається повістю. Повість значно більша за обсягом, ніж оповідання.

Теми цих творів різноманітні: дружба, навчання, ігри, пригоди тощо. Іноді з героями повістей трапляються комічні, смішні випадки – і ми від душі сміємося. Однак вони можуть опинитися і в складній, навіть трагічній ситуації – отож потребуватимуть нашого співчуття.

МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ

Михайло Стельмах – відомий український

письменник. Дещо про дитинство митця, його маму й дідуся ти дізнаєшся, прочитавши уривок з повісті “Гуси-лебеді летять”. Цей твір автобіографічний, адже в ньому автор описує власне життя.

ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ

(Уривки)

Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. Дід говорить, що так співають лебедині крила. Я придивляюся до їхнього маяння, прислухаюся до їхнього співу, і мені так хочеться полетіти за лебедями, тому й підіймаю руки, наче крила…

– От і принесли нам лебеді на крилах життя, – говорить до неба

і землі мій дід Дем’ян.

– Життя? – дивуюся я.

– Еге ж: і весну, і життя. Тепер, внучку, геть-чисто все почне оживати: скресне крига на ріках та озерах, розмерзнеться сік у деревах, прокинеться грім у хмарах, а сонце своїми ключами відімкне землю.

– Діду, а які у сонця ключі?

– Золоті, внучку, золоті.

– І як воно відмикає ними землю?

– А ось так: якоїсь доброї години гляне сонце із свого віконечка вниз, побачить, що там і земля, і люди, і худібка, і птиця помарніли і скучили за весною, та й спитає місяця-брата, чи не пора землю відімкнути. Місяць кивне головою, а сонце посміхнеться і на промінні спустить у ліси, у луки, у поля й на воду ключі, а вони вже знають своє діло!

– Діду, а куди лебеді полетіли?

– На тихі води, на ясні зорі, – пересміявшись і споважнівши, урочисто каже дід і йде до вчорнілої катраги1 майструвати колеса.

А я стою серед подвір’я і по-своєму перебираю дідові слова. Переді мною, наче брама, розчиняється діброва, до мене наближаються далекі тихі води і прихилені до них зорі. Це в тих краях, де я ще не бував. І покотилась туди моя стежина, мов клубочок.

На човнику й веслі від нас від’їхав травень. Він прихопив із собою сині дощі, зелений шум та солов’їний спів. І в село через тини заглянуло літо.

Мати каже, що найбільше див у світі робиться влітку на світанні. Це саме тоді, коли мені так хочеться спати. От і зараз, насурмонений і заспаний, я стою посеред хати, не знаючи, де й що шукати. А матір, уже оброшена, прийшла з городчика та й лагідно-лагідно кладе мені на плечі руку, а очима показує на розчинене вікно й таємниче питає:

1 Катрага – легка будівля, сторожка.

– Михайлику, ти нічого не чуєш?

Дід, глянувши на матір, пускає посмішку в бороду й мовчить. А я дивлюсь на сизий від роси городець, на розпатлані дерева саду, прислухаюсь до всього. Але чую тільки вранішню журбу роси.

– Не чуєш, як літо пішло нашим городом? – дивується мати.

– Ні, – кажу я з жалем, але враз уявляю собі, як десь неподалік у квітчастій, кинутій на плечі хустці широко бреде туманом літо. І од мене зразу відлітає сон.

– Ось ходімо подивимось хоч на його сліди, – так само таємниче говорить мати.

Ми виходимо з оселі. Мати посміхається, а я позіхаю. Біля самого порога з нами вітається аж задимлена росою вишня.

– Ось бачиш, сьогодні літечко торкнулось руками до ягід, і вони почали паленіти.

Я дивлюсь на вишні, і в них справді то тут, то там паленіють розпухлі щічки.

І все це диво зробило літо за одну-однісіньку ніч і пішло собі далі, щоб на світанні, коли я сплю, знову заглянути до нас. Як би мені припильнувати його?

– Добери заголовки до прочитаних уривків з повісті.

– Прочитай опис польоту лебедів. Як ти розумієш вислів Принесли нам лебеді на крилах життя?

– Знайди в тексті рядки, у яких ідеться про травень, літо, вишню. За допомогою яких художніх засобів авторові вдалося зобразити їх як живих істот?

– Розкажи, якими ти уявляєш Михайлика, його маму й дідуся.

Повтори і пригадай

– У яких творах описано пригоди мавпочок? Хто автор цих оповідань?

– Які цікаві відомості про життя тварин і птахів є в оповіданнях Олександра Копиленка, Юрія Старостенка, Юрія Збанацького, Галини Демченко?

– Назви героїв оповідань Григора Тютюнника, Василя Чухліба, Олега Буценя, Дмитра Чередниченка. Якими ти їх уявляєш?

– Оберіть оповідання, у якому багато діалогів. Розподіліть ролі й прочитайте його в особах.

– Прочитайте уривок і визначте, з якого він твору. Доведіть свою думку.

“Перехожі мимохіть озиралися і, всміхаючись, дивилися на двох хлопчиків, які, обнявшись, ішли вулицею, розмахували портфелями, наспівували щось веселе.

Напевно, перехожі думали, що це йдуть брати… Адже вони схожі один на одного. Обидва кирпаті, сіроокі й біляві. Тільки Олесь вищенький на зріст і худіший”.

– Розкажіть про улюбленого героя з прочитаних творів за пам’яткою, поданою на першому форзаці.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ


риси реалізму у творчості достоєвського
ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ