Гуманістичний характер лірики Рильського “Що зробив ти із своїм життям?”

У всі непрості періоди свого поетичного життя Максим Рильський творив за законами правди, людяності, краси”. Візьміть будь-яку його поезію. Це справжній шедевр поетичної форми, довершений зразок змістового наповнення.

Краса людської душі, рідного слова і музики, архітектури, краса людських стосунків – це те, що вабило митця.

Особливу сторінку творчості становлять роздуми поета про Україну, рідну мову. Він згадує мужніх козаків, лицарів свободи:

О водо українських рік,

Не раз ти кров’ю зчервонилась,

Не раз від трупів

козаків

Ти виступала з берегів

І панським трупом затруїлась!

Прекрасне, величне почуття любові до рідної землі – одна з найгуманістичніших тем творчості М. Рильського.

О земле українських нив,

…Про тебе повістю сумною

Не раз озветься ще струна.

Глибокі філософські узагальнення про гармонію красивого і корисного знаходимо у збірці “Троянди й виноград”. Ось дівчата працюють на винограднику і співають народну пісню “На в городі верба рясна”.

Разом з ними співає все довкола, бо торжествує молодість, краса, любов. Поезія цієї книжки – гімн красивій, натхненній праці, урочиста

хвала трудівникам саду. М. Рильський славить також безсмертний сад мистецтва рідного слова, що його плекали Шевченко, Леся Українка…

Чарівно дзвенять у слові великого майстра пейзажної лірики звуки природи. Блискучим брунькам весняного каштану, чистому сріблові струмків, що грають у тумані, присвячує він свої вірші.

Все, що дороге людині: Україна, рідна мова, земля, праця, рідна природа – стало темою поезії М. Рильського. Вона сповнена світлих, гуманістичних мотивів.




Гуманістичний характер лірики Рильського “Що зробив ти із своїм життям?”


сочинение по картине конец зимы полдень
Гуманістичний характер лірики Рильського “Що зробив ти із своїм життям?”