Гуманістичний пафос “Іліади” – осуд війни та її жорстокості

Троянська війна тривала вже десять років. Сотні грецьких кораблів стояли біля берегів міста Іліона, або Трої, що знаходилося в Малій Азії. Ахейці , очолювані звитяжним Агамемноном, розбили свої табори біля стін міста.

Між троянцями та ахейцями постійно точилися військові сутички, проте зберігалася рівновага: греки, серед яких були уславлені воїни Ахілл, Патрокл, Менелай, Одіссей, не могли захопити місто, троянці ж зі своїми ватажками – Гектором та Парісом – не могли перемогти ахейців. Такою була воля Зевса.

І ось добре озброєний

Ахілл вступає у бій, щоб помститися за смерть друга. Страшною була його помста. Сотні троянців полягли від руки Ахілла.

Ріка Ксант, або Скамандр переповнилася трупами вбитих. Розгніваний річковий бог залив водою поле бою. Щоб приборкати річкового бога, Гера наказала Гефестові підпалити річку, після цього наляканий бог повернувся у своє річище.’Ті троянці, які не загинули, втекли і заховалися за мурами Трої.

На полі бою залишився лише Гектор. Довго радилися боги, кому із двох звитяжних воїнів надати перевагу. І коли Зевс кинув на золоті терези два жеребки смерті, участь героїв була вирішена. Жеребок Гектора “вниз

до Аїда схилився”.

Залишив тоді Гектора бог Аполлон, який завжди у бою був поруч з ним, а Афіна поспішила на допомогу Ахіллу.

Афіна допомогла Ахіллу здолати супротивника. Гектор помирає, а Ахілл волочить тіло троянця навколо могили Патрокла, справляючи тризну по своєму другові.

Закінчується “Іліада” тим, що старий цар Пріам приходить до Ахілла і слізно прохає його повернути тіло сина. Ахілл, зворушений спогадами про свого батька, повертає тіло сина Пріаму і припиняє військові дії на дев’ять днів для поховання Гектора.

На десятому році війни в таборі ахейців сталася непєредбачувана подія – посварилися два грецьких ватажки Ахілл і Агамемнон. Ахілл так розгнівався на Агамемнона, що відмовився брати участь у війні. Без Ахілла греки почали терпіти поразку за поразкою. Коли вже бої точилися біля самих ахейських кораблів і перемога троянців була вже майже вирішеною, Ахілл не витримав і послав на допомогу своїм співвітчизникам найкращого друга Патрокла, мужнього і сильного воїна.

Він дав Патроклу свою зброю і обладунок і наказав не захоплюватися боєм, лише відігнати троянців ц|д ахейських кораблів і відразу повернутися в табір. Пгате Патрокл переслідував троянців, наляканих Ахілловими обладунками, до самої Трої. А під стінами міста відбувся вирішальний бій між Патроклом і Гектором, ватажком троянців, сином царя Пріама.

Гектор переміг Патрокла, і в цьому йому допоміг бог Аполлон. Зброя і обладунок Ахілла дісталися Гектору.

Важко описати відчай Ахілла, коли він дізнався про смерть друга. Мати Ахілла богиня Фетіда, заспокоюючи сина, пообіцяла йому, що нову надійну зброю йому викує сам бог Гефест.

Ми вже спостерігали, як Гомер змальовує відразну картину війни, яка несе смерть людям. Проте і в природі не завжди панує гармонія. Поеми Гомера – це художньо довершені твори. Цілу палітру художніх засобів використовує Гомер, щоб намалювати яскраві живі картини мирного життя стародавніх греків і відразливі сцени війни: епітети, метафори, порівняння, розгорнуті порівняння.

А ще його поеми вражають досконалістю своєї побудови.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...


Гуманістичний пафос “Іліади” – осуд війни та її жорстокості
міф про галатея і пігмаліона