ГРИГІР ТЮТЮННИК. БІЛА МАРА
Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Григіра Тютюнника, його оповіданням “Біла мара”; вдосконалювати навички виразного і свідомого читання, вміння швидко орієнтуватися у тексті; розвивати зорову пам’ять, зв’язне мовлення; виховувати спостережливість, чуйність, любов до тварин.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Веселі та грайливі,
Допитливі й сміливі
Зустріли день новий.
Тож хай іскриться сонце,
Проміннячко всім шле
І любих рідних діток
До знань вперед веде.
Завдання, ігри пропонує
Хай кожен з вас читає, не нудьгує!
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Гра “Дощик”
Діти читають хором.
– Накрапає дощ (тихо).
– Дощ пускається сильніше (голосніше).
– Злива (голосно).
– Дощ слабшає (тихіше).
– Дощ припинився (читання припиняється).
Моржі лежать,
Моржат сторожать.
Моржі прибережні –
Сторожі обережні.
2. Артикуляційна гімнастика
– “Парашутик”.
На кінчик носа покласти ватку, широким язиком у формі “чашечки”, притиснутим до верхньої губи, здути ватку з носа вгору.
– “Забити м’яч у ворота”.
“Виштовхнути”
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Хто краще?”
Конкурс на краще виразне читання гуморески Остапа Вишні “Бекас”.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творчістю українського письменника Григора Тютюнника.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
– На 49 років життя доля підготувала Григору Тютюннику багато випробувань. Коли йому було 6 років, він залишився без батька. Але все життя письменник з теплотою і ніжністю згадував його. Хлопчика забрав до себе жити батьків брат. Під опікою дядька і його дружини почав майбутній письменник свою освіту. Почалася Велика Вітчизняна війна, знову голод. В автобіографії письменник згадував: “Я їв тоді картопляну зав’язь, жолуді, куштував конину”. В 11 років хлопчик пішки пішов додому з Донбасу на Полтавщину, у своє село. Добирався два тижні, довелося від голоду навіть просити милостиню. А вдома хату, в якій жили Тютюнники, зруйнувала бомба, і вони опинилися в чужих людей. Потім було навчання у ремісничому училищі, куди Григір пішов тому, що там давали сяку-таку одежину і 700 г глевкого хліба в день. Цей хліб допоміг вижити їм з мамою у 1947 році. А потім ще й важка хвороба – туберкульоз легенів. Усі ці випробування тягарем лягли на його зболену душу. Починав писати Григір Михайлович російською мовою, оскільки понад 20 років перебував у російськомовному середовищі. А, коли прочитав словник Грінченка, з українською більше не розлучався.
2. Гра “Рибки”
Самостійне мовчазне читання учнями статті “Григір Тютюнник” у підручнику (с. 123)
– Де народився письменник?
– Яким був у юні роки?
– Чим вирізняються твори Григора Тютюнника?
– До чого завжди прагнув письменник?
– Як він сформулював тему своїх творів?
3. Фізкультхвилинка
Всі піднесли руки – раз!
На носках стоїть весь клас,
Два – присіли, руки вниз,
На сусіда подивись.
Раз! – і вгору,
Два! – і вниз,
На сусіда не дивись.
Будем дружно ми вставати,
Щоб ногам роботу дати.
Раз – присіли, два – піднялись.
Хто старався присідати,
Може вже відпочивати.
4. Опрацювання твору Григора Тютюнника “Біла мара” (с. 123-127)
1) Словникова робота.
Читання кожної колонки згори вниз “луною” за вчителем і знизу вгору “буксиром” із сусідом по парті
Писок | Мара |
Убгає | Пруг |
Повітка | Прірва |
Припутень | Вайлуватий |
Голопуцьків | Розвиднілося |
Завовтузилося | Корчакуватому |
– Знайдіть тлумачення слів мара, припутень, повітка, писок, пруг у підручнику (с. 123-127).
Прірва – провалля із стрімкими урвищами по краях, велика і глибока яма або яр; стрімке урвище.
Завовтузитися – не сидіти спокійно; соватися.
Корчаткуватий – який має кривий, сучкуватий стовбур (про дерево).
Вайлуватий – незграбний, неповороткий, повільний у рухах.
Голопуцьок – безпере пташеня.
2) Читання твору комбінованим способом “учитель – учні”.
– Чи сподобався вам твір?
– Які почуття він у вас викликав?
– Чи можна назвати його комічним?
3) Повторне читання твору учнями “ланцюжком”.
– Хто є головним персонажем оповідання?
– Чому діда Арсена прозвали Бушлею? (Бушля – чапля, яка спала на голові у діда Арсена.)
4) Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.
– Якими словами говорить автор про те, що дід Арсен любить риболовлю?
– Як він збирався на риболовлю?
– Що брав із собою?
– Прочитайте опис світанку.
– З ким письменник порівнює лелек?
– Де ловить рибу дід Арсен?
– Які слова підтверджують, що він робить це довго?
– Яка риба водиться біля дідової верби?
– Чому здивувалися рибалки?
– Де пролягала дорога до річки?
– Прочитайте, як Арсен наближався до Крутої балки.
– Що він побачив на своєму шляху?
– Якими словами письменник передає відчуття, які охопили Арсена?
– Як він утікав від мари?
– Якою була його зустріч з марою?
– Чому здивувалася Арсениха?
– Якою була відповідь Арсена?
5) Робота в групах.
Поділ тексту на частини. Складання плану План
1. Дід Арсен іде на риболовлю.
2. Зустріч з лелеками.
3. Спілкування з рибалками.
4. Дідова верба.
5. Дід Арсен не прийшов до річки.
6. Недобра слава про Круту балку.
7. Арсен підходить до Крутої балки.
8. Зустріч з марою.
9. Втеча Арсена.
10. Арсен повертається.
11. Мара виявилась їжаком.
6) Фізкультхвилинка.
7) Гра “Засічка – кидок”.
За командою “кидок” усі учні починають читати текст напівголосно.
За командою “засічка” зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.
Цей текст таким саме чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!)
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг – “засічка” поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
8) Гра “Голосування ногами”.
Діти стають у дві шеренги: права шеренга – “я вважаю, що твердження правильне”; ліва шеренга – “я вважаю, що твердження неправильне”.
– Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне – тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
9) Робота за ілюстраціями.
– Розгляньте ілюстрації до цього твору.
– Кого і що художник зобразив на ілюстраціях? Які кольори він використав?
– Який настрій вони створюють? Як передають характер героїв?
– Яким рядкам оповідання відповідають ілюстрації?
– Які малюнки створили б ви за сюжетом оповідання?
10) Гра “Земля – небо”.
За командою “земля” діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою “небо” – піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову звучить команда “земля” – учні очима знаходять, де вони припинили читання.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра “Закінчи речення”
– Сьогодні на уроці я вчився…
– Мені було цікаво…
– Свою роботу на уроці оцінюю…
– Урок завершую з… настроєм.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати твір (с. 123-127) за складеним планом.
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)ГРИГІР ТЮТЮННИК. БІЛА МАРА
твір на тему невже мистецтво підвладне моді
ГРИГІР ТЮТЮННИК. БІЛА МАРА