ГРЕЦЬКІ МІФИ
МІФИ НАРОДІВ СВІТУ
ГРЕЦЬКІ МІФИ
На півдні Європи, на берегах теплих Іонічного й Егейського морів, розташований Балканський півострів, а біля нього – чимало великих і малих островів. Саме там існувала Стародавня Греція, яку ще називають Елладою, а її мешканців – еллінами. На цих землях у II-І тис. до н. е. виникли прекрасні сказання про створення світу, діяння богів і героїв, про різні природні явища.
Грецька міфологія входить у поняття античність – сукупність історичних і культурних надбань давніх греків і римлян, яка утворила
Перші міфи виникли за умов общинно-родового устрою, який визначав передусім сімейні зв’язки. Природа й увесь навколишній світ уявлялися як об’єднання живих розумних істот, що пов’язані між собою родинними зв’язками й скеровують долю світу та людей.
За уявленнями давніх греків, світ постав із Хаосу, який видавався їм як щось вічне, темне та нескінченне. Із Хаосу виникла Гея – Земля, яка наділялася магічними властивостями народжувати все нове. Невдовзі з’явилася сила, яка все оживлювала, – Кохання (Ерос). Глибоко під землею, як уважали греки, знаходиться Тартар
Могутня Гея-Земля народила Урана – блакитне Небо. До нього потяглися гори, між ними розлилося море. Уран розширював свої володіння, а Гея прикрашала себе рослинами, населяла світ тваринами й людьми. Згодом Уран і Гея одружилися, від них пішли інші покоління богів, що, згідно з віруваннями давніх греків, впливали на життя людського роду. У грецькій міфології є чимало міфологічних образів, які втілювали жах і беззахисність людини перед природою: жінка-змія Єхидна, Горгона Медуза, підступний Сфінкс.
Згодом люди навчилися приборкувати природні сили, а в міфології настає пора людиноподібних осіб і героїв. За уявленнями давніх греків, на Олімпі, найвищій горі (2911 м) у Греції, жили боги, які нічим не відрізнялися від людей, за винятком безсмертя й вроди. Наймогутнішим серед нихбув Зевс – володар неба й землі, громовержець, цар богів і людей. За його наказом Гефест. покровитель ремесел, збудував для богів розкішний палац. Серед олімпійських богів найвідомішими є: Посейдон – брат Зевса, володар морів і океанів, покровитель мореплавства; Деметра – сестра й дружина Зевса, богиня хліборобства та родючості, покровителька шлюбу; Гера – сестра Зевса, його дружина після Деметри, богиня родинного щастя, подружнього кохання; Афіна – дочка Зевса, богиня мудрості, військових наук, справедливості; Гермес – син Зевса, покровитель мандрівників, купців, торговців; Афродіта – дочка Зевса, богиня кохання й вроди. На Олімпі не було снігу й дощів, спеки чи холоду. Олімпійці жили в розвагах і бенкетах. слухали чарівні пісні муз – богинь поезії, мистецтв і наук. Однак нерідко олімпійські боги спускалися на землю, спілкувалися з людьми, інколи закохувалися в них і навіть брали шлюб із земними мешканцями.
Явища природи втілювали проміжні між богами та людьми істоти – німфи, які, залежно від місця перебування, називалися по-різному; нереїди (у морях), океаніди (в океанах), наяди (у річках, джерелах), дріади (на деревах) тощо. Володарем лісів, покровителем природи й пастухів уважався могутній Пан.
У Стародавній Греції панував культ героїв – напівбогів, легендарних воїнів, засновників міст. Вони вважалися посередниками між богами й людьми. Герої нерідко наділялися людськими якостями, утілювали уявлення греків про добро і зло, правду та кривду, справедливість і несправедливість. Серед міфічних героїв найвідомішими є: Геракл, який здійснив багато славних подвигів; Тесей, котрий подолав страшного Мінотавра в Лабіринті; Персей, який знищив морське страховисько й урятував красуню Андромеду; Ахілл, Гектор, Одіссей, Паріс та інші герої міфів про Троянську війну.
Від образів грецької міфології розпочинається галерея вічних образів у світовому мистецтві й літературі.
ГРЕЦЬКІ МІФИ
роль краси в житті людини
ГРЕЦЬКІ МІФИ